Справа № 473/5263/14-к
іменем України
"04" грудня 2014 р. м. Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська кримінальне провадження №12014150190001760 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Батагай Верхоянського району АР Якутія, освіта неповна середня, не працює, не одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 24.04.2007 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік; 10.09.2009 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.1 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; 05.11.2010 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, в порядку ст.71 КК України приєднано покарання по вироку того ж суду від 10.09.2009 року до відбування покарання призначено остаточно 4 роки позбавлення волі; 11.10.2012 року Песчанським районним судом Вінницької області частина покарання замінена на обмеження волі на 1 рік 10 місяців 24 дні, звільнений 16.05.2014 року умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 3 місяці 9 днів на підставі ухвали Крижопільського районного суду Вінницької області від 08 травня 2014 року,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, -
17.08.2014 року близько 17 год. 10 хв. ОСОБА_4 в м.Вознесенську Миколаївської області з метою викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, перебуваючи на території подвір'я багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження цілісності частини даху, а саме - розібрання шиферу, проник до приміщення будівлі господарського призначення, звідки таємно викрав електричний камін вартістю 250 грн., металеву тачку вартістю 180 грн., 4 кг мідного дроту вартістю 55 грн. за 1 кг на суму 220 грн. та магнітолу марки “Ореанда-203 С” вартістю 120 грн., які належать потерпілій ОСОБА_6 . Вчинити усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця ОСОБА_4 не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий ОСОБА_7 . Тим самим ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 770 грн. Під час досудового слідства вказані умисні протиправні дії ОСОБА_4 були кваліфіковані за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та поєднана з проникненням в інше приміщення.
Крім того, ОСОБА_4 в період з 05.09.2014 року по 15.09.2014 року, у вечірній час, точну дату в ході досудового слідства встановлено не було, по АДРЕСА_3 , реалізуючи корисливий мотив, спрямований на таємне викрадення чужого майна, через хвіртку зайшов на подвір'я домоволодіння АДРЕСА_4 , де користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження закріплюючої скоби на вхідних дверях та подальшого зняття навісного замку, проник в приміщення сараю, звідки таємно викрав велосипед марки “ВМХ”, вартістю 3300 грн., ножиці по металу вартістю 38 грн. та універсальний набор інструментів, до якого входять: гайкові ключі (8,10,12,13,14,15), молоток, длінногубці, пасатижі, розвідний ключ, канцелярський ніж, рулетка, рівень, ключ трищіточний 3/8, перехідник на головки 1/4 “Мх3/8” F, головки (3/8” 9-10-11-12-13-14-15-17 мм та 1/4 “ 4-4,5-6-7-8-9-10-11-12 мм), викрутка трищіточна, біти 25 мм (прямий шліц 4,5,6 мм, хрестоподібний шліц РН1, РН2, РН3, шестигранний шліц Н3, Н4, Н5, Н6), викрутки для годинникових робіт (прямий шліц 1,4,3 мм та хрестоподібний шліц РН0, РН1), головка свічкова, імбусові ключі шестигранники (1/16”-5/64”-3/32”-1/8”-5/32”-3/16”-7/32”-1/4” 1,5-2-2,5-3-4-5,5-6 мм), вартістю 550 грн. Тим самим ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 3888 грн. Під час досудового слідства вказані умисні протиправні дії ОСОБА_4 були кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та поєднана з проникненням в інше приміщення.
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений та його захисник просили суд здійснювати розгляд провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, так як вину ОСОБА_4 в скоєнні злочинів, за яким йому пред'явлено обвинувачення, - визнає повністю, розкаюється в скоєному, вважає недоцільним дослідження доказів по справі відносно тих обставин справи, які ним не оспорюються. У зв'язку з тим, що учасники судового провадження не заперечували проти недослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним їх дослідження.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину за пред'явленим обвинуваченням визнав повністю та пояснив, що він дійсно, маючи залежність від комп'ютерних ігор, не маючи засобів до існування, пошкодивши шифер та дах господарського приміщення в м.Вознесенську на території подвір'я багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , заліз у вказане приміщення та намагався викрасти речі, які можна здати на металобрухт, але був затриманий на місці злочину і доставлений до міліції, але запобіжний захід відносно нього не було застосовано. Потім він, також не маючи грошей, йдучи по вул.Урицького в подвір'ї одного з будинків, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження закріплюючої скоби на вхідних дверях та подальшого зняття навісного замку, проник в приміщення сараю, звідки таємно викрав велосипед марки “ВМХ» та дещо з набору інструментів, а також консервацію.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, про поважність причин неприбуття надали суду заяви, крім того ОСОБА_8 висловила в заяві свою позицію про несуворість покарання, яке має бути призначене обвинуваченому ОСОБА_4 . З огляду на позиції сторін обвинувачення та захисту, відповідно до положень ст.325 КПК України та враховуючи те, що розгляд провадження відбувся на підставі положень ч.3 ст.349 КПК України - суд визнав за можливе з'ясувати всі обставини справи та провести судовий розгляд у відсутності потерпілих, які про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.
