465/7060/14-ц
2/465/3351/14
Іменем України
05.12.2014 року Франківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді Козюренка Р.С.
при секретарі- Потюк В.М.
з участю позивача ОСОБА_1
та представника відповідача Титаренка Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту» Державного концерну «Укроборонпром» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати, суд -
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати в сумі 433,41 гривень та середній заробіток за час затримки виплати всіх належних сум при звільненні в розмірі 66076,68 гривень. Позов мотивує тим, що позивач працювала на посаді начальника відділу кадрів у ДП «ЛНДРІ» з 11.06.1974 року по 31.01.2013 року. Однак, згідно довідки №304 від 05.10.2014 року невиплачена компенсація за втрату частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати становить 433,41 гривень, яку просить стягнути у судовому порядку. Разом з тим, враховуючи затримку розрахунку з часу звільнення 31.01.2013 року до моменту звернення до суду 31.10.2014 року також просить стягнути середній заробіток, який звігдно розрахунку становить 66076,68 гривень.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала, пояснення дав аналогічні викладеним у ньому та просить такий задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення компенсації втрати частини грошових доходів визнав, пояснення дав аналогічні викладеним у запереченнях, при цьому додатково пояснив, що заборгованість перед позивачем утворилась не з вини відповідача.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити частково.
Судом встановлено, що позивач працювала у відповідача з 11.06.1974 року по 31.01.2013 року, згідно записів трудової книжки.
Так, згідно довідки №304 від 05.10.2014 року невиплачена компенсація за втрату частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати становить 433,41 гривень.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення.
Крім того, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати» передбачено виплату компенсації у разі затримки у разі затримки на один або більше місяців виплати заробітної плати.
В силу змісту ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Крім того, проведений позивачем розрахунок середнього заробітку в сумі 66076,68 гривень не відповідає вимогам Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», зокрема згідно довідки №335 від 04.12.2014 року середній заробіток за 1 робочий день становить 125,97 гривень без врахування утриманого військового збору в сумі 2,26 гривень, а всього 128,23 гривень. Відтак, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 31.01.2013 року по 31.10.2014 року повинен становити (438 х 128,23) 56 164,74 гривень.
Постанова Пленуму Верховного суду України №13 від 24.12.1999 року «Проо практику застосування судами законодавства про оплату праці», зокрема п.20 роз'яснює, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Відповідно до вимог ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП.
Так, наявність тривалого періоду здійснення виконавчих дій органами державної виконавчої служби, незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати порівняно із сумою середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку не може свідчити про відсутність вини роботодавця в невиплаті працівникові належних коштів і не є підставою для звільнення роботодавця від обов'язку сплатити зазначені кошти.
Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ немає для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до вимог ч.3 ст.10, ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищенаведне, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 56164,74 гривень та компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати в сумі 433,41 гривень.
З наведених міркувань та керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати» суд,-
позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту» Державного концерну «Укроборонпром» (код ЄДРПОУ 14311429) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати в сумі 433 гривень (чотириста тридцять три) 41 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту» Державного концерну «Укроборонпром» (код ЄДРПОУ 14311429) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 56164 гривень (п'ятдесят шість тисяч сто шістдесят чотири) 74 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя: Козюренко Р.С.