04 листопада 2014 рокусправа № 182/5058/14-а (2а/0182/189/2014)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2014 року у справі № 182/5058/14-а(2а/0182/183/2014) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції,Управління Державного казначейства України в м. Нікополі про відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив відшкодувати моральну шкоду у розмірі 9744 грн., завдану протиправними діями посадових осіб відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2014 року у відкритті провадження ОСОБА_1 в адміністративній справі відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку, що позивачем поданий позов в порядку адміністративного судочинства України, тому спір має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
У судовому засіданні позивач, представник позивача доводи , викладені в апеляційній скарзі підтримали в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Згідно частини 2 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Приписам наведеної норми кореспондують положення частини четвертої статті 21 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Таким чином, адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, не поставивши при цьому питання про вирішення публічно-правового спору. Відтак, висновки суду першої інстанції щодо розгляду даної справи в порядку цивільного судочинства є правильними.
Щодо доводів апелянта про те, що позов ним поданий в порядку цивільного судочинства і суд помилково зареєстрував його як адміністративну справу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Зміст позовної заяви містить посилання на норми частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, що регулюють питання відшкодування шкоди, саме тому суд першої інстанції здійснив перевірку позовної заяви на відповідність вимогам цього Кодексу, у тому числі, дотримання вимог юрисдикції.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.
Керуючись статтями 195-196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2014 року № 182/5058/14-а(2а/0182/183/2014) - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко