Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 77-99-18
Іменем України
12 лютого 2009р. справа № 12/204/19
Позивач: Закрите акціонерне товариство "Прилуктваринмаш-Холдінг", вул. Сирецька, 33, м. Київ, 04070
Відповідач: Прилуцька об"єднана податкова Інспекція Чернігівської області, вул.Київська, 214, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство „ Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації” м. Прилуки, вул. Земська, 4.
Предмет спору: про повернення майна з чужого незаконного володіння
Суддя Л.М.Лавриненко
позивач: Биховченко Р.І. довіреність № 15 від 07.05.2008 представник
відповідач: Сивочка О. П. довіреність № 83/10/10-003 від 13.01.2009 представник
відповідач: Шепель О.Ю. довіреність № 58/10/10-003 від 12.01.2009 представник
третя особа: не з"явився
В судовому засіданні 12.02.2009 року була присутня ліквідатор Рязанова С.М.
Позивачем подано позов про зобов"язання відповідача - Прилуцьку об"єднану Державну податкову інспекцію Чернігівської області повернути частину комбінованої огорожі, яка складається із 138-ми залізобетонних секцій, 7-ми секцій збудованих із керамічної цегли, 2-ох металевих секцій та двох металевих воріт на місце, з якого її було демонтовано.
Ухвалою суду від 15.01.2009 року, судом, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: КП „Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації „ м. Прилуки, вул. Земська, 4.
Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: КП „Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації” повноважного представника в судове засідання не направила.
12.02.2009 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: КП „ Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації” надійшов лист, в якому третя особа зазначає, що позовні вимоги позивача не визнає та вказує на те, що за позивачем зареєстровано право власності на не житлові будівлі в м. Прилуки по вул. Індустріальна, 10: мазутно-насосна станція (Ш-1), трансформаторна підстанція (Е-1), ГРП (Ц-1), компресорна (Л-1), будинки для охорони (Я”-1), (О”-1), транспортна прохідна (С-1) на підставі договору купівлі-продажу від 29.07.1998 року. Огорожа по вул. Індустріальна, 10 зареєстрована в складі будівель і споруд без визначення її повної технічної характеристики за позивачем відповідно до свідоцтва про право власності, виданого Прилуцькою міською радою від 18.09.2000 року, зазначена вище реєстрація до даного часу не скасована. У передавальному акті передавальних пристроїв від 25.05.2004 року також не визначено, яка саме огорожа передана до позивача та яка її технічна характеристика (загальна площа, кількість секцій, матеріал, з якого побудовано огорожу).
Також КП „Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації” просило справу розглянути без участі їх повноважного представника.
Сторони проти розгляду справи без участі КП „Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації” не заперечували.
Суд задовольнив клопотання КП „Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації” про розгляд справи без участі повноважного представника, оскільки це є правом сторони , згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги. В поданих 29.01.2009 року письмових додаткових поясненнях позивач зазначив, що із акту приймання передачі передавальних пристроїв на підставі рішення комітету кредиторів (протокол № 2 від 19.02.2004 року) чітко видно, що комітет кредиторів ВАТ "Прилуктваринмаш" куди входив і представник Прилуцької об"єднаної державної податкової інспекції Ігнатенко М.М. передав ЗАТ "Прилуктваринмаш-Холдінг" за ліквідаційним номером 844 огорожу з воротами. Крім того, огорожа, яка складається із 138-ми залізобетонних секцій, 7-ми секцій збудованих із керамічної цегли, 2-ох металевих секцій та двох металевих воріт у 1998 році передавалася ВАТ "Прилуктваринмаш" до статутного фонду ЗАТ "Прилуктваринмаш-Холдінг" про що свідчить доповнення до акту прийому-передачі основних засобів від 29.07.1998 року. Наступним доказом , що огорожа, яка складається із 138-ми залізобетонних секцій, 7-ми секцій збудованих із керамічної цегли, 2-ох металевих секцій та двох металевих воріт, належить ЗАТ "Прилуктваринмаш-Холдінг" це те, що дана огорожа знаходилася по периметру на орендованій земельній ділянці згідно договору оренди землі від 29.09.2008 року, який укладено між Прилуцькою міською радою та ЗАТ "Прилуктваринмаш-Холдінг".
