Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
іменем України
25 березня 2009 року Справа № 19/77/15
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі", вул. Глібова 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600.
Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Ніжинської міської ради
пл. Леніна, м. Ніжин, 16600.
Відповідач: Державне підприємство "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", вул. Прилуцька-147, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600.
Про: стягнення заборгованості у розмірі 142754,75 грн.
Суддя Л.Р. Кочергіна
позивача: Кіфік О.М. , довіреність № 01-07/648 від 15.05.2007 року,
відповідача: Римар Ю.П., директор, Остраниця Н.М., довіреність б/н від 02.12.2008 року.
Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви, згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Товариством з обмеженою відповідальністю “НіжинТеплоМережі” (надалі -ТОВ „НіжинТеплоМережі”) подано позов до Державного підприємства „Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння” (надалі -ДП „Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння”) про стягнення 142754,75 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію в період з 2007 по 2008 рік.
Відповідач заперечує проти позовних вимог. У відзиві на позов відповідач зазначає, що між сторонами відсутні договірні зобов'язання або інші домовленості щодо постачання теплової енергії в приміщення спорткомплексу „Зірка”. Також відповідач зазначає, що неодноразово повідомляв відповідача про небажання отримувати теплову енергію в приміщення спорткомплексу „Зірка” та відключення його від теплопостачання, у зв'язку із тяжким фінансовим становищем підприємства. Укладені між сторонами договори № 477 від 01.02.2005 року «Про постачання теплової енергії на 2005 рік»(надалі - Договір №1) та № 477 від 01.01.2007 року (надалі - Договір №2) не містять домовленостей між сторонами про теплопостачання на вказаний об'єкт у період з 01.10.2006 року по 30.04.2008 року. Відтак, позивач самовільно, всупереч бажанню відповідача, здійснив теплопостачання на вказаний об'єкт, в опалювальних сезонах 2006 -2008 років.
18.02.2009 року, від позивача надійшло письмове пояснення № 01-07/525 від 18.02.2009 року, у якому він змінює підстави позовних вимог та відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 142754,75 грн. вартості безпідставно отриманого майна.
Заява про зміну підстави позову прийнята судом.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору суд встановив:
01.02.2005 року між ТОВ „НіжинТеплоМережі” (далі -Постачальник) та Військовою частиною А 2750 (далі - Споживач) було укладено договір № 477 на постачання теплової енергії (далі -Договір). Згідно з умовами Договору позивач зобов'язався поставляти теплову енергію на об'єкти відповідача, які визначені сторонами у Додатку №1 до Договору, а відповідач зобов'язався сплачувати за одержану теплову енергію, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, за затвердженими тарифами (цінами), в термін передбачений даним договором.
Наказам Міністра оборони України від 24.01.2007 року, Державне підприємство Міністерства оборони України «227 центральний ремонтний завод по ремонту електротехнічних засобів «Військова частина А2750»перейменоване у державне підприємство «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння».
Судом встановлено, що Договір був пролонгований і діяв до 01.02.2007 року, до моменту укладення між сторонами нового договору.
Згідно Додатку №1 до Договору, сторони визначили перелік об'єктів відповідача, на які поставлялася теплова енергія, а саме: деревообробна дільниця, частина корпусу №3, гараж, компресорна, станція обробки стоків, їдальня, спортивний зал, готель, магазин, гуртожиток.
Умовами договору (п.9.2 Договору) сторони передбачили можливість припинення подачі теплової енергії на об'єкти Споживача за заявкою останнього, у випадку, коли це не приведе до відключення суб-споживачів, які мають договори з Постачальником або додаткового їх охолодження.
Пунктом 10.2 Договору встановлено, що опалювальні площі зазначені у Додатку №1 на протязі опалювального періоду можуть змінюватися в бік зменшення. В зв'язку з цим Споживач оплачує абонентську плату за зазначені в Додатку №1 площі до моменту їх відключення від тепла, після письмового попередження постачальника.
Судом встановлено, що відповідно до наведених положень Договору, відповідач, листом №346 від 10.10.2006 року повідомив позивача про перелік об'єктів на які має бути поставлена теплова енергія в опалювальному сезоні 2006 -2007 років. До зазначеного переліку, спортивний зал відповідачем не включений.
