61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
26 травня 2009 р.Справа № 22-а-5353/09
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.
за участю секретаря судового засідання Житєньової Н. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 28.10.2008р. по справі № 2-а-8441/08/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Про- будмонтаж"
до Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області
про визнання нечинним податкове повідомлення - рішення,
Позивач, ТОВ „Про-будмонтаж” звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області № 0004111501/0 від 17.07.2008р., яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 32394,60 грн., у тому числі: основний платіж - 23139,00 грн., штрафні санкції - 9255,60 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2008р. по справі № 2а-8441/08 позов задоволено.
Визнано нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Зміївському районі у Харківській області № 0004111501/0 від 17.07.2008р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 32394,60 грн., з яких за основним платежем - 23139,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9255,60 грн.
Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2008р. по справі № 2а-8441/08 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представника відповідача, колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішень був акт перевірки позивача працівником відповідача від 02.07.2008р. № 824/15-027/34713078 „Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року, в якому зроблені висновки про порушення позивачем пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), в якості порушення податкова служба констатувала заниження з боку позивача податку на додану вартість, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті до бюджету по податковій декларації з ПДВ за березень 2008 року на загальну суму 23139,17 грн.
Наслідком цих висновків стало визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням №0004111501/0 від 17.07.2008р. податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 32394,60 грн., де основний платіж - 23139,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 9255,60 грн.
Висновки, викладені в акті перевірки відповідач обґрунтовує тим, що в результаті невиїзної перевірки позивача встановлені взаємовідносини з ПП «Протекс-Дельта», яке згідно листа ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 17.06.2008 року не надавало декларацію з податку на додану вартість за березень 2008 року.
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать про те, що як позивач, так і його контрагент - ПП «Протекс-Дельта» в період, охоплений перевіркою (березень 2008 року) та за який були здійснені відповідні донарахування податку на додану вартість ДПІ у Зміївському районі Харківської області за спірним податковим повідомленням-рішенням, були платниками ПДВ і стояли на обліку в органах ДПС. До матеріалів справи приєднані копії свідоцтв контрагента позивача - ПП «Протекс-Дельта» про реєстрацію його в якості платника податку на додану вартість.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податку, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Право платника податку на податковий кредит виникає, у відповідності з вимогами пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з дати першої події: або списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів, або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що пп. 7. 4. 5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" забороняється включення до податкового кредиту лише тих витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
У даному випадку позивач отримав від свого контрагента - ПП «Протекс-Дельта» товарно-матеріальні цінності, що підтверджується відповідними накладними, які залучені до справи, отримав від свого контрагента оригінали податкових накладних, копії яких також приєднані до матеріалів справи, розрахунок з партнером по господарським операціям відбувся шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується завою від 31.03.2008 року.
Таким чином суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позивач правомірно відніс до податкового кредиту відповідного звітного періоду, охопленого перевіркою, 23139,17 грн. ПДВ, що значились в отриманих від контрагента податкових накладних.
Закон України „Про податок на додану вартість" передбачає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ - відсутність податкової накладної чи вантажної митної декларації. У даному випадку контрагент позивача виконав вимоги Закону про ПДВ (п.7.2) - видав покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені суми податку.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не можуть бути визнані обґрунтованими виходячи з наступного.
Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом., а ст.. 19 Конституції України визначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Суд першої інстанції правомірно зазначив, що чинне законодавство, зокрема Закон про ПДВ, не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару, в нашому випадку - ПП «Протекс-Дельта», має сплачувати цей податок до бюджету.
Відповідачем не надано доказів щодо визнання угоди, укладеної між позивачем та ПП «Протекс-Дельта» недійсним або таким, що порушує публічний порядок у зв'язку з чим є нікчемним, а тому в силу презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) він є правомірним.
Оскільки крім належним чином оформлених податкових накладних факт проведення операцій з придбання ТМЦ позивачем підтверджується видатковими накладними та заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, у ДПІ у Зміївському районі в Харківській області не було підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення № 0004111501/0 від 17.07.2008р щодо донарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 32394,60 грн., де основний платіж - 23139,00 грн. та штрафні санкції - 9255,60 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже у даному випадку на виконання цієї норми саме відповідач має надати докази правомірності винесеного податкового повідомлення - рішення. Таких доказів суду першої та апеляційної інстанції відповідачем надано не було.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 28.10.2008р. по справі № 2-а-8441/08/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.
Судді(підпис)
(підпис) Водолажська Н.С. Гуцал М.І.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.
Повний текст ухвали виготовлений 01.06.2009 р.