61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
07 квітня 2009 р.Справа № 22-а-2709/09
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.
за участю секретаря судового засідання Житєньової Н. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ЗАТ " Шевченківський КХП " на постанову Господарський суд Харкiвської областi від 02.10.2008р. по справі № АС-60/32-08
за позовом Прокуратура Шевченківського району Харківської області в інтересах держави в особі , Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до ЗАТ " Шевченківський КХП "
про стягнення штрафних санкцій.,
Прокурор Шевченківського району Харківської області в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з ЗАТ "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" штрафні санкції за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2005 році в сумі 12598,10 грн.
Постановою господарського суду Харківської області від 17.07.2006 року по справі № АС-54/172-06 (суддя Хачатрян В.С.) у позові відмовлено повністю.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 року по справі № АС-54/172-06 апеляційну скаргу Прокуратури Шевченківського району Харківської області залишено без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 17.07.2006 року по справі № АС-54/172-06 залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.07.2008 року касаційну скаргу Харківського обласного віддідення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено частково, постанову господарського суду Харківської області від 17.07.2006 року по справі № АС-54/172-06 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 року по справі № АС-54/172-06 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою господарського суду Харківської області від 02.10.2008 р. по справі №АС-60/32-08 (н.р. АС-54/172-08) позов задоволено повністю та стягнуто з ЗАТ "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2005 році в сумі 12598,10 грн.
Відповідач з даною постановою не погодився, звернувся до Харківського апеляційного адміністравтиного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що постанова прийнята при неповному з"ясуванні обставин справи. Просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 02.10.2008 р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Позивач заперечень на апеляційну скрагу не надав, надіслав клопотання про розгляд справи за відстуності його представника.
Прокуратура Шевченківського району Харківської області заперечень на апеляційну скаргу не надала, свого представника в судове засідання не направила, про причини неприбуття не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (зі змінами та доповненнями) (далі - -Закон) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Статтею 18 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середи ьообл і кова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує -найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Відповідно до вимог вказаного закону виконанню відповідними органами обов"язку працевлаштувати інвалідів повинно передувати вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належать, зокрема, створення в установленому порядку робочих місць у межах нормативу та інформування відділення Фонду соціального захисту інвалідів про наявність вакансій для інвалідів.
Також слід зауважити, що відповідно до п. 3 Положення про робоче місце Інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ від 03.05.95 року № 314 "Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів", робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією за участю представників МСЕК, органів Держохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Пунктом 14 Положення передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Тобто, працевлаштування інвалідів може здійснюватись центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів лише за наявності отриманої від підприємства інформації про проведену в установленому порядку атестацію необхідної кількості робочих місць інвалідів на цьому підприємстві відповідно до вимог нормативу. Таким чином, на підприємство покладається обов'язок створювати та атестовувати в установленому порядку робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.
Згідно звіту відповідача за 2005 р. про зайнятість та працевлаштування інвалідів середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2005 р. становила 105 осіб, відповідно до ст. 19 вищевказаного закону відповідач у 2005 р. повинен був створити 4 робочих місця для працевлаштування інвалідів. Фактично, згідно даних, наданих відповідачем у звітах за 2005 р. форма №10-ПІ, середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить 2 інвалідів, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем.
Доказів того, що ЗАТ " Шевченківський КХП " були створені та в установленому порядку атестовані ще 2 робочі місця для працевлаштування інвалідів відповідачем не надано.
Також необхідно зазначити, що саме звіти за формою державної статистичної звітності № 3-ПН містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів звітного періоду. Однак, у звітах за формою № 3-ПН, які надсилались відповідачем протягом 2005 року до Центру зайнятості Шевченківського району Харківської області про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) в колонці "наявніть вільних робочих місць (вакантних посад), чоловік" в гр.4 зазначено "з гр.2 категорії громадян відповідно до квоти, а також пенсіонери, учні, студенти, інвалдіди":-1 (а.с.58-74, т.1). Тобто, із цих звітів не вбачається, що на ЗАТ " Шевченківський КХП " наявні вільні робочі місця саме для інвалідів в кількості 2 осіб. Крім того, відповідачем не було навіть надіслано будь-якого листа з проханням на вакантні посади для працевлаштування першочергово надсилати інвалідів. Отже, на підприємстві фактично було на кінець року 2 вільні посади при невиконаному нормативі у кількості 4 робочих місць для інвалідів.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що відповідачем не було дотримано вимоги положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а саме щодо створення, атестування робочих місць для працевлаштування інвалідів та належного інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.
Органи працевлаштування можуть направити інваліда для працевлаштування лише при наявності інформації про те, що дане підприємство має вакансії для працевлаштування інвалідів, однак відповідачем така інформація не надавалася, тому посилання відповідача на ті обставини, що йому не направлялися центром зайнятості інваліди для працевлаштування є безпідставним.
Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб"єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб"єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами, а також, якщо не приймались заходи, спрямовані на недопущення порушення.
Однак, відповідачем не були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.
Як вбачається з матеріалів справи, фонд оплати праці штатних працівників на підприємстві відповідача у 2005 р., тис.грн., з одним десятковим знаком становить 661,4 грн., при середньообліковій чисельності штатних працівників 105 чол., отже середньорічна заробітна плата на підприємстві на одного працівника у 2005 р. становить 6299 грн. Сума адміністративно-господарських санкцій за 1 незайняте інвалідом робоче місце у 2005 році згідно з вимогами ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" складає 6299, 05 грн., а кількість не зайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів 2 місця, тому залишкова сума заборгованості складає 12598,10 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови правильно встановлено обставини справи та ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ЗАТ " Шевченківський КХП " залишити без задоволення.
Постанову Господарський суд Харкiвської областi від 02.10.2008р. по справі № АС-60/32-08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Філатов Ю.М.
Судді(підпис)
(підпис)Водолажська Н.С. Гуцал М.І.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.
Повний текст ухвали виготовлений 13.04.2009 р.