Єдиний унікальний номер №440/1736/13-к
Провадження №1-кп/440/11/2014
13 листопада 2014 року
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буськ кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Овруч Житомирської області, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, непрацюючого, без постійного місця проживання, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Ульянівського районного суду Кіровоградської області від 24 січня 2014 року за ч. 2 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі, покарання відбув, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , 23 серпня 2013 року приблизно о 07 год. 00 хв., перебуваючи в смт. Красне по вул. Привокзальній Буського району Львівської області, шляхом вільного доступу, зайшов у приміщення кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де на грунті раптово виниклого умислу, повторно, таємно викрав з приміщення комірки тринадцять керамічних тарілок, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 260,00 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що він дійсно, 23.08.2013 року приблизно о 7 год., знаходячись в смт. Красне по вул. Привокзальній в кафе-барі «Гриль-Бар», таємно викрав з приміщення комірки тринадцять керамічних тарілок. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд його суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, ним, як і іншими учасниками судового провадження не оспорюються обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення його у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доведена повністю. Відтак, суд вважає, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинену повторно
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним діяння, яке відноситься до злочинів середньої тяжкості, його наслідки, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Ульянівського районного суду Кіровоградської області від 24 січня 2014 року за ч. 2 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі, покарання відбув, на шлях виправлення не став, вчинивши нове кримінальне правопорушення.
Разом із тим, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину є обставинами, які пом'якшують покарання, а обставин, які б обтяжували покарання суд не вбачає, а тому вважає, що покарання слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України.
Ухвалою Буського районного суду Львівської області від 21.10.2014 року ОСОБА_4 було замінено запобіжний захід із особистого зобов'язання на тримання під вартою, тобто з 21.10.2014 року, а тому строк відбуття покарання обвинуваченому слід рахувати з цього моменту.
Обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, слід залишити без зміни.
Процесуальних витрат по даному кримінальному провадженні не має. Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання у виді одного року позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати із часу зміни йому запобіжного заходу, тобто з 21 жовтня 2014 року.
Обраний засудженому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Речові докази: тринадцять керамічних тарілок, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 , - повернути їх законному володільцю ОСОБА_5 .
Матеріали кримінального провадження 12013150170000549 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при кримінальному провадженні №1кп/440/115/2014.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Буський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1