Судом також встановлено, що 09.10.2006 року, відповідач відключив спортивний зал від центральної системи опалення з установкою металічних заглушок на вузлах вводу.
Листом №455 від 26.10.2006 року, відповідач повідомив позивача про те, що у зв'язку із тяжким фінансовим становищем не має можливості опалювати спортивний зал в опалювальному сезоні 2006-2007 роки, тому не включив цей об'єкт у перелік об'єктів, які будуть опалюватись в зазначеному періоді.
Крім того, вказаним листом, відповідач повідомив позивача про відключення спортивного залу від центральної системи опалення згідно акту від 25.10.2006 року та про надання інформації щодо відключення начальнику котельні ТОВ «НіжинТеплоМережі»Фоміній В.С.
Відтак, відповідач в установленому договором порядку відмовився від постачання теплової енергії на об'єкт спортивного залу в опалювальному сезоні 2006-2007 років.
Умовами укладеного між сторонами договору № 477 від 01.01.2007 року взагалі не передбачено постачання теплової енергії в приміщення спортивного комплексу «Зірка».
Судом встановлено, що 28.01.2006 року, на підставі окремого рішення міськвиконкому та тепломереж м. Ніжин, позивачем було знято металеві заглушки на вводі в спортивний зал і включене центральне опалення спортивного залу, що підтверджується наявними в матеріалах справи актом від 28.10.2006 року та рапортом начальника ЕМВ Янченко М.І. від 25.07.2008 року.
Зазначене окреме рішення міськвиконкому та тепломереж м. Ніжин, на неодноразову вимогу суду, ні позивачем ні третьою особою представлені не були.
Судом також встановлено, що позивач самовільно, без узгодження з відповідачем, здійснював опалення спортивного залу в опалювальному сезоні 2006 -2008 років.
Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача 142754,75 грн. вартості поставленої теплової енергії на об'єкт спортивного залу, в період з 01.10.2006 року по 30.04.2008 року, як безпідставно отриманого майна, згідно ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Розглянувши зазначені позовні вимоги, суд дійшов висновку про їх неправомірність та необґрунтованість, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач вчинив всі необхідні дії до припинення правовідносин між сторонами щодо постачання теплової енергії на об'єкт спортивного залу, відключив вказане приміщення від центральної системи опалення, повідомив про свої дії та наміри відповідача, неодноразово ставив до відома останнього про відсутність можливості фінансування опалення згаданого приміщення.
Однак, позивач, поза волею відповідача, на власний розсуд, постачав теплову енергію на об'єкт спортивного залу.
Крім того, на протязі всього спірного періоду, позивачем жодного разу не виставлялися відповідачу рахунки на оплату поставленої до спортивного залу теплової енергії, у наданих суду актах звірки взаєморозрахунків за 2006 -2007 роки, заявлена позивачем заборгованість не відображається.
Згідно положень ст. 13 Цивільного кодексу України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вичиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням правом в іншій формах. У разі недодержання особою при здійснені своїх прав вимог, які встановлені цією статтею, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ст.14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не можу бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї.
Враховуючи ті обставини, що передача теплової енергії на об'єкт спортивного залу у 2006 -2007 роках проведена позивачем за власною ініціативою, при відсутності будь-якого зобов'язання щодо такої передачі, без волевиявлення та згоди відповідача, а також той факт, що споживання поставленого товару не залежало від волі відповідача, а отже він не міг повернути його або реалізувати для відшкодування позивачу завданої шкоди, зобов'язання відповідача перед позивачем щодо оплати поставленої теплової енергії відсутні.
Відтак, застосування до спірних правовідносин ст. 1212 Цивільного кодексу України, суперечить закріпленим у ст.3 Цивільного кодексу України принципам справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства.
Враховуючи наведене, вимога позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 3, 13, 14 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Л.Р. Кочергіна
Повний текст рішення підписано: 30.03.2009 року.
Суддя Л.Р. Кочергіна
01.04.09