61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
26.01.2009м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Водолажської Н.С.
при секретарі судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Конотопського міжрайонного прокурора на ухвалу Конотопський міськрайонний суд Сумської області від 11.11.2008р. по справі № 2-а-440/08
за позовом Конотопського міжрайонного прокурора в інтресах держави в особі Конотопської МДПІ
до ОСОБА_1
про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 212,13грн.
Конотопський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Конотопського міськрайонного центру зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 212, 13 грн.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 листопада 2008 року по справі № 2а-440/08 у відкритті провадження по справі за позовом Конотопського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Конотопського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 212, 13 грн. відмовлено.
На зазначену ухвалу суду Конотопським міжрайонним прокурором подано апеляційну скаргу. Свою незгоду з ухвалою суду мотивує тим, що відповідно до п.4 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Вважає, що у даних відносинах Конотопський міськрайонний центр зайнятості є суб'єктом владних повноважень, оскільки він реалізує повноваження у сфері державної політики зайнятості населення, а спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Відповідач письмових заперечень не надав, представник Конотопського міськрайонного центру зайнятості в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. Відповідач в судове засідання не з'явився. В судове засідання викликався повісткою про виклик. Вказане відправлення було направлено на адресу, вказану в апеляційній скарзі, але повернулося без вручення. Суд зазначає, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким чином, суд належним чином повідомив відповідача про час та місце розгляду даної справи.
У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до
ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З позовної заяви вбачається, що Конотопський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Конотопського міськрайонного центру зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом в порядку ст. 60 КАС України до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 212,13 грн.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав , свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. З обставин, які викладені в позовній заяві, не вбачається, що між сторонами виник публічно-правовий спір, а вбачаються правовідносини про відшкодування завданої шкоди, а тому відповідно до діючого законодавства та практики застосування визначення юрисдикції адміністративних справ Вищим адміністративним судом України, вимоги про відшкодування шкоди слід вирішувати в порядку цивільного судочинства. Суд першої інстанції дійшов висновку, що правовідносини, які виникли між Конотопським міжрайонним центром зайнятості і ОСОБА_1 про відшкодування завданої Конотопському міжрайонному центру зайнятості шкоди в розмірі 212,13 грн., підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне відмітити наступне. Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ст. 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 1 ч. 1); суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. І).
Відповідно до ч. 4 ст.50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Ч. 1 ст. 17 КАС України встановлює, що компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Згідно статті 19 Закон України «Про зайнятість населення» серед обов'язків державної служби зайнятості не вбачається право вказаного органу на звернення до суду з позовами про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю. Такі повноваження не передбачені і Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Питання незаконності отримання допомоги по безробіттю в розмірі 212, 13 грн., приховування інформації про працевлаштування вирішується в порядку кримінального судочинства, а відшкодування завданої Конотопському міжрайонному центру зайнятості такими діями шкоди в розмірі 212,13 грн. підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що оскільки законом не передбачено звернення суб'єкта владних повноважень щодо стягнення з фізичної особи в судовому порядку коштів, виплачених як допомога по безробіттю, то позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі вищевикладеного, апеляційна скарга Конотопського міжрайонного прокурора задоволенню не підлягає, а ухвала Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 листопада 2008 року по справі № 2а-440/08 повинна бути залишена без змін.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 109, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Конотопськогог міжрайонного прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу Конотопський міськрайонний суд Сумської області від 11.11.2008р. по справі № 2-а-440/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяФілатов Ю.М.
СуддіМінаєва О.М. Водолажська Н.С.
Повний текст ухвали виготовлений 02.02.2009 р.