Вирок від 02.12.2014 по справі 686/23317/14-к

Справа № 686/23317/14-к

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 та

ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому кримінальне провадження №12014240010004809 по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, на утриманні неповнолітня дитина, без постійного місця проживання, в силу ст.89 КК України не судимого

та

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Красне Кегичівського району Харківської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітня дитина, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , без постійного місця проживання, в силу ст.89 КК України не судимий

за ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_7 , за попередньою змовою між собою, 27.09.2014 року, близько 22 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на привокзальній площі м.Хмельницький, з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, застосувавши до ОСОБА_4 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що виразилось в нанесенні двох ударів в обличчя, відкрито заволоділи його грошовими коштами в сумі 1200 грн.

Обвинуваченні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , не заперечуючи факту вживання ввечері 27.09.2014 р. алкогольних напоїв, свою причетність до вчинення зазначеного злочину заперечують та стверджують, що грошові кошти ОСОБА_4 не викрадали. При цьому ОСОБА_5 зазначив, що взагалі ніякого відношення до інкримінованого йому злочину не має, а ОСОБА_6 вказав, що два удари потерпілому наніс безпричинно, після чого залишив його.

Винність обвинувачених у вчиненні даного злочину підтверджується сукупністю досліджених по справі доказів.

Показами потерпілого ОСОБА_4 про те, що в зазначений час та місці, ОСОБА_6 наніс йому удар в обличчя від якого він впав. Потім наніс ще один удар ногою в підборіддя. Особа на ім'я ОСОБА_7 тримала його, не даючи можливості піднятися, а ОСОБА_5 обшукував кармани. Було викрадено 1200 грн.

Показами свідка ОСОБА_8 про те, що вона разом із ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та особою на ім'я ОСОБА_7 27.09.2014 року, ввечері, вживали алкогольні напої. Потім бачила, як ОСОБА_6 спочатку рукою, а потім ногою наніс удар ОСОБА_4 .. Особа на ім'я ОСОБА_7 тримала потерпілого, а ОСОБА_5 заліз в карман.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні показали, що 28.09.2014 року до них у гості прийшов ОСОБА_4 , який повідомив, що його ввечері 27.09.2014 року побили на вокзалі та викрали 1200 грн. Вони разом із ОСОБА_11 прослідували на залізничний вокзал, де останній вказав на ОСОБА_6 та ОСОБА_5 як на осіб, які вчинили відносно нього неправомірні дії. Даних осіб було затримано та викликано працівників міліції.

Під час пред'явлення осіб для впізнання 29.09.2014 р. потерпілий ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_6 як особу, яка нанесла йому удари в обличчя, від чого він впав на землю, а ОСОБА_5 як особу, яка обшукувала його кишені та заволоділа грошовими коштами в сумі 1200 грн. Даних осіб ОСОБА_4 впізнав по рисам обличчя, статурі та зовнішності, оскільки добре запам'ятав їх(а.с.26-31).

Про відкрите викрадення 1200 грн. вказав ОСОБА_4 й під час прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) ( а.с.25).

Покази обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він безпідставно наніс потерпілому два удари по обличчю й при цьому більше нікого з ними не було, а також покази обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що він ніякого відношення до вчинення інкримінованого йому злочину не має, судом до уваги не беруться та розцінюються як намір уникнути відповідальності за скоєне, оскільки такі покази обвинувачених спростовуються показами потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_8 , які узгоджуються між собою, про те, що саме ОСОБА_6 наносив удари потерпілому, невстановлена особа на ім'я ОСОБА_7 утримував його, а ОСОБА_5 нишпорив по карманах.

Оцінюючи досліджені по справі докази в їх сукупності, беручи до уваги сам характер дій обвинувачених та невстановленої особи на ім'я ОСОБА_7 , з яких вбачається, що їхні дії були поєднані єдиним умислом, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб є доведеною. Їх дії підлягають кваліфікації за ч.2 ст.186 КК України.

При обранні обвинуваченим виду та міри покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в силу ст.89 КК України не судимі.

ОСОБА_6 за місцем реєстрації та ОСОБА_5 за час перебування в СІЗО характеризуються позитивно. На утриманні мають неповнолітніх дітей.

Однак, вони вчинили злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що покарання обтяжує.

Потерпілий ОСОБА_4 претензій до обвинувачених не має, при цьому зазначає, що ОСОБА_6 відшкодована матеріальна шкода, та просить не позбавляти їх волі.

Відшкодування ОСОБА_6 матеріальної шкоди хоча й і є обставиною, що пом'якшує останньому покарання, однак ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину не визнали, вони не мають постійного місця проживання, будь-яких інших обставин, що пом'якшують покарання, не встановлено, в зв'язку з чим суд не вбачає підстав для застосування до них ст.69 КК України та призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого санкцією ч.2 ст.186 КК України, а також щодо можливості виправлення обвинувачених без відбування покарання.

За таких обставин по справі суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, передбаченої ч.2 ст.186 КК України.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 визнати винними за ст.186 ч.2 КК України і призначити їм покарання у вигляді 4 років позбавлення волі кожному.

Строк відбуття покарання рахувати з 02.12.2014 року, зарахувавши в строк відбуття покарання час утримання під вартою з 30 вересня 2014 року по 01 грудня 2014 року включно.

На вирок може бути подана апеляція протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя/підпис/

Копія вірна

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду ОСОБА_1

Попередній документ
41767998
Наступний документ
41768000
Інформація про рішення:
№ рішення: 41767999
№ справи: 686/23317/14-к
Дата рішення: 02.12.2014
Дата публікації: 12.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж