Справа № 670/726/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Волкова О.М.
Суддя-доповідач: Білоус О.В.
03 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білоуса О.В.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі Хмельницької області, Головного управління пенсійного фонду України у Хмельницькій області на постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі Хмельницької області, Головного управління пенсійного фонду України у Хмельницькій області про зобов'язання призначення пенсії на пільгових умовах ,
ОСОБА_2 звернувся до Віньковецького районного суду із позовом до УПФУ у Віньковецькому районі, ГУ ПФУ у Хмельницькій області про призначення виплати пенсії на пільгових умовах. Відповідно до постанови Віньковецького районного суду Хмельницької області від 09.10.2014 року адміністративний позов задоволено частково. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Віньковецького районного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивач ОСОБА_2 досяг 55-річного віку. 02 червня 2014 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі Хмельницької області із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за вислугу років в колгоспі «Новий шлях» за період роботи з 1980 року по 2002 рік, надавши при цьому відповідні документи, в тому числі трудову книжку та архівні довідки.
Згідно листа Управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі за вих. № 4723/03 від 16.07.2014 року, управлінням було направлено надані позивачем документи на розгляд Комісії при Головному управлінні ПФУ у Хмельницькій області для підтвердження пільгового стажу роботи за період з 15.02.1980 року по 15.04.2002 року у СГК «Вікторія», та період роботи з 11.04.2003 року по 31.12.2003 року у КП «Зоря» відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Але Комісія рішенням від 26.06.2014 року № 10 зарахувала до пільгового стажу роботи періоди роботи трактористом лише з 01.01.1981 року по 31.12.1984 року в СГК «Вікторія» та період роботи з 11.04.2003 року по 31.05.2003 року у КП «Зоря», та відмовила у зарахуванні до пільгового стажу роботи період з 01.01.1985 року по 09.03.2002 року, з 01.06.2003 року по 05.02.2004 року, оскільки робота на посаді тракториста не підтверджена первинними документами, з 10.03.2002 року по 30.04.2002 року, оскільки відсутні відомості про роботу, з 01.05.2002 року по 10.04.2003 року, оскільки заявник працював у ДП «Новий шлях, ТОВ «Лан», відомості про ліквідацію якого без правонаступництва відсутні. Загальний стаж роботи позивача становить 33 роки 5 місяців 3 дні, а всього підтвердженого первинними документами стажу роботи трактористом нараховується 4 роки 1 місяць 21 день, тому призначити пенсію на пільгових умовах немає підстав.
Факт відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії також підтверджується повідомленням Головного управління ПФУ у Хмельницькій області за вих. № 9683/02 від 03.07.2014 року, згідно якого Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області розглянувши заяву ОСОБА_2 про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах з 01.01.1981 року по 09.03.2002 року в колгоспі «Новий шлях», згодом КСП«Новий шлях», ССВ «Новий шлях», СГК «Вікторія», яке згідно довідки з Єдиного державного реєстру ліквідоване у зв'язку з банкрутством, з 01.05.2002 року по 10.04.2003 року в ДП «Новий шлях» ТОВ «Лан», відомості про ліквідацію якого без правонаступництва відсутні, з 11.04.2003 року по 05.02.2004 року у комунальному підприємстві «Зоря» яке згідно витягу з Єдиного державного реєстру ліквідоване у зв'язку з банкрутством.
Комісія рішенням від 26.06. 2014 року № 10 зарахувала до пільгового стажу періоди роботи з 01.01.1981 року по 31.12.1984 року, з 11.04.2003 року по 31.05.2003 року згідно п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та відмовила у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 01.01.1985 року по 09.03.2002 року, з 01.06.2003 року по 05.02.2004 року, оскільки робота на посаді тракториста не підтверджена первинними документами, з 10.03.2002 року по 30.04.2002 року, оскільки відсутні відомості про роботу, з 01.05.2002 року по 10.04.2003 року, оскільки заявник працював у ДП «Новий шлях» ТОВ «Лан», відомості про ліквідацію якого без правонаступництва відсутні.
Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного Фонду України.
Відповідно до п. 16 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно - правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, право на такий вид пенсії мають трактористи - машиністи, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах та інших підприємствах сільського господарства. Зазначений вид пенсії призначається чоловікам після досягнення 55 років і при загальному стажу роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років - на зазначеній роботі. До трактористів -машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах, інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт у рослинництві або тваринництві.
Віднесення трактористів - машиністів до безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, вирішується адміністрацією підприємства за місцем роботи шляхом видачі довідки про стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення. Вказана довідка видається на підставі первинних документів за час виконання роботи. Якщо такі підприємства ліквідовані, то довідки видаються правонаступником або державними архівними установами (в залежності від того, куди були здані архіви даного підприємства).
В разі, якщо підприємство, установа або організація були ліквідовані без визначення правонаступника, періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремої категорії працівників, підтверджуються у відповідності до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 р. № 18-1. (далі Порядок), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за N 1231/13105.
Так, пунктом 3 Порядку передбачено, що підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головних управліннях ПФУ в АРК, областях, містах Києві і Севастополі.
Відповідно до п. 11 Порядку, для підтвердження стажу роботи заявник подає до органу ПФУ за місцем свого проживання ряд документів, перелік яких визначений цим пунктом, в тому числі: заяву про підтвердження стажу роботи, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, або інші документи, що підтверджують факт припинення юридичної особи (в тому числі архівні); трудову книжку; документи, видані архівними установами (довідку про заробітну плату, копії документів для проведення атестації робочих місць, копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати). У разі необхідності, заявник може подавати і інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Вказані документи перевіряються органом ПФУ за місцем проживання заявника на предмет правильності їх оформлення та відповідність викладених у них відомостей даним паспорта та документам про стаж заявника, та передаються до головних управлінь ПФУ в областях, для розгляду по суті (п. 13 Порядку).
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеній нормі відповідає п. 1 Порядку «Підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, згідно якого, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності записів у трудовій книжці, а також у випадках, коли у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів. Для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, виписки із наказів, особові рахунки, відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори, інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за відсутності документів про наявний трудовий стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи. організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Пунктом 20 Порядку передбачено, що уточнюючі довідки підприємств та організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, якщо у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
На підтвердження стажу своєї роботи на посаді тракториста, у відповідності до вимог п. 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії пільгових умовах або за вислугу років, позивач серед інших документів, надав також трудову книжку, архівну довідку та первинні документи щодо нарахування йому заробітної плати протягом спірного періоду (архівні).
Відповідно до записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1, дата заповнення якої значиться 12 березня 1985 року, виданої на ім'я ОСОБА_2, він 01.09.1974 року був зарахований учнем Говорівського СПТУ-2, 25.07.1977 року відрахований із числа учнів у зв'язку із закінченням училища; 01.01.1981 року був прийнятий в члени колгоспу «Новий шлях» с. Говори та 01.01.1981 року прийнятий на роботу трактористом в колгосп «Новий шлях», який з 02.02.2000 року реорганізовано у сільськогосподарський кооператив «Вікторія», а 09.03.2002 року позивач звільнений з роботи тракториста із СГК «Вікторія» згідно поданої заяви.
Окрім того, професія позивача згідно трудової книжки значиться «тракторист», та в ній також містяться записи про трудову участь позивача у громадському господарстві з 1980 року по 2003 рік як «тракторист».
Згідно архівної довідки трудового архіву Віньковецького району Хмельницької області № 534 від 04.09.2014 року, виданої на підставі відомості нарахування заробітної плати, ОСОБА_2 працював в колгоспі «Новий шлях» і отримував заробітну плату у липні - серпні 1975 році, протягом серпня-жовтня 1976 року, з червня по листопад 1977 року, а також з лютого по грудень 1980 року.
Відповідно до архівних довідок трудового архіву Віньковецького району № 869 від 30.12.2013 року про заробітну плату та трудовий стаж, ОСОБА_2 дійсно працював у колгоспі «Новий шлях» (КСП «Новий шлях», СГК «Вікторія») с. Говори з січня 1981 року по квітень 2002 року.
Факт безперервної роботи позивача трактористом у с. Говори та його зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду у спірні періоди роботи у суді першої інстанції засвідчили свідки .
Оскільки трудова книжка ОСОБА_2 містить відомості щодо прийняття його в члени колгоспу, на роботу трактористом та звільнення з роботи у зазначені спірні періоди, тобто містить відомості про характер його роботи, зауважень з боку відповідача щодо оформлення трудової книжки немає, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем надано достатньо відомостей, що підтверджують факт його роботи на посаді тракториста протягом спірного періоду, а комісія з питань підтвердження стажу роботи при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області безпідставно не зарахувала даний період до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, чим порушено його законні права та інтереси.
Крім того, положеннями ст. 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" передбачено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як випливає із диплому № НОМЕР_2, позивач навчався у Говірському СПТУ № 2 з 1974 року по 1977 рік, та 25 липня 1977 року отримав диплом. Відповідно до архівної довідки трудового архіву Віньковецького району № 534 від 04.09.2014 року, ОСОБА_2 почав працювати у колгоспі «Новий шлях» у червні 1977 року, та отримував заробітну плату протягом липня - листопада 1977 року, тобто до відбуття на строкову військову службу, яку проходив з 14.11.1977 по 02.11.1979 року, отже трьохмісячний строк між днем закінчення навчання і зарахуванням на роботу не порушив.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі Хмельницької області, Головного управління пенсійного фонду України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Білоус О.В.
Судді Мельник-Томенко Ж. М.
Совгира Д. І.