Дата документу 04.12.2014
Справа №320/12384/14-ц
6/320/479/14
04 грудня 2014 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді: Ковальової Ю.В.,
при секретарі: Бочко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі подання
Державного виконавця відділу Державної Виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2,
Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_1 (далі-державний виконавець) звернувся до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити ОСОБА_2 для поїздок за кордон без вилучення паспортного документу шляхом заборони перетину кордону України до виконання боржником своїх зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, зазначивши, що на виконанні у державного виконавця перебуває зведене виконавче провадження № 667/16 з примусового виконання документів:
виконавчого листа № 815/16373/12, виданого 15.03.2013 р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 20 214,60 грн.;
рішення № 2196-04 УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області, видане 24.05.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь УПФУ грошових коштів у сумі 170,00 грн.;
вимога № Ф 1774 У, видана 03.05.2013 року УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі про стягнення з ОСОБА_2 на користь УПФУ грошових коштів у розмірі 6798,44 грн. Вказує, що провадження розпочато 18.06.2014 року, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Боржнику надано строк для самостійного виконання 24.06.2014 року. Копії постанов направлено стягувачу та боржнику. Зазначену постанову в установленому законом порядку боржником оскаржено не було.
Рішення суду боржником не виконано, боржник ухиляється від виконання зобов'язань покладених на нього судовим рішенням, сума заборгованості складає 27 183,04 грн.
У судовому засіданні державний виконавець підтримав подання за обставинами, вказаними у поданні, просив його задовольнити, тимчасове обмеження права виїзду за кордон покласти на Адміністрацію Державної прикордонної служби України.
Розглянувши подання, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що в задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 377- 1 ЦПК України, суд негайно розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. № 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (далі - Закон № 3857-XII).
Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках:
- якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п. 2);
- якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань (п. 5); якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (п. 8).
За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV"Про виконавче провадження" державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Як зазначено у Судовій практиці Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року, словосполучення "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".
Таким чином, поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Докази отримання боржником викликів на прийом до державного виконавця, зміни ним місця проживання в матеріалах виконавчого провадження відсутні, жодного акту державного виконавця за виходом за адресою проживання боржника у матеріалах провадження немає.
Державний виконавець, як підставу для обмеження боржника у праві виїзду, зазначає про наявність заборгованості за рішенням суду, що боржник будь - якого майна, яке підлягає опису, не має.
Проте, відсутні будь-які фактичні дані про ухилення боржника від виконання зобов'язань по виконанню судового рішення. Сам по собі факт несплати боржником грошових коштів не є достатньою підставою вважати ОСОБА_2 таким, що ухиляється від виконання рішення суду.
Причини невиконання останнім рішенням суду в повному обсязі державним виконавцем не з»ясовано.
Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу за розпискою від 19.11.2011 року в розмірі 20 000,00 грн., а також судові витрати в розмірі 214,60 грн., а всього на загальну суму - 20 214,60 грн., тобто основної суми боргу, винесена державним виконавцем лише 17.09.2014 року, та надано боржнику строк самостійно виконати - до 23.09.2014 року.
За змістом наведених вище норм чинного законодавства, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням та його намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Тобто, жодних доказів, окрім наявної заборгованості, про будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо) відсутні. А, отже, факт ухилення ОСОБА_2 від виконання рішення суду не знайшов своє підтвердження під час розгляду подання.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 377-1 ЦПК України, суд -
У задоволенні подання Державного виконавця відділу Державної Виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 - відмовити повністю.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
С У Д Д Я : ОСОБА_4