Справа №- 22-Ц-6208/ 2006р. Головуючий 1 інст. Саркісян О.А.
Категорія: право власності. Доповідач - Міненкова Н.О.
20 грудня 2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Міненкової Н.О.
Судців - Гальянової І.Г., Ларенка В.І.
При секретарі - Набоки О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.10 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні квартирою та виселення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відшкодування упущеної вигоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-ті особи : орган опіки та піклування Орджонікідзевського району м.Харкова, відкрите акціонерне товариство «Харківський домобудівний комбінат №-1 про визнання права власності на квартиру, визнання недійсним акта приватизації - свідоцтва про право власності на квартиру, -
В січні 2004 року до суду звернулись позивачі і просили усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 і виселити з квартири відповідачку.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивачі посилались на те, що відповідачка зайняла спірну квартиру самовільно, змінивши замки, вони в квартирі прописані але тимчасово не проживали. На вимоги звільнити квартиру відповідачка не реагує, тому вимушені звернутися до суду.
Не погодилась ОСОБА_1 з позовними вимогами і пред'явила зустрічний позов в червні 2004 року, в якому просила визнати за нею право власності на спірну квартиру, посилаючись на те, що в квартиру вселилась за згодою ОСОБА_2, яка в квартирі не проживала, а на початку 1996 року запропонувала їй придбати у неї квартиру за суму еквівалентну 4000 дол. США, на що вона погодилась. В червні 1996 року ОСОБА_2 приватизувала квартиру і за її згоди вона провела в квартиру телефон, зробила в квартирі капітальний ремонт, але належним чином оформити угоду не бажала, але й не відмовляла.
В березні 2006 року ОСОБА_1 доповнила свої позовні вимоги і просила визнати недійсним акт приватизації - свідоцтво про право власності на спірну квартиру, ввидане 07.06.1996 року, посилаючись на те, що поселилась в квартирі в 1994 році, в спірній квартирі народилась у неї донька. Відповідачі в квартирі ніколи не проживали, так як мали житло в квартирі АДРЕСА_2. На момент вселення власником квартири було ВАТ «Домобудівний комбінат №-1. На період оформлення приватизації квартири відповідачі в ній не проживали більше двох років, тому вважає, що є підстави для визнання приватизації недійсною.
ОСОБА_2 з додатковими позовними не погодилась, посилаючись на їх необґрунтованість.
Доповнюючи позовні вимоги в серпні 2006 року ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 4661,51 грн.( сплачені комунальні послуги) і заборгованість по сплаті в сумі 1170 грн., упущену вигоду в сумі 12000 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.
2
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволені частково в частині усунення перешкод у користуванні квартири та виселенні ОСОБА_1 та стягненні у відшкодування моральної шкоди по 5000 грн. кожному. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодилась з рішенням ОСОБА_1 й у апеляційній скарзі просить рішення скасувати як необгрунтоване.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги в частині виселення відповідачки зі спірної квартири та стягненні на користь позивачів суми моральної шкоди по 5000 грн. кожному, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні було встановлено те, що відповідачка ОСОБА_1 самовільно вселилась у спірну квартиру і проживає там без законних підстав, а тому її діями позивачам заподіяна моральна шкода.
Судова колегія не може погодитися з даними висновками, так як вони протирічять зібраним по справі доказам.
З матеріалів справи вбачається, що в квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вселилася в 1994 році за згоди ОСОБА_4 чоловіка позивачки, шлюб з яким вона розірвала в листопаді 2004 року. На той час, коли ОСОБА_1 вселилась в квартиру, чоловік позивачки проживав разом з нею та дітьми в іншій квартирі. Про вселення відповідачки в квартиру ОСОБА_2 було відомо, що вона підтвердила в судовому засіданні. Остання не заперечувала того, що мала намір продати квартиру, якщо їй була б запропонована прийнятна ціна. ( а.с. 119-120). Крім того, як вбачається з договорів гарантованого права на установку, користування та розпорядження телефонним номером з розстрочкою платежу від 27 березня 1997 року, додаткових узгоджень до договору та квітанцій на оплату послуг, квітанцій на сплату комунальних послуг за 2000,2001,2002 роки у цих документах, як платник зазначалось також призвіще ОСОБА_1 ( а.с. 30-59).
Всі ці докази спростовують висновок суду про самовільне вселення відповідачки до спірної квартири, а тому висновок про заподіяння позивачам моральної шкоди самовільним вселенням до квартири не відповідає обставинам справи, тому судова колегія рішення суду в цій частині скасовує і у задоволенні позовних вимог відмовляє.
В іншій частині рішення суду постановлено з додержанням вимог діючого законодавства і підстав для його скасування судова колегія не вбачає. ОСОБА_1 не доведено в суді її право на спірну квартиру.
Керуючись ст.ст. 301,302,303,307,309,313,317 ЦПК України судова колегія.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова в частині стягнення на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суми моральної шкоди по 5000 грн. кожному скасувати.
Відмовити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржене протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді-