Справа №461/1543/13-ц
02 грудня 2014 року Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Стрельбицького В.В.,
при секретарі Тарапацькому Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Львівське комунальне підприємство «Цитадель-Центр» про усунення перешкод у користуванні та виділення майна в натурі та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство «Цитадель-Центр», Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про усунення перешкод у користуванні приміщеннями спільного користування.
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ЛКП «Цитадель-Центр», в якому просить зобов'язати відповідачів не чинити їй перешкод у користуванні приватною власністю, а саме 38 м.кв. у АДРЕСА_1.
Позов обґрунтовує тим, що вона є власником кв.2 будинку АДРЕСА_1, яка складається з однієї житлової кімнати. Приміщення кухні, коридору, комірки, вбиральні, санвузла, загальною площею 64,6 кв.м., перебувають у спільному користуванні. Окрім того, позивач є власником кв.4 у цьому ж будинку, яка складається з однієї житлової кімнати. Приміщення під індексами 43-1, 43-2, 43-11, 43-12, 43-13, 43-14, 43-15, 43-16, 43-17, 43-18, 43-19 загальною площею 55,8 кв. перебувають у спільному користуванні. Також, позивач є власником кв.3 у зазначеному будинку, яка складається з однієї житлової кімнати площею 14,6 кв.м. Приміщення під індексом 43-1, 43-2, 43-3, 43-12, 43-13, 43-14, 43-15, 43-16, 43-17, 43-18, 43-11, 43-19 загальною площею 67,9 кв.м. перебувають у спільному користуванні. Загалом на сьогоднішній день вона є власником трьох квартир загальною площею 82,6 м.кв. житловою площею 44,6 м.кв., однак фактично в її користуванні знаходиться 44,6 кв.м. та вона не має можливості використовувати інші 38,0 кв.м., оскільки ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 чинять їй перешкоди у користуванні приміщеннями спільного користування.
08.04.2013 року відповідач ОСОБА_5 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, ЛКП «Цитадель-Центр», ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», в якому просить зобов'язати відповідачів не чинити їй перешкод у користуванні приміщеннями спільного користування вбиральні під індексом 43-19, спільним коридором під індексом 43-2 та ванною кімнатою під індексом 43-11. В обґрунтування зустрічного позову покликається на те, що вона є власником кв.1 буд.АДРЕСА_1, яка складається з однієї житлової кімнати. Приміщення кухні, ванної, вбиральні, коридору, комірки перебувають у спільному користуванні, однак відповідачі чинять їй перешкоди у користуванні приміщеннями спільного користування.
Позивач та її представник в судовому засіданні подали заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просять визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на наступні приміщення: житлове приміщення літ. 2 площею 16,3 кв.м., житлове приміщення літ.3-1 площею 14,6 кв.м., житлове приміщення літ.4-1 площею 13,7 кв.м., кухню площею 8,0 кв.м., коридор площею 3,4 кв.м., санвузол площею 3,5 кв.м., коридор площею 34,3 кв.м.; визнати за ОСОБА_5 право приватної власності на наступні приміщення: житлове приміщення літ.1-4 площею 13,6 кв.м., кухня площею 3,8 кв.м., коридор площею 1,2 кв.м.; визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право приватної власності на наступні приміщення: коридор літ.6-1 площею 3,3 кв.м., кухня літ.6-2 площею 9,1 кв.м., житлове приміщення літ.6-3 площею 13,3 кв.м., житлове приміщення літ.6-4 площею 18,6 кв.м, санвузол площею 3.8 кв.м., коридор площею 1,93 кв.м.; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 52 813,00 грн. відшкодування за збільшення її частки; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 96 141,00 грн. відшкодування за збільшення її частки; стягнути солідарно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 3 871,00 грн. відшкодування за збільшення їх частки. Дали пояснення аналогічні доводам, викладеним у позові. Зустрічний позов заперечили, з підстав викладених у відзиві на зустрічний позов. Просять первісний позов задоволити, в зустрічному позові просять відмовити.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні первісний та зустрічний позови заперечили, з підстав викладених у письмових запереченнях. Просять відмовити в задоволенні позовів.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засіданні не з'явились, подали до суду заяви про слухання справи у їх відсутності, первісні та зустрічні позовні вимоги заперечують. Суд ухвалив слухати справу у їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_5 та її представник в судовому засіданні первісний позов визнали, зустрічний позов підтримали з підстав, викладених у зустрічному позові. Просить первісний та зустрічний позови задоволити.
Представник третьої особи Галицької районної адміністрації Львівської міської ради в судовому засіданні віднесла вирішення спору на розсуд суду.