Відповідач в поданому в судове засідання 15.01.2009 року відзиві на позов зазначає, що спірні 138 залізобетонних секцій, 7 секцій збудованих із керамічної цегли, 2 металеві секції та двоє металевих воріт на даний час перебувають на реалізації і не є демонтованими. Також відповідач зазначив, що оскільки протягом шести місяців документа, що засвідчує право власності товариства на виявлене майно не надійшло, Прилуцькою ОДПІ було прийнято рішення про реалізацію безхазяйного майна, що перейшло у власність держави, про що було розміщено оголошення на офіційному Веб-сайті ДПА України. Товариством позивача було надано до Прилуцької ОДПІ копії договору купівлі-продажу від 25.04.2002 року, копії акта прийому-передачі від 07.06.2002 року після спливу шести місяців з моменту виявлення, тобто 05.09.2008 року. Крім того достовірність договору купівлі-продажу від 25.04.2002 року № 25/04 підлягає сумніву, оскільки він не був своєчасно наданий на неодноразові вимоги Прилуцької ОДПІ, не був наданий у січні 2004 року до господарського суду під час вирішення майнових питань з ліквідатором ВАТ "Прилуктваринмаш", укладання керівником договору відчуження активів підприємства-боржника у 2002 році тягло за собою кримінальну відповідальність, про що було відомо колишньому керівникові, в договорі № 25/04 від 25.04.2002 року юридична адреса ВАТ "Прилуктваринмаш" вказана як м. Прилуки, вул. Індустріальна, 4, а в специфікації до даного договору - м. Прилуки, вул. Індустріальна, 10. Фактично на той час адреса мала бути - м. Прилуки, вул. Індустріальна, 4, і про її зміну стало відомо пізніше, що може свідчити про недійсність угоди.
В судовому засіданні 29.01.2009 року відповідач в додаткових поясненнях зазначає, що договір купівлі-продажу від 25.04.2002 року № 25/04 не приймав участі під час розгляду в суді справи про стягнення заборгованості та визнання ВАТ "Прилуктваринмаш" банкрутом. А про його наявність стало відомо Прилуцькій ОДПІ лише 05.09.2008 року. Під час здійснення ліквідпроцедури ліквідатором ВАТ "Прилуктваринмаш" було проведено інвентаризацію фактично наявних основних засобів (будівель) станом на 12.09.2003 року. Згідно переліку № 5 інвентарний № 844 "Огорожа з воротами" та Огорожа ПММ" була включена до ліквідаційної маси банкрута і невиводилась із ліквідаційної маси банкрута. Оскільки, виключення активів придбаних ЗАТ "Прилуктваринмаш-Холдінг" відповідно до договору № 25/04 від 25.04.2002 року окремої ухвали господарським судом не приймалось.
Також в судовому засіданні 29.01.2009 року було здійснено огляд інвентаризаційної справи на об"єкти нерухомості, що розміщені у м. Прилуки по вул. Індустріальній, 10.
Відповідач, 12.02.2009 року в додаткових поясненнях зазначає, що не завірена копія акту приймання-передачі № 1 від 25.05.2004 року була надана лише 03.01.2007 року, а договором купівлі-продажу № 25/4 від 25.04.2002 року із специфікацією і актом прийому передачі від 07.06.2002 року до нього був наданий лише 05.09.2008 року. Також відповідач звертає увагу на ту обставину, що акт прийому-передачі від 25.05.2004 року не підписано ліквідатором підприємства Рязановою С.М., яка на той час виконувала обов'язки керівника підприємства і без її підпису даний акт підлягає сумніву, тобто передача передавальних пристроїв на підставі рішення членів комітету кредиторів від 25.05.2004 року відбулася без її відома. Крім того відповідач вказує на те, що 138 залізобетонних секцій, 7 секцій збудованих із керамічної цегли, 2 металеві секції та 2 металевих воріт, які є частиною комбінованої огорожі, розташовані по обидва боки адміністративного та виробничого приміщень ТОВ „Променергопостач” м. Київ, і межує із земельними ділянками виділеними для користування даному товариству за адресою: м. Прилуки, вул. Індустріальна, 10 (акт опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 05.12.2007 року).
