ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
14:50
04.06.2009 р. № 16/39
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І. при секретарі судового засідання Таран Т.К. у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва
до Приватного підприємства «Агентство охорони «Безан»
простягнення заборгованості по внескам
На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04.06.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, Приватного підприємства «Агентство охорони «Безан», про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 531 421,54 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач у строк, визначений ч.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»самостійно не сплатив суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виявлена згідно поданих підприємством розрахунків та донарахована за своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, а тому позивач просить стягнути їх у примусовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, за поштовим повідомленням за вказаною адресою не знаходиться, хоча згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців місцезнаходження підприємства не змінювалось і відповідає даним, зазначеним у позовній заяві та матеріалах справи.
За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд -
встановив:
Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, згідно поданих підприємством розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень місяць 2007 р., жовтень місяць 2008 р. виявлено, що заборгованість (недоїмка) по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 307587,05 грн.
Згідно Акту перевірки № 2399 від 25.12.2007 р. підприємству управлінням за період з 15.08.2003 р. по 31.10.2007 було донараховано своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в сумі 338802,68 грн.
На підставі зазначеного Акту управлінням винесено рішення № 1036 від 25.12.2007 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків та застосовано до відповідача фінансові санкції в розмірі 218286,91 грн.
Згідно Акту перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 83 від 14.02.2008 р., проведеної за період з 01.11.2007 по 31.12.2007 підприємству було донараховано 44057,64 грн. та відповідно до рішення № 97 від 14.02.2008 застосовано фінансові санкції в сумі 5547,58 грн.
Як вбачається з Актів № 1036 від 25.12.2007 р. та № 83 від 14.02.2008, перевірка проводилась з відома та за участю посадових осіб підприємства.
Крім того, з актів вбачається, що відповідач не погоджується з донарахованими сумами, оскільки управлінням не враховані суми сплаченого єдиного податку. Вважає, що відповідно до Указу Президента України № 727/98 підприємство, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, не є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Проте з такою думкою відповідача суд не погоджується, виходячи з наступного.
Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Пунктом 1 статті 11 Закону встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
У статті 18 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким разом із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.
Таким чином, виходячи з аналізу наведених вище норм, суд вважає, що страхові внески на загальнобов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.
Указ Президента України № 727/98 регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Згідно з вимогами статті 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення статті 6 зазначеного Указу про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечать і застосуванню не підлягають.
Статтею 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Таким чином, нарахування 531421,64 грн. страхових внесків Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва Приватному підприємству «Агентство охорони «Безан»», суд вважає обґрунтованим.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Беручи до уваги те, що суми страхових внесків до Пенсійного фонду України у загальному розмірі 531421,64 грн. Приватне підприємство «Агентство охорони «Безан»у встановлені законодавством строки не сплатило; наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується розрахунками підприємства, розрахунками управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва; доказів погашення відповідачем заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог щодо стягнення з Приватного підприємства «Агентство охорони «Безан»суми заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 531421,64 грн. і вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі та які підлягають стягненню з відповідача у вищенаведеному розмірі, заявленому позивачем у судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Згідно з ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Агентство охорони «Безан» ( 04071, м.Київ, вул. Олегівська, 36, офіс 401, код ЄДРПОУ 32050267, р/р 2600430130338 в ТОВ «Європейський газовий банк»м. Києва, МФО 380430) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (01054, м.Київ, вул. Воровського, 29, код ЄДРПОУ 26087323, р/р 256093122614, 256083132614 в Головному управлінні ощадбанку по місту Києву та Київській області, МФО 322669) заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 531 421 (п'ятсот тридцять одна тисяча чотириста двадцять одна грн.) 54 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кишинський М.І.
Повний текст постанови складено та підписано 05.06.2009 року.