Представники третіх осіб ЛКП «Цитадель-Центр», ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» в судове засіданні не з'явились, хоч про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Суд ухвалив слухати справу у відсутності представників третіх осіб.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що первісний позов слід задоволити з наступних підстав.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом. звернутися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є власником кв.№2 будинку АДРЕСА_1, загальною площею 35,5 кв.м., яка складається з однієї житлової кімнати, площею 16,3 кв.м.. Приміщення кухні, коридору, комірки, вбиральні, санвузла, загальною площею 64,6 кв.м. перебувають у спільному користуванні з власниками квартир №1 та №6 цього ж будинку /а.с.5-6, 7, 8-11/.
Також, ОСОБА_1 є власником кв.№4 у цьому ж будинку, загальною площею 22,8 кв.м., яка складається з однієї житлової кімнати, площею 13,7 кв.м. Приміщення під індексами 43-1, 43-2, 43-11, 43-12, 43-13, 43-14, 43-15, 43-16, 43-17, 43-18, 43-19 загальною площею 55,8 кв. перебувають у спільному користуванні з власниками квартир №1 та №6 цього ж будинку /а.с.12-13, 15, 16-18/.
Окрім того, ОСОБА_1 є власником кв.№3 у згаданому будинку, загальною площею 24,3 кв.м., яка складається з однієї житлової кімнати площею 14,6 кв.м. Приміщення під індексом 43-1, 43-2, 43-3, 43-12, 43-13, 43-14, 43-15, 43-16, 43-17, 43-18, 43-11, 43-19 загальною площею 67,9 кв.м. перебувають у спільному користуванні з власниками квартир №1 та №6 цього ж будинку /а.с.19-21, 22, 23-26/.
Квартира №6 у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 44,3 кв.м., яка складається з двох кімнат площею 31,9 кв.м., належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 /а.с.27, 28, 29-30/.
Квартира №1 у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 22,6 кв.м., яка складається з однієї кімнати площею 13,6 кв.м., належить на праві власності ОСОБА_5 /а.с.63-64, 91/.
Частиною 2 ст.41 Конституції України встановлено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ст.382 ЦК України, квартира є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного проживання у ньому.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно ч.2 ст.382 ЦК України, власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир.
Відповідно до п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» всі співвласники будинку є співвласниками допоміжних приміщень будинку.
З наведених норм Закону, випливає, що власники квартир (двоє або більше) у багатоквартирному житловому будинку є співвласниками приміщень, які перебувають у їх спільному користуванні, тобто такі приміщення знаходяться у їх спільній сумісній власності та лише у їхній, за умови, що тільки вони постійно користуються такими приміщеннями, та ними не можуть користуватись і не користуються інші мешканці будинку.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно ч.1 ст.372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.
Частиною 2 статі 372 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Як встановлено в судовому засіданні та випливає з наведених норм Закону, власники квартир №№1, 2, 3, 4, 6 (ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3.) є співвласниками приміщень загального користування, що використовуються та можуть використовуватись лише ними, а також останні не в змозі домовитись про взаємовигідне використання приміщень спільного користування, тобто спільне користування такими приміщенням є неможливим.
Статтею 48 Конституції України закріплено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №045/14 від 03.10.2014 року, експертом запропоновано чотири варіанти розподілу приміщень спільного користування з метою облаштування окремих кухонь, санвузлів та допоміжних приміщень для обслуговування ізольованих квартир між власниками ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, які розроблені на підставі правовстановлюючих документів, вимог ДБН України, з визначенням грошової компенсації за відхилення від часток у власності /а.с.94-127/.
Проаналізувавши запропоновані експертом варіанти розподілу приміщень спільного користування, з врахуванням доводів сторін, а також особливостей розміщення квартир по відношенню до приміщень спільного користування, можливості повноцінного та раціонального використання таких приміщень мешканцями вищезгаданих квартир, з метою забезпечення задоволення мешканцями власних потреб, та при цьому виключення створення будь-яких перешкод один одному, суд приходить до переконання, що найбільш прийнятним варіантом розподілу може бути варіант №1, який полягає у наступному.
ОСОБА_5 пропонуються такі приміщення другого поверху житлового будинку АДРЕСА_1, які на момент експертизи перебувають у спільній власності співвласників: житлове приміщення літ.1-4 площею 13,6 кв.м., кухня площею 10,7 кв.м., коридор площею 2,1 кв.м., санвузол площею 3,8 кв.м., коридор площею 1,2 кв.м. Загальна площа приміщень, які пропонуються, а також перебувають у власності ОСОБА_5 становить 31,8 кв.м. Розмір компенсації, який ОСОБА_5 сплачує на користь ОСОБА_1 становить 52 813,00 грн.
