02 грудня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/4153/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єресько Л.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Мекенченко М.А.,
представників позивача - Гавриленко Т.А., Муравицької С.М.,
представника відповідача - Сухорукової О.А., Дунаєвської К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства Торгівельний центр "Київ" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -
24 жовтня 2014 року Приватне підприємство Торгівельний центр "Київ" (надалі - позивач, ПП ТЦ"Київ") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області(надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0026621501 від 19.06.2014 року, яким позивача зобов'язано сплатити штраф за затримку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5120,48 грн.
В обгрунтування своїх позовних вимог посилалися на незгоду із висновками перевірки позивача з питань порушення правил сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість по податкових деклараціях за вересень 2013 року, яка набрала форму акта № 2786/86-01-15-01 від 30.04.2014 року. Зазначали, що платіжні доручення щодо сплати податкового зобов'язання з ПДВ за вересень 2013 року були вчасно подані до банку, тому відповідачем неправомірно зроблено висновок про сплату податкового зобов'язання із затримкою 1 день та накладено штраф в розмірі 10% від суми податкового зобов'язання.
Представники позивача в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримали та просили її задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні. Зазначали, що сплата позивачем грошових зобов'язань по податку на додану вартість за вересень 2013 року була проведена із затримкою 1 день, а саме 31.10.2013 року із граничним терміном сплати 30.10.2013 року, тому висновки перевірки є обгрунтованими, а винесене за її наслідками податкове повідомлення-рішення є правомірним і не підлягає скасуванню.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Приватне підприємство Торгівельний центр "Київ" (код ЄДРПОУ 36324299) зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 21.01.2009 року, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснено запис № 1 588 102 0000 008287 (а.с. 51).
ПП ТЦ "Київ" перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Полтаві з 22.01.2009 та є, зокрема, платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100199088.
21.10.2013 року позивачем до ДПІ в м. Полтаві подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року (вх. № 9066960747 від 21.10.2013 року), в якій вказано суму податкового зобов'язання 179016 грн. Сума податкового зобов'язання була сплачена позивачем згідно платіжних доручень від 30.10.2013 року № 9008 в розмірі 127154,00 грн. та 9009 в розмірі 36868,00 грн.
31.10.2013 року позивачем до ДПІ в м. Полтаві було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з самостійним виправленням помилок до податкової декларації з ПДВ за вересень 2013 року (№ 9069351423 від 31.10.2013 року), яким зменшено суму податкового зобов'язання на 15000,00 грн.
30.04.2014 року ДПІ в м. Полтаві проведено перевірку ПП ТЦ "Київ" з питань порушення правил сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість по податкових деклараціях за вересень 2013 року.
Перевіркою встановлено, що граничний термін сплати податкового зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року (вх. № 9066960747 від 21.10.2013 року) - 30 жовтня 2013 року, разом з тим, станом на 30.10.2013 року податкове зобов'язання в сумі 51204,80 грн. залишилося несплаченим. 31.10.2013 року суму податкового боргу в розмірі 36868,00 грн. сплачено платіжним дорученням № 9009 від 30.10.2013 року, із затримкою 1 день.
За результатами перевірки посадовими особами ДПІ в м. Полтаві складено акт № 2786/86-01-15-01 від 30.04.2014 року, яким зафіксовано висновки про порушення позивачем п. 203.2 ст. 203, п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, в результаті чого відбулася затримка на 1 день сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 51204,80 грн.
На підставі даних висновків акту перевірки ДПІ в м. Полтаві винесено податкове повідомлення - рішення № 0026621501 від 19.06.2014 року, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 10% за затримку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5120,48 грн.