Рязанова С.М. -колишній ліквідатор ВАТ „Прилукитваринмаш” в судовому засіданні 12.02.09р. зазначали, що на даний час у неї всі документи щодо ліквідації ВАТ „Прилукитваринмаш” відсутні, і з питання, які виникли під час розгляду даної справи вона ніяких пояснень надати не може.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд доходить висновку , що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав:
21.12.2006р. комісією у складі представників Прилуцького ВПМ УПМ в Чернігівській області , було складено акт № 7 опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного , згідно якого було виявлено за адресою м.Прилуки,вул.Індустріальна,10 на території колишнього ВАТ „Прилукитваринмаш” ( державна реєстрація припинення юридичної особи у зв”язку з визнанням її банкрутом була проведена 16.12.2004р., що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, виданою державним реєстратором Прилуцької райдержадміністрації) залізобетонний паркан загальною довжиною близько 600м, що складається з 97 залізобетонних секцій довжиною близько 5 м та висотою близько 2,5 м.
19 вересня 2007р. Прилуцькою об”єднаною державною податковою інспекцією Чернігівської області було прийнято рішення про реалізацію безхазяйної речі, що перейшла у власність держави , а саме майна описаного згідно акту № 7 від 21.12.2006р.
Майно , описане по акту № 7 від 21.12.2006р. було передано на реалізацію і реалізовано, що підтверджується договором купівлі - продажу від 23.07.08р., актами приймання передачі від 08.08.2008р.,11.08.08р.,видатковою накладною № А -00000312 від 15.07.08р. та прибутковим касовим ордером від 15.07.08р.
05.12.2007р. комісією у складі представників Прилуцького ВПМ УПМ в Чернігівській області , було складено акт № 3 опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного , згідно якого було виявлено частину комбінованої огорожі , яка фактично була в свій час , складовою загальної огорожі ВАТ „Прилукитваринмаш” і складається із 138-ми залізобетонних секцій, 7-ми секцій збудованих із керамічної цегли, 2-ох металевих секцій та двох металевих воріт , та розташована по обидва боки адміністративного та виробничих приміщень ТОВ „Променергопостач” м. Київ і межує із земельними ділянками виділеними для користування даному товариству за адресою м.Прилуки,вул.Індустріальна,10 .
17.07.2008р. Прилуцькою об”єднаною державною податковою інспекцією Чернігівської області було прийнято рішення № 2 про реалізацію безхазяйної речі, що перейшла у власність держави , а саме майна описаного згідно акту № 3 від 05.12.2007р.
В обгрунтування заявлених позовних вимог щодо зобов"язання відповідача - Прилуцьку об"єднану Державну податкову інспекцію Чернігівської області повернути частину комбінованої огорожі, яка складається із 138-ми залізобетонних секцій, 7-ми секцій збудованих із керамічної цегли, 2-ох металевих секцій та двох металевих воріт на місце, з якого її було демонтовано, позивач посилається на те, що він є власником вищевказаного майна, згідно договору купівлі - продажу від 07.06.02р., акту приймання передачі від 07.06.02р.
Частиною 1 ст.316 Цивільного кодексу України встановлено , що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Набуття права власності регулюється главою 24 Цивільного кодексу України.
Зокрема ст.328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів . Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 329 Цивільного кодексу України, юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
У відповідності до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу . Господарський суд приймає тільки ті докази , які мають значення для справи. Обставини справи , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування і не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Наданий позивачем договір купівлі продажу від 25 квітня 2002р. та акт приймання передачі до нього від 07.06.02р. не може бути прийнятий судом як належний доказ, який підтверджує право власності позивача на огорожу, яка складається із 138-ми залізобетонних секцій, 7-ми секцій збудованих із керамічної цегли, 2-ох металевих секцій та двох металевих воріт, з наступних підстав.
Так , дійсно 25 квітня 2002р. між ВАТ „Прилукитваринмаш” та позивачем було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ВАТ „Прилукитваринмаш” передав , а позивач прийняв у власність обладнання згідно специфікації , додаток № 1 до договору.
07.06.2002р. було підписано між ВАТ „Прилукитваринмаш” та позивачем акт приймання передачі майна, придбаного згідно договору купівлі-продажу № 25\04 від 25.04.02р.
Як зазначено в п. 37 специфікації до договору купівлі - продажу від 25.04.02р. та акті приймання -передачі майна від 07.06.02р., позивач придбав у ВАТ „Прилукитваринмаш” огорожу всієї території з воротами. Характеристика та родові ознаки придбаного майна , а саме огорожі , ні в специфікації, ні в акті приймання - передачі майна не зазначені.
А тому не можливо зробити беззаперечного висновку про те, що позивачем було придбана комбінована огорожа всієї території з воротами, яка складається саме із залізобетонних секцій, секцій збудованих із керамічної цегли, металевих секцій та двох металевих воріт, а також неможливо визначити кількість цих секцій та кількість воріт, довжину та площу цієї огорожі.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 10.02.04р. по справі № 5\87б\50б\51б про банкрутство ВАТ „Прилукитваринмаш”, було задоволено клопотання ЗАТ „Прилукитваринмаш - Холдінг” та виключено зі складу ліквідаційної маси банкрута обладнання згідно переліку.
Як слідує із аналізу переліку майна, яке підлягало виключенню з ліквідаційної маси, затвердженого ухвалою господарського суду Чернігівської області від 10.02.04р. по справі № 5\87б\50б\51б про банкрутство ВАТ „Прилукитваринмаш” , комбінована огорожа всієї території з воротами, яка складається саме із залізобетонних секцій, секцій збудованих із керамічної цегли, металевих секцій та двох металевих воріт, до вказаного переліку включена не була.
Наданий позивачем акт приймання -передачі пристроїв від 25.05.04р., який складено на підставі рішення членів комітету кредиторів від 19.02.04р. , також не може бути прийнятий судом, як належний доказ права власності позивача на спірне майно, оскільки як зазначено в протоколі № 2 від 19.02.04р. засідання комітету кредиторів ВАТ „Прилукитваринмаш”, комітет кредиторів прийняв рішення не включати всі передаточні пристрої, які відносяться до корпусу № 1, корпусу №2,дерево цеху, складу металу готової продукції ,карного депо, які розташовані за адресою : м. Прилуки , вул. Індустріальна, 10 до складу ліквідаційної маси; а також про виключення з ліквідаційної маси майна , яке належить ЗАТ „Прилукитварин Холдінг” згідно переліку.
Комбінована огорожа всієї території з воротами, яка складається саме із залізобетонних секцій, секцій збудованих із керамічної цегли, металевих секцій та двох металевих воріт, до переліку майна, яке підлягало виключенню з ліквідаційної маси, затвердженого рішенням членів комітету кредиторів від 19.02.04р., також не включена.
В акті приймання -передачі пристроїв від 25.05.04р., який складено на підставі рішення членів комітету кредиторів від 19.02.04р., зазначено під № 844 огорожа з воротами, що також не містить ідентифікації з майном, яке є предметом даного спору.
Акт прийому - передачі основних засобів ВАТ „Прилукитваринмаш” ЗАТ „Прилукитваринмаш Холдінг” від 01.08.02р. та накладна № 96 від 10.09.02р., які складені на підставі рішення господарського суду Чернігівської області від 23.07.02р. по справі № 5\202 за позовом ЗАТ „Прилукитваринмаш Холдінг” до ВАТ „Прилукитваринмаш” про стягнення 671870 грн , також не містять відомостей про передачу ВАТ „Прилукитваринмаш” позивачеві комбінованої огорожі всієї території з воротами, яка складається із залізобетонних секцій, секцій збудованих із керамічної цегли, металевих секцій та двох металевих воріт.