ОСОБА_1 пропонуються такі приміщення другого поверху житлового будинку АДРЕСА_1, які на момент експертизи перебувають у спільній власності співвласників: житлове приміщення літ. 2 площею 16,3 кв.м., житлове приміщення літ.3-1 площею 14,6 кв.м., житлове приміщення літ.4-1 площею 13,7 кв.м., кухню площею 8,0 кв.м., коридор площею 3,4 кв.м., санвузол площею 3,5 кв.м., коридор площею 34,3 кв.м. Загальна площа приміщень, які пропонуються, а також перебувають у власності ОСОБА_1 становить 94,1 кв.м. Розмір компенсації, який ОСОБА_1 сплачує на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 становить 96 141,00 грн.
ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пропонуються такі приміщення другого поверху житлового будинку АДРЕСА_1, які на момент експертизи перебувають у спільній власності співвласників: коридор літ.6-1 площею 3,3 кв.м., кухня літ.6-2 площею 9,1 кв.м., житлове приміщення літ.6-3 площею 13,3 кв.м., житлове приміщення літ.6-4 площею 18,6 кв.м, санвузол площею 3.8 кв.м., коридор площею 1,93 кв.м. Загальна площа приміщень, які пропонуються, а також перебувають у власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 становить 50,03 кв.м. Розмір компенсації, який ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сплачують на користь ОСОБА_5 становить 3 871,00 грн.
На переконання суду, такий розподіл приміщень загального користування не завдасть істотної шкоди інтересам співвласників, більше того, дозволить їм належним чином реалізувати свої права, оскільки останні в повній мірі та одноосібно (мешканці однієї квартири), тобто окремо від власників інших суміжних квартир, будуть мати можливість повноцінно використовувати належні їм приміщення, у разі такого розподілу, для задоволення власних потреб.
Відповідно до ст.383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічним вимог і правил експлуатації будинку.
Згідно п.6 ч.1 ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Статтею 3 Конституції України закріплено, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
З врахуванням вищевикладеного, дотримуючись засад справедливості, добросовісності та розумності, з метою реального забезпечення реалізації позивачем та, виходячи із особливостей даної справи, і відповідачами своїх конституційних прав, які жодним чином не порушують прав чи інтересів інших мешканців будинку, а також беручи до уваги наявність однієї із обставин, передбачених ст.365 ЦК України (неможливість спільного користування майном), суд приходить до переконання, що первісний позов слід задоволити, оскільки на переконання суду лише за такого розподілу приміщень спільного користування можливо досягти повноцінних та належних умов проживання, не створюючи при цьому перешкод один одному, та такий розподіл не завдасть істотної шкоди інтересам співвласників.
Щодо зустрічного позову, то суд вважає, що такий не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як уже згадувалось вище кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України (ст.61 ЦПК України).
Відповідно до ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Однак, ОСОБА_5 не надано суду жодних належних доказів на підтвердження обставин, викладених у зустрічному позові, а також таких доказів не здобуто в судовому засіданні.
Окрім того, суд бере до уваги і ту обставину, що ОСОБА_5 та її представник в судовому засіданні визнали первісний позов, тобто останні погоджуються з позовними вимогами ОСОБА_1
За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність зустрічного позову, а тому в задоволенні такого слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 3-11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Первісний позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на наступні приміщення: житлове приміщення літ. 2 площею 16,3 кв.м., житлове приміщення літ.3-1 площею 14,6 кв.м., житлове приміщення літ.4-1 площею 13,7 кв.м., кухню площею 8,0 кв.м., коридор площею 3,4 кв.м., санвузол площею 3,5 кв.м., коридор площею 34,3 кв.м.
Визнати за ОСОБА_5 право приватної власності на наступні приміщення: житлове приміщення літ.1-4 площею 13,6 кв.м., кухня площею 10,7 кв.м., коридор площею 2,1 кв.м., санвузол площею 3,8 кв.м., коридор площею 1,2 кв.м.
Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право приватної власності на наступні приміщення: коридор літ.6-1 площею 3,3 кв.м., кухня літ.6-2 площею 9,1 кв.м., житлове приміщення літ.6-3 площею 13,3 кв.м., житлове приміщення літ.6-4 площею 18,6 кв.м, санвузол площею 3.8 кв.м., коридор площею 1,93 кв.м.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 52 813 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот тринадцять) гривень 00 коп. відшкодування за збільшення її частки у праві власності.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 96 141 (дев'янсто шість шість тисяч сто сорок одну) гривень 00 коп. відшкодування за збільшення її частки у праві власності.
Стягнути солідарно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 3 871 (три тисячі вісімсот сімдесят одну) гривню 00 коп. відшкодування за збільшення їх частки у праві власності.
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти днів після його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Стрельбицький В.В.