Справа № 243/6551/14к
Провадження №1-кп/243/403/2014
Іменем України
« 03» грудня 2014 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Слов'янську кримінальне провадження, обвинувальний акт з додатками який надійшов зі Слов'янської міжрайонної прокуратури 26 листопада 2014 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Чугуїва Харківської області, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
26 листопада 2014 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України.
ОСОБА_4 органом досудового слідства пред'явлено обвинувачення у тому, 04 жовтня 2014 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння знаходився по вул. Ж. Революції поблизу будинку № 56 м. Слов'янська, де навпроти третього під'їзду вказаного будинку побачив автомобіль ВАЗ 2105 червоного кольору дн НОМЕР_1 , в цей час у нього виник протиправний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
04 жовтня 2014 року приблизно об 22 год.35 хв. ОСОБА_4 реалізовуючи свій протиправний умисел підійшов до автомобіля ВАЗ 2105 червоного кольору дн НОМЕР_1 , де за допомогою шматка цегли розбив скло задньої лівої дверцяти автомобіля, таким чином і проник в салон, після чого діючи умисно, повторно, з метою доїхати до певного місця, поза і волею власника, з'єднав дроти замку запалювання. привівши в дію двигун автомобіля незаконно заволодів транспортним засобом ВАЗ 2105 червоного кольору дн НОМЕР_1 . Після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим спричинив ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріальну шкоду на суму 20 320 грн..
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні також не заперечував постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.
Заслухавши учасників процесу, з'ясувавши думку прокурора, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 289 КК України, підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.
Стаття 291 КПК України включає вичерпний перелік відомостей, які повинні міститься в обвинувальному акті і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Разом з тим, слідчий при складанні обвинувального акту і прокурор при його затвердженні цих вимог закону не дотрималися.
В обвинувальному акті порушено вимоги п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, а саме виклад фактичних обставин кримінального провадження, які прокурор вважає встановленими, не відповідає фактичним обставинам події кримінального правопорушення, описаної в обвинувальному акті і правовій кваліфікації кримінального провадження.
Так, як вбачається з тексту обвинувального акту, органи досудового слідства кваліфікували дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст.289 КК України, а саме як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, але обставини, які дали підставу для такої кваліфікації, тобто повторності вчиненого правопорушення не навели.
На думку суду, таке порушення вимог КПК України є істотним, та таким, що перешкоджає розглянути справу по суті.
При таких обставинах обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 підлягає поверненню прокурору для усунення цього недоліку.
Під час підготовчого судового засідання кримінального провадження виникло питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою в зв'язку із закінченням строку дії ухвали суду.
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключено у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Обвинувачений в судовому засіданні у даному питанні поклався на розсуд суду.
У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі “Смирнов проти Росії”, наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Крім того, враховуючи особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено позбавлення волі до восьми років, є всі підстави для продовження строку тримання під вартою. З врахуванням наведеного, а також з метою повного та об'єктивного розгляду справи, з метою забезпечення встановленню істині в справі, забезпечення виконання процесуальних рішень, суд приходить до переконання що підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому судом не вбачається, оскільки на думку суду в даному конкретному випадку утримання під вартою обвинуваченого вимагають інтереси суспільства.
Вивчивши матеріали кримінального провадження та вислухавши думку учасників судового розгляду, прокурора, який наполягав на продовженні строку тримання обвинуваченого під вартою, а обвинуваченого, який у цьому питанні поклався на розсуд суду, суд прийшов до переконання про необхідність та доцільність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою на строк шістдесят днів.
На підставі викладеного, ст.ст. 291, 314, 315, 316, 331 ,376, 395 КПК України, -
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12014050510003599 відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України повернути Прокурору Слов'янської міжрайонної прокуратури Донецької області.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 термін тримання під вартою в СІ № 6 м. Артемівська на строк 60 (шістдесят) днів з 03 грудня 2014 року до 31 січня 2015 року включно.
Ухвала в частині повернення обвинувального акту може бути оскаржена до суду Апеляційної інстанції через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала складена у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.
Суддя ОСОБА_1