06 жовтня 2006 року м. Київ
Суддя Вищого адміністративного суду України Чумаченко Т.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника директора та головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними їх дій та зобов'язання вчинити дії, а також на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 02 березня 2006 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерств юстиції України НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника директора та головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними їх дій та зобов'язання вчинити дії, а також на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 02 березня 2006 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерств юстиції України НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.08.2006 року касаційну скаргу ОСОБА_1, яка за змістом не відповідає вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: для уточнення вимог до касаційної інстанції, оскільки заявниця просить Вищий адміністративний суд України скасувати одночасно ухвали судів першої та апеляційної інстанції по двом різним справам № 2-1883-1/05 та № 2-2307-1/05.
На виконання вищезазначеної ухвали ОСОБА_1 надіслала на адресу суду касаційну скаргу з доповненнями та поясненнями, але не усунула зазначених в ухвалі недоліків.
Відповідно до вимог ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у встановлений строк не усунуто недоліків касаційної скарги, така касаційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Повернути ОСОБА_1 касаційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника директора та головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними їх дій та зобов'язання вчинити дії, а також на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 02 березня 2006 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерств юстиції України НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно: суддя Т. А. Чумаченко