Доповнення до акту прийому -передачі основних засобів ВАТ „Прилукитваринмаш” ЗАТ „Прилукитваринмаш Холдінг” від 29.07.98р., також не можуть бути прийняті судом як належний доказ права власності позивача на комбіновану огорожу всієї території з воротами, яка складається із залізобетонних секцій, секцій збудованих із керамічної цегли, металевих секцій та двох металевих воріт, оскільки її розмір , кількість залізобетонних плит в ньому не зазначено , а відомості щодо наявності секцій збудованих із керамічної цегли, металевих секцій та двох металевих воріт зовсім відсутні.
Із наданого третьою особою -„ КП Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації” договору купівлі продажу нерухомого майна № 3 від 29.07.98р., який укладений було між ЗАТ „Прилукитваринмаш Холдінг” та ВАТ „Прилукитваринмаш” та акту приймання передачі нерухомого майна від 29.07.98р., також не вбачається факт придбання позивачем комбінованої огорожі всієї території з воротами, яка складається із залізобетонних секцій, секцій збудованих із керамічної цегли, металевих секцій та двох металевих воріт.
Договір оренди землі від 29.09.08р., укладений між позивачем та Прилуцькою міською радою, також не є доказом, який підтверджує право власності позивача на майно, яке є предметом спору по даній справі.
Факт знаходження майна на балансі та інвентаризаційна картка обліку основних засобів не є правовстановлюючим документом, який підтверджує право власності на майно.
18 вересня 2000 р. на підставі рішення виконкому Прилуцької міської ради від 14.09.2000р. ВАТ „Прилукитваринмаш” було видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно , яке в цілому складається з будівель та споруд згідно переліку основних засобів від 28.12.93р., який є невід'ємною частиною цього свідоцтва.
Відповідно до вказаного переліку, витягу з інвентаризаційних відомостей переліку основних засобів від 2.12.93р., які увійшли в Статутний фонд ВАТ „Прилукитваринмаш”, в п.32 зазначена огорожа з воротами. Ідентифікаційні дані її відсутні в інвентаризаційній справі на об”єкти нерухомості розміщені в м.Прилуки по вул.Індустріальній ,10, огляд якої було здійснено судовому засіданні.
А тому суд не може зробити беззаперечного висновку про те, що і у власності ВАТ „Прилукитваринмаш” була комбінована огорожа з воротами, яка складається із залізобетонних секцій, секцій збудованих із керамічної цегли, металевих секцій та двох металевих воріт.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку , що позивачем не надано належних доказів, які підтверджують його право власності на комбіновану огорожу всієї території з воротами, яка складається із залізобетонних секцій, секцій збудованих із керамічної цегли, металевих секцій та двох металевих воріт.
Також як слідує із наданих відповідачем документів та пояснень, на даний час частина комбінованої огорожі, яка складається із 138-ми залізобетонних секцій, 7-ми секцій збудованих із керамічної цегли, 2-ох металевих секцій та двох металевих воріт , ними не демонтована. Доказів, які підтверджують факт демонтажу відповідачем частини комбінованої огорожі, яка складається із 138-ми залізобетонних секцій, 7-ми секцій збудованих із керамічної цегли, 2-ох металевих секцій та двох металевих воріт, позивач суду не надав.
У відповідності до частин 1 та 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Статтею 387 Цивільного кодексу України, визначено, що саме власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Приймаючи до уваги, що позивачем не надано суду належних доказів, які підтверджують його право власності на комбіновану огорожу, яка складається залізобетонних секцій, секцій збудованих із керамічної цегли, металевих секцій та двох металевих воріт та факт її демонтажу , суд доходить висновку , що права та охоронювані законом інтереси позивача відповідачем ніяким чином не порушені.
За таких обставин позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача - Прилуцьку об'єднану Державну податкову інспекцію Чернігівської області повернути частину комбінованої огорожі, яка складається із 138-ми залізобетонних секцій, 7-ми секцій збудованих із керамічної цегли, 2-ох металевих секцій та двох металевих воріт на місце, з якого її було демонтовано, є безпідставні і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 316, 317, 319,386, 387 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Л.М. Лавриненко
Рішення оформлено відповідно до ст.. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 17.02.09р.
Суддя Л.М. Лавриненко
17.02.09