Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
12 лютого 2009р. справа № 11/207/37
За позовом заступника прокурора Чернігівської області (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів) в інтересах держави в особі
Позивача: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області (проспект Миру, 61, м. Чернігів)
До відповідача 1: Комунального підприємства „Чернігівбудінвест” (м. Чернігів, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 41)
До відповідача 2: Чернігівської міської ради (вул. Магістрацька, 7, м. Чернігів)
Про визнання недійсним рішення сесії міської ради та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
суддя Бобров Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився.
від відповідача 1-го: Шевченко О.А. -юрист, довіреність №1 від 09.01.2009р.,
від відповідача 2-го: не з'явився.
В судовому засіданні взяв участь старший прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Котова Е.В., посвідчення № 92 від 22.02.2007р.
Заступником прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель в Чернігівській області подано позов до Комунального підприємства „Чернігівбудінвест” та Чернігівської міської ради про:
1) визнання пунктів 155, 156 рішення 18 сесії 4 скликання Чернігівської міської ради від 29.11.2005р., п. 41 рішення 22 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради від 21.11.2007р. такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства;
2) визнання недійсними:
- пункту 155 рішення 18 сесії 4 скликання Чернігівської міської ради від 29.11.2005р., яким затверджено проект відведення земельної ділянки КП „Чернігівбудінвест” по вул. Любецькій, 2-а для будівництва багатоповерхового житлового будинку з об'єктами соціального призначення;
- пункту 156 рішення 18 сесії 4 скликання Чернігівської міської ради від 29.11.2005р., яким передано в оренду КП „Чернігівбудінвест” земельну ділянку площею 0,1648 га строком на 2 роки по вул. Любецькій, 2-а;
- п. 41 рішення 22 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради від 21.11.2007р., яким у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди на земельну ділянку по вул. Любецькій, 2-а КП "Чернігівбудінвест" продовжено строк оренди;
3) визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 29.12.2007р. між Чернігівською міською радою та КП "Чернігівбудінвест" та застосування наслідків недійсності правочину, встановлених в ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України.
Строк вирішення спору продовжувався, розгляд справи відкладався та у судовому засіданні оголошувалась перерва.
Заступник прокурора та позивач обґрунтовують позовні вимоги наступним.
В липні 2008 року прокуратурою Чернігівської області із залученням фахівців Облдержземінспекції проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства при наданні земельної ділянки органом місцевого самоврядування КП „Чернігівбудінвест”. При цьому були виявлені порушення вимог чинного законодавства.
Так, в ході перевірки встановлено, що рішенням 18 сесії 4 скликання Чернігівської міської ради від 29.11.2005р. п.п. 155, 156 затверджено проект відведення земельної ділянки КП „Чернігівбудінвест” та надано в оренду строком на 2 роки земельну ділянку площею 0,1648 га за адресою м. Чернігів, вул. Любецька, 2-а для будівництва багатоповерхового житлового будинку з об'єктами соціального призначення. На підставі вказаного рішення 29.11.2005р. між КП „Чернігівбудінвест” та Чернігівською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки. У подальшому п.41 рішення 22 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради від 21.11.2007р. у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди на земельну ділянку по вул. Любецькій, 2-а КП „Чернігівбудінвест” продовжено строк оренди, про що 29.12.2007р. укладений відповідний договір оренди земельної ділянки.
При цьому Чернігівською міськрадою допущено порушення вимог ст. ст. 123, 124, 149, 151 Земельного кодексу України, Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації”, Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів” №427 від 31.03.2004р., а саме:
- акт вибору земельної ділянки не підписаний головою комісії та представником міського органу земельних ресурсів, який взагалі не був включений до складу комісії;
- в проекті землеустрою згода на вилучення земельної ділянки ВАТ „Чернігівський хлібокомбінат” відсутня;
- рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки КП „Чернігівбудінвест” та надання земельної ділянки площею площею 0,1648 га за адресою м. Чернігів, вул. Любецька, 2-а для будівництва багатоповерхового житлового будинку з об'єктами соціального призначення прийнято без усунення зауважень у висновку державної землевпорядної експертизи по проекту землеустрою.
За наведених вище обставин, пункти 155, 156 рішення 18 сесії 4 скликання Чернігівської міської ради від 27.11.2007р., на думку позивача та прокурора, підлягають скасуванню як незаконні.
Крім того, позивач вважає, що відповідно до ст.15 Закону України „Про оренду землі”, порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.
Присутні в судовому засіданні прокурор відділу прокуратури Чернігівської області та представник позивача підтримали позовні вимоги та просять їх задовольнити.
Представник першого відповідача в судовому засіданні заперечив стосовно позовних вимог, посилаючись на те, що: обраний прокурором спосіб захисту інтересів держави шляхом визнання пунктів 155, 156 рішення 18 сесії 4 скликання Чернігівської міської ради від 29.11.2005р та п. 41 рішення 22 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради від 21.11.2007р. такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, не передбачений ст. 12 ГПК України; Облдержземінспекція не є органом, уповноваженим державною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах у розумінні ст. 2 ГПК України; з тексту позовної заяви неможливо встановити, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави в особі Облдержземінспекції.