Із вказаним повідомленням-рішенням позивач не погодився, у зв'язку з чим оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів в Полтавській області. Рішенням Головного управління Міндоходів в Полтавській області про результати розгляду скарги від 22.08.2014 року № 1789/10/16-32-10-04-12 скаргу ПП ТЦ "Київ" залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення № 0026621501 від 19.06.2014 року - без змін, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно із п. 49.20 статті 49 ПК України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Судом встановлено, що позивачем податкову декларацію з ПДВ за вересень 2013 року було подано 21 жовтня 2013 року, оскільки 20 жовтня 2013 року (двадцятий календарний день, що настав за останнім календарним днем вересня 2013 року) припав на вихідний день. Вказана декларація була прийнята податковим органом як така, що подана вчасно.
Таким чином, відповідно до положень п. 49.20 ст. 49 ПКУ 21 жовтня 2013 року вважається останнім днем строку подання податкової декларації.
Відповідно до п. 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Десятим календарним днем, що настав за 21 жовтня 2013 року, є 31 жовтня 2013 року.
З огляду на зазначене, позивач був зобов'язаний сплатити суму грошового зобов'язання з ПДВ, зазначену в декларації, до 31 жовтня 2013 року.
Відповідно п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Як зазначив представник позивача, ПП ТЦ "Київ" було завчасно подано платіжні доручення до банку "одним пакетом" 30 жовтня 2013 року за № 9008 на суму 127151 грн. та № 9009 на суму 36868,00 грн.
Згідно наявної в матеріалах справи виписки № 26001189575 по рахунку позивача, відкритому в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" у м. Києві (а.с. 71-74), платіжне доручення № 9008 на суму 127151 грн. виконано банком 30.10.2013 року, а платіжне доручення 9009 на суму 36868,00 грн. виконано 31.10.2013 року.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року № 2346-III (в редакції, чинній на момент переказу коштів) банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
На запит суду № 818/4153/14 від 12.11.2014 року (а.с. 102) від ПАТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" надійшла відповідь № 81-6-5-00/4466-КІБ від 20.11.2014 року, відповідно до якої щоденна оплата зовнішніх платежів банку проводиться до 17:20 год. згідно Розпорядження Правління АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" № 176/5 РП від 15.10.2012 року.(а.с. 105)
Згідно вказаної відповіді, платіжне доручення ПП ТЦ "Київ" № 9008 доставлено до Банку 30.10.2013 року о 14:57 год. та було виконано 30.10.2013 року о 17:13 год., платіжне доручення № 9009 доставлено до Банку 30.10.2013 року о 18:09 год. (тобто після завершення операційного часу банку) та виконано 31.10.2013 року о 09:20 год., на підтвердження чого надано роздруківку по надходженню платіжних доручень. (а.с. 106)
Положенням п. 22.4 ст. 22 Закону № 2346-III передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
З огляду на вищезазначені положення Закону, суд приходить до висновку, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Таким чином, оскільки платіжні доручення № 9008 та 9009 доставлено позивачем до банку 30.10.2013 року, а виконано банком 30.10.2013 року і 31.10.2013 року відповідно, та враховуючи, що 31.10.2014 є останнім днем строку для проведення таких розрахунків, то суд приходить до висновку, що сплату грошового зобов'язання здійснено позивачем у встановлені податковим законодавством строки, у зв'язку з чим у податкового органу немає правових підстав для застосування до позивача штрафу в розмірі 10% за затримку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
А відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0026621501 від 19.06.2014 року, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 10% за затримку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5120,48 грн, є необґрунтованим, тобто винесеним без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому є неправомірним та підлягає скасуванню.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Приватного підприємства Торгівельний центр "Київ" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0026621501 від 19.06.2014 року, яким Приватне підприємство Торгівельний центр "Київ" зобов'язано сплатити штраф за затримку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5120,48 грн. (п'ять тисяч сто двадцять гривень сорок вісім копійок).
Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Приватного підприємства Торгівельний центр "Київ" (код ЄДРПОУ 36324299, вул. Зіньківська, 6, м. Полтава, 36029) витрати у вигляді судового збору, сплачені згідно з платіжним дорученням № 1861 від 16 жовтня 2014 року, у розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.
Повний текст постанови складено 05 грудня 2014 року.
Суддя Л.О. Єресько