11 листопада 2014 рокусправа № 804/5166/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Мельника В.В. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі № 804/5166/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування рішення,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області №17 від 25 березня 2014 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 17000 грн. за введення в обіг продукції без наявності Національного знаку відповідності, визнати нечинними та скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 70 та № 71 від 25 березня 2014 року. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що товари, про незаконне введення в обіг яких зазначено відповідачем в акті перевірки, були придбані самостійно на підставі видаткових накладних № 1875 від 27 вересня 2013 року, № 2089 від 28 жовтня 2013 року, № 2499 від 27 листопада 2013 року та № 2520 від 29 листопада 2013 року від іншого суб'єкта господарювання. На думку позивача, на нього не покладається відповідальність за введення вказаних товарів у обіг без нанесення національного знаку відповідності (неналежного його нанесення). Крім того, обов'язкове залучення для підтвердження відповідності органу з оцінки відповідності Технічним регламентам №1149 та №785 не передбачене, як і нанесення на вироби ідентифікаційного номеру органу з оцінки відповідності. Оскільки всі вироби мають нанесений належним чином знак відповідності, твердження відповідача щодо обов'язкової наявності ідентифікаційного номеру органу з оцінки відповідності та порушення позивачем вимог Технічних регламентів є безпідставними.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Апелянт зазначає, що статус особи - розповсюджувача, яка ввела в обіг продукцію, набувається лише у випадку неможливості ідентифікувати саме виробника продукції, а не суб'єкта господарювання, який поставив йому відповідну продукцію. Відтак, саме на Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області покладається обов'язок доведення того факту, що національний знак відповідності був нанесений на товари належним чином, а також того, що саме відповідач ввів в обіг ці товари.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач, належним чином повідомлений, про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 18 грудня 2001 року Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області. З 14 березня 2014 року по 17 березня 2014 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області була проведена планова виїзна перевірка Фізичної особи-підприєця ОСОБА_1, який здійснює господарську діяльність в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1. Предметом перевірки була комп'ютерна техніка, ноутбуки, а саме: 1) комп'ютер ASUS CN:5527 10.2013 р/в; 2) комп'ютер DELL DPN: PJ86DA02 , 2013 р/в; 3) комп'ютер ASUS ATHEROS/AR5B225. 2013 р/в; 4) маршрути заторки інтернету TL-WR841 ND (RU) Ver:8.3. Під час проведення перевірки характеристик продукції виявлено порушення вимог чинного законодавства України в сфері ринкового нагляду, а саме в пунктах 1, 3, 4 - неналежно нанесено Національний знак відповідності, в пункті 2 - відсутній Національний знак відповідності, що зафіксовано актом перевірки №100378. 17 березня 2014 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області було складено протокол №100378 про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", яким встановлено введення в обіг продукції, що не відповідає вимогам Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року №785, Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 року №1149. За результатами розгляду акту перевірки характеристик продукції від 14 березня 2014 року № 100378 встановлено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 порушив вимоги Технічних регламентів п. 17 № 785, п. 7 № 1149, а саме ввів в обіг продукцію без нанесення Національного знаку відповідності. За результатом розгляду акту перевірки характеристик продукції від 14 березня 2014 року № 100378 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області прийнято постанову від 25 березня 2014 року за № 17, якою на підставі п. 2 ч.2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" застосовано штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 17000грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи, що позивачем до перевірки не були надані документи, що давали б змогу відповідачу ідентифікувати суб'єкта господарювання, який поставив йому продукцію, відтак саме він набув статусу особи, що ввела в обіг таку продукцію та до нього має бути застосована відповідальність як до особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень статті 24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" під час проведення органами ринкового нагляду перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів, в першу чергу об'єктами перевірки є, зокрема, наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності; наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами), та їх відповідність встановленим вимогам; наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією.
Згідно п.5 ч.1 ст.8 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", виробники зобов'язані надавати (в межах своєї діяльності) споживачам (користувачам) інформацію, яка дає їм можливість оцінювати ризики, притаманні продукції протягом звичайного або обґрунтовано передбачуваного строку її використання, якщо такі ризики є не відразу очевидними, без належних попереджень, та яка дає змогу споживачам (користувачам) вживати запобіжних заходів щодо таких ризиків. Наявність таких попереджень не звільняє виробника від обов'язку додержання інших вимог, встановлених цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну. Відповідно до ч. 4 ст. 14 цього ж Закону продукція, на яку актами законодавства або іншими нормативними документами встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки для життя, здоров'я споживачів, їх майна, навколишнього природного середовища і передбачено нанесення національного знака відповідності, повинна пройти встановлену процедуру оцінки відповідності. Виробник має право маркувати продукцію національним знаком відповідності за наявності декларації про відповідність та/або сертифіката відповідності, виданих згідно із законодавством. Реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність забороняється.
Пункт 2 ч.2 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції" передбачає, що до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2-4 ст. 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", у яких зазначено, що до виробника застосовуються штрафні санкції у разі: введення ним в обіг небезпечної нехарчової продукції - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на нього вже було накладено штраф, - у розмірі від двох тисяч п'ятисот до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; невиконання вимог, встановлених пунктом 5 частини першої статті 8 цього Закону, - у розмірі від семисот п'ятдесяти до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на нього вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до положень частини 3 ст.24 Закону України "Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції" передбачено, що якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо), такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг.
Відповідно до ст.33 Закону України "Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції" до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.
Технічний регламент низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 р. № 1149 пункт 7 передбачає, що перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.
Пункт 5 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 встановлено, що знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування,травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.
Відповідно до п.3 Правил застосування національного знака у разі підтвердження відповідності продукції, призначеним органом з оцінки відповідності поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що Інспекція з питань захисту прав споживачів під час перевірки діяла обґрунтовано та правомірно; доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а отже постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі № 804/5166/14 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: С.В. Чабаненко