Представник другого відповідача -Чернігівської міської ради позовні вимоги не визнає, просить у позові відмовити, посилаючись на те, що: спірні пункти рішення були прийняті в межах наданих органу місцевого самоврядування повноважень; прокурор подав дану позовну заяву в інтересах Управління з контролю за використанням та охороною земель в Чернігівській області, проте не зазначив, в чому полягають порушення прав та інтересів позивача внаслідок прийняття Чернігівською міськрадою оспорюваних пунктів рішень та укладення на підставі цих рішень договору оренди земельної ділянки, які потребують захисту визначеним шляхом.
Заслухавши прокурора, представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, з'ясувавши обставини, які мають значення для вирішення спору, суд встановив наступне:
Пунктом 155 рішення 18 сесії 4 скликання Чернігівської міської ради від 29.11.2005р. затверджено проект відведення земельної ділянки КП „Чернігівбудінвест” по вул. Любецькій, 2-а для будівництва багатоповерхового житлового будинку з об'єктами соціального призначення.
Пунктом 156 рішення 18 сесії 4 скликання Чернігівської міської ради від 29.11.2005р. передано в оренду КП „Чернігівбудінвест” земельну ділянку площею 0,1648 га строком на 2 роки по вул. Любецькій, 2-а.
29.11.2005р. між Чернігівською міською радою та КП „Чернігівбудінвест” укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1648 га по вул. Любецькій, 2-а для будівництва багатоповерхового житлового будинку з об'єктами соціального призначення.
У зв'язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки по вул. Любецькій, 2-а пунктом 41 рішення 22 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради від 21.11.2007р. КП "Чернігівбудінвест" продовжено строк оренди, про що 29.12.2007р. укладено відповідний договір оренди земельної ділянки.
Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України „Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.”
Таким чином, Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області, як юридична особа, має право звертатись до господарського суду за захистом саме своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів або у випадках, передбачених законодавчими актами України.
Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області не надало суду будь-яких доказів, що підтверджують порушення його прав і інтересів, у зв'язку з прийняттям Чернігівською міською радою п.п. 155, 156 рішення від 29.11.2005р. про затвердження проекту відведення земельної ділянки КП „Чернігівбудінвест” та наданням в оренду строком на 2 роки земельної ділянки площею 0,1648 га за адресою м. Чернігів, вул. Любецька, 2-а для будівництва багатоповерхового житлового будинку з об'єктами соціального призначення.
Прийняття Чернігівською міською радою спірних пунктів рішень не позбавляє позивача можливості здійснювати його функції як контролюючого органу, а відтак, не порушує і не може порушувати його права та інтереси.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. N 224 затверджено Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів (далі -Положення), згідно пункту 1 якого Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до п. 7 Положення Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі і затверджує положення про них.
Повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Держкомзем здійснює через Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.
Відповідно до свого Положення головне управління земельних ресурсів у Чернігівській області є територіальним органом Держземагентства, йому підзвітне і підконтрольне.
Згідно статті 5 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19 червня 2003 року N 963-IV ( далі -Закон №963) державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а у ст. 9 цього ж Закону визначено, що Державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.
Відповідно до свого Положення Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області є територіальним органом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель (Держінспекція України), яка діє у складі Державного комітету України по земельних ресурсах (Держкомзем України).
Відтак, позивач, як державний орган, має право звертатися до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.
У пункті 4 Положення передбачено, що Держкомзем відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:
- здійснює державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та інших законів ( п.п.7);
- здійснює координацію діяльності місцевих органів виконавчої влади з питань землеустрою ( п.п.27);
- порушує в установленому законодавством порядку клопотання про зупинення дії або скасування актів місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань, що належать до його компетенції, а також про притягнення осіб, винних у порушенні земельного законодавства, до передбаченої законом відповідальності ( п.п.41);
- розглядає відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення (п.п.42) та інше.
Таким чином, вищевказане законодавство чітко визначає повноваження державного органу при здійсненні державного контролю за використанням та охороною земель та шляхи реалізації цього контролю, до яких не відноситься право на звернення до суду з вимогами про визнання рішень органів місцевого самоврядування такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства; про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування та Державних актів, виданих цим органом..
Отже, Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області, виступаючи в якості позивача, діє не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених Конституцією та вищевказаним законодавством.
За таких обставин суд доходить висновку про те, що заступник прокурора Чернігівської області звернувся з даним позовом за захистом інтересів держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області, тобто особи, яка не має суб'єктивного права на звернення з таким позовом; права та інтереси якої спірними рішеннями та укладеним на підставі цих рішень договором оренди земельної ділянки, не порушені, тобто позов є необґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
За згодою представників сторін та прокурора, на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 12.02.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення підписано 17.02.2009р.
Суддя Ю.М. Бобров
17.02.09