Справа № 466/4588/14-ц
іменем України
26 листопада 2014 року
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючої - судді Глинської Д.Б.
при секретарі Цімурі Я.В.
з участю прокурора Семікової О.З.
народних засідателів Живко Н.М., Іванчишин О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за заявою Органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, заінтересовані особи: ОСОБА_1 та Прокуратура Шевченківського району м. Львова про визнання недієздатною ОСОБА_2, -
08 липня 2014 року Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради подав до суду заяву про визнання недієздатною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. В заяві зазначив, що ОСОБА_2 є інвалідом другої групи з дитинства та не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Батьки та брат ОСОБА_2 померли, в результаті чого вона залишилась суспільно беззахисною. В силу нерозуміння значення своїх дій здійснила відчуження належної їй квартири за адресою: АДРЕСА_1 та опинилася на вулиці. За таких обставин необхідно визнати її недієздатною.
Представник заявника в судове засідання не з'явився.
В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_1 та прокурор підтримали заяву та просили визнати ОСОБА_2 недієздатною.
Заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення.
Згідно ч. 3 ст. 237 ЦПК України заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.
У відповідності до ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно акту № 678 амбулаторної судово - психіатричної експертизи від 10 жовтня 2014 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в даний час страждає стійким хронічним розладом психічної діяльності у формі розумової відсталості в степені вираженої дебільності з вираженими емоційно - вольовими розладами. Розумовою відсталістю вона страждає з дитинства та згідно медичної документації діагноз клінічно підтверджений у 1997 році. ОСОБА_2 має виражені розлади в інтелектуально - мне стичній та емоційно - вольовій сфері, що позбавляє її можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Згідно ч.2 ст. 40 ЦК України, якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.
Оскільки судом встановлено, що 04.01.2011 року ОСОБА_2 відчужила належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та опинилася на вулиці та висновком експерта встановлено, що вона розумовою відсталістю страждає з 1997 року, то суд приходить до висновку, заяву слід задовольнити та визнати ОСОБА_2 недієздатною з 03.01.2011 року.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 214, 215, 236-240 ЦПК України, 39, 40 ЦК України, суд, -
заяву задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - недієздатною з 03 січня 2011 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: Д. Б. Глинська Народні засідателі: Іванчишин О.М. Живко Н.М.