Окрім власного визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини за пред'явленим обвинуваченням, його вина у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, також підтверджується фактичними даними, які містяться в протоколі пред'явлення особи для впізнання від 12.09.2014 року, згідно із яким потерпіла ОСОБА_6 серед осіб, зображених на фото, впізнала особу, що намагалася викрасти її майно; протоколі пред'явлення особи для впізнання від 12.09.2014 року, згідно із яким ОСОБА_9 серед осіб, зображених на фото, впізнав особу, що видавала речі в АДРЕСА_2 ; протоколі пред'явлення особи для впізнання від 12.09.2014 року, згідно із яким ОСОБА_7 серед осіб, зображених на фото, впізнав особу, що намагалася вкрасти речі в АДРЕСА_2 , - яким, за всіма трьома протоколами, - виявився обвинувачений ОСОБА_4 .
Оцінюючи зібрані, перевірені та досліджені в порядку ч.3 ст.349 КПК України докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення у судовому засіданні доведено повністю і його дії вірно кваліфіковані за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.
Згідно із ст.65 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Крім того, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України суд враховує те, що частиною третьою ст.68 КК України передбачено, що за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті, (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу.
Як встановлено під час судового розгляду даного кримінального провадження, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України, є визнання вини та щире каяття. Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, - є рецидив злочину.
Беручи до уваги обставини справи та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який за місцем проживання характеризується посередньо; раніше судимий за злочини проти власності і вчинив новий злочин, маючи непогашену судимість; на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, де перебував на обліку до 04.02.2002 року з діагнозом «дісоціальний розлад особистості» і згідно із висновком судової-психіатричної експертизи №498 від 24.10.2014 року ОСОБА_4 в момент вчинення злочину хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждав та не страждає, проте виявляв ознаки дісоціального розладу особистості, ступінь прояву яких така, що не позбавляє його можливості в період часу вчинення ним інкримінованих йому діянь усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру - не потребує; те, що новий епізод обвинувачений вчинив через незначний проміжок часу після вчинення замаху на крадіжку, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, а також те що злочини, які вчинив обвинувачений в силу ст.12 КК України належать до тяжких злочинів, суд, вважає, що його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів можливе у разі призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі.
На думку суду, покарання обвинуваченому ОСОБА_4 має бути призначене лише за сукупністю злочинів, без призначення покарання за сукупністю вироків, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 був засуджений 05.11.2010 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, в порядку ст.71 КК України приєднано покарання по вироку того ж суду від 10.09.2009 року до відбування покарання призначено остаточно 4 роки позбавлення волі; 11.10.2012 року Песчанським районним судом Вінницької області частина покарання була замінена на обмеження волі на 1 рік 10 місяців 24 дні, звільнений був 16.05.2014 року умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 3 місяці 9 днів на підставі ухвали Крижопільського районного суду Вінницької області від 08 травня 2014 року (належним чином засвідчена копія якої суду надана не була). Проте, в довідці про звільнення від 16.05.2014 року (а.к.п.13) зазначено, що ОСОБА_4 було дійсно звільнено умовно-достроково на підставі ухвали Крижопільського районного суду Вінницької області від 08 травня 2014 року з невідбутим строком покарання 3 місяці 9 днів. Оскільки цей невідбутий строк покарання 3 місяці 9 днів було встановлено судом на момент винесення ухвали про умовно-дострокове звільнення, а саме станом на 08.05.2014 року, а перший епізод обвинувачений ОСОБА_4 вчинив 17.08.2014 року, суд вважає, що цей злочин було ним скоєно вже після закінчення строку, на який його було звільнено умовно-достроково.
Цивільні позови по справі відсутній та процесуальні витрати - по справі відсутні.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.349 ч.3, 368, 370-371, 373-374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України - у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі,
за ч.3 ст.185 КК України - у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Речові докази по справі, а саме: ножиці по металу, універсальний набір інструментів, велосипед марки “ВМХ”, - передані під розписку потерпілій ОСОБА_8 , залишити останній як власнику, електричний камін, металеву тачку, 4 кг мідного дроту, магнітолу “Ореанда-203 С” - передані під розписку потерпілій ОСОБА_6 , залишити останній як власнику, металевий виріб у вигляді фомки - знищити.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
На вирок суду учасниками процесу можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення, а підсудним в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарження вироку, якщо його не скасовано, - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Вознесенського міськрайонного суду (підпис) ОСОБА_1
Згідно оригіналу:
Суддя: