19 листопада 2014 рокусправа № 804/654/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Кугай Сергія Анатолійовича Реєстраційної служби Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі №811/654/14
за позовом Міністерства інфраструктури України
до за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача про Державного реєстратора прав на нерухоме майно Кугай Сергія Анатолійовича Реєстраційної служби Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області Державного підприємства «Придніпровська залізниця» визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії,-
Міністерство інфраструктури України (далі по тексту - позивач) звернулось до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Кугай Сергія Анатолійовича Реєстраційної служби Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області (далі по тексту - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача ( далі по тексту - третя особа), в якому просило:
- визнати незаконним рішення від 26.11.2013 року за № 8338561 державного реєстратора прав на нерухоме майно Кугая Сергія Анатолійовича Реєстраційної служби Марганецького міського управління юстиції щодо відмови зареєструвати право власності на речові права - автомобільний шляхопровід «Городищанський» та підходи до нього.
- зобов'язати відповідача зареєструвати речові права щодо права власності на нерухоме майно - автомобільний шляхопровід «Городищанський» та підходи до нього.(а.с.2-8)
Ухвалою Дніпропетрвоського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/654/14. ( а.с.1)
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Кугай Сергія Анатолійовича Реєстраційної служби Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області, яким було відмовлено у державній реєстрації права власності на автомобільний шляхопровід «Городищанський» та підходи до нього, що розташованій Дніпропетровська обл., м.Марганець, вулиця Панфілова, б/н/ вулиця Горького, б/н - є безпідставним та підлягає скасуванню з огляду на те, що Державний акт на право постійного користування землею І-ДП № 002694 на якій розташовані ці об'єкти був виданий ще 12.01.1998 року, а тому надання для державної реєстрації витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер) не є обов'язковим.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі №804/654/14 адміністративний позов задоволено. (суддя -Юрков Е.О.) (а.с.57-60)
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що під час судового засідання, відповідачем не доведено на підставі належних допустимих доказів правомірності своїх дій та рішень.
Відповідач - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Кугай Сергія Анатолійовича Реєстраційної служби Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі №804/654/14 та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що заявником не надано передбаченим підпунктом 2 п.46 Порядку витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Тобто при прийнятті рішення державний реєстратор керувався виключно чинним законодавством, що діяло на момент прийняття зазначеного рішення, а саме Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМУ №703 від 22.06.201 року яке передбачало надання заявником витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та постановлено рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 25 лютого 2014 року у даній справі залишити без змін.
18.11.2014 року вх.№57797/14 на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла заява від відповідача, в якій він посив суд задовольнити апеляційну скаргу повністю, скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2014р. та розглянути справу за його відсутністю.
За таких обставин, колегія суддів, з урахуванням думок представників позивача та третьої особи, ухвалила розглянути дану адміністративну справу у відсутність представника відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та підтримав позицію, викладену у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, і просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 25.02.2014р. у даній справі залишити без змін.
Представник третьої особи у судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи повідомлений належним чином.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 18.11.2013 року представник Міністерства інфраструктури, в особі заступника начальника відокремленого структурного підрозділу «Нікопольська дистанція колії» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» Ткаченко Вадим Сергійович, що діє на підставі довіреності від 25.04.2013р. зареєстрована в реєстрі за №373, подав заяву до Реєстраційної служби Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області, (далі Реєстраційна служба) щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме автомобільний шляхопровід «Городищанський» та підходи до нього, що розташований - Дніпропетровська область, м. Марганець, вулиця Панфілова, б/н/ вулиця Горького, б/н. Заява була прийнята реєстраційною службою 18.11.2013р. та зареєстрована за реєстраційним номером № 4030086.
26.11.2013 року Державним реєстратором Кугай Сергієм Анатолійовичем прийнято рішення № 8338561, яким з посиланням на ст.. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п.46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703, відмовлено у державній реєстрації права власності, оскільки не надано витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, щодо здійснення державної реєстрації права власності, врегульовані нормами Конституції України, Цивільним кодексом України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952), Порядком державної реєстрації прав та нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 22.06.2011 р. № 703 (далі - Порядок № 703).
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Державного реєстратора прав на нерухоме майно Кугай Сергія Анатолійовича Реєстраційної служби Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) рішень суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням закріпленого ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №1952 - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Закону №1952 державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV).
Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952-IV).
Пунктом п.46 Порядку визначено, що для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 28, 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав: витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер).
Приймаючи рішення, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем було віднесено автомобільний шляхопровід «Городищанський» та підходи до нього, що розташований - Дніпропетровська область, м. Марганець, вулиця Панфілова, б/н/ вулиця Горького, б/н до об'єкту новобудови.
Проте, відповідно до п.2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011р.) прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).
Як свідчать матеріали даної адміністративної справи, згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації шляхопровід «Городищанський» та підходи до нього, був введений у експлуатацію 17.05.2011р., тому цей об'єкт не може вважатися новобудовою, а отже застосування п.44, 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень у даному випадку не є можливим.
Як встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивачем до відповідача було подано, серед іншого, Державний акт на право постійного користування землею І-ДП № 002694 від 12.01.1998р.
Державним комітетом України по земельним ресурсам були видані Тимчасові методичні вказівки щодо присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення державного земельного кадастру (Схвалено протоколом науково-технічної ради Держкомзему України від 26 січня 1998р. № 1), яким було вперше зазначено лише поняття державного кадастрового номеру, обов'язковості присвоєння кадастрового номеру на вже сформовані земельні ділянки встановлено не було. Акт на право постійного користування земельною ділянкою із графою зазначення кадастрового номеру були затверджені Постановою Кабінету міністрів України № 449 від 2 квітня 2002 р.
Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ч.4 ст. 3 визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Аналіз вищезазначених норм чинного законодавства дає можливість зробити висновок про те, що державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на новозбудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна проводиться за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, проведеної відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що земельна ділянка, на якій знаходиться зазначений об'єкт, оформлена і зареєстрована відповідно до діючого законодавства України.
Отже, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність і законність прийняття оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищенаведені обставини, норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме це правовідносини, зробив висновки, які відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, та ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення заявлених. Апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду першої інстанції у даній справі.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Кугай Сергія Анатолійовича Реєстраційної служби Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі №811/654/14 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено - 24 листопада 2014 року.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: Л.М. Нагорна