Рішення від 30.06.2006 по справі 4/163д-8/127д/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.06 Справа № 4/163д-8/127д/06

Суддя Попова І.А.

За позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція», м.Енергодар Запорізької області

До відповідача Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя

про спонукання укласти договір на постачання електричної енергії

Суддя І. А. Попова

Представники:

Від позивача: Лебедєв О.С., дов. № ВСЄ 476798 від 18.11.2005р.

Від відповідача : Козак Т.В., дов. № 139 від 28.09.2005р.

Заявлено позовні вимоги про спонукання до укладення договору на постачання електричної енергії.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2006 р. скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 21.06.2005 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 21.12.2005 р. у справі № 4/163д, справу передано на новий розгляд.

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 17.04.2006 р. справу № 4/163д передано на розгляд судді Поповій І.А., справі присвоєно № 4/163д-8/127д/06.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, просить спонукати ВАТ “Запоріжжяобленерго» до укладення договору на постачання електроенергії в редакції , ним запропонованій, а саме № 75/85-05 від 17.03.2005р.. В обґрунтування вимог зазначає, що існуюча редакція договору між сторонами не відповідає вимогам законодавства в галузі електроенергетики на даний час, деяка кількість суб'єктів, що споживають електроенергію за вказаним договором, передані у комунальну власність міста. Крім того, вказує позивач, з іншими споживачами електроенергії постачальник повинен укласти окремий договір.

Відповідач заявлені вимоги вважає безпідставними. У відзиві на позов зазначає, що для укладення договору на постачання електроенергії з ОП “ЗАЕС» підстав немає, оскільки на даний час з позивачем взаємовідносини щодо постачання електроенергії регулюються договором № 42 від 20.03.2001р.. Крім того, вказує, що запропонована до укладення позивачем редакція договору № 75/85-05 від 17.03.2005р. не може бути прийнятою внаслідок невідповідності запропонованих умов приписам діючого законодавства та ненадання необхідних даних, зокрема, актів розмежування балансової належності електромережі із субспоживачами, які відокремились у самостійних суб'єктів господарювання .

В судовому засіданні 19.06.2006р. представниками сторін заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи, для надання сторонам можливості врегулювати спір в добровільному порядку. Строк вирішення спору продовжено судом.

В судовому засіданні 30.06.2006р. сторонам оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників, вивчивши матеріали, суд встановив, що судовою колегією Вищого господарського суду України в постанові від 15.03.2006р., якою скасовані судові рішення по даній справі, зазначено, що судами попередніх інстанцій не прийняті до уваги доводи позивача про необхідність укладення нової редакції договору на постачання електричної енергії та не надано їм оцінки , як і зібраним по справі доказам часткового узгодження проекту договору та доказам припинення дії діючого договору за умови набрання чинності запропонованим договором.

Ретельно дослідивши додані сторонами докази в обґрунтування вимог та заперечень за даним позовом, заслухавши представників, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню внаслідок наступного: Статтею 179 ГК України передбачено загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання. Зокрема, передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів держаної влади або органів місцевого самоврядування. Укладення господарських договорів, в тому числі на основі примірних і типових договорів, повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст..ст.. 179, 181 ГК України. Діючим законодавством передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. За загальним правилом договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

У відповідності до ст.. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Позивач в обґрунтування вимог щодо спонукання відповідача укласти договір про постачання електричної енергії в запропонованій ним редакції від 17.03.2005р. № 75/85-05, на зміну існуючого між сторонами договору № 42 від 20.03.2001р.посилається на необхідність внесення змін до існуючих між сторонами правовідносин, так як по -перше, відбулися зміни в законодавстві України, що регулює правовідносини сторін в галузі електроенергетики, по -друге, зменшення впродовж 2002-2003 років об'єктів електроспоживання у складі ОП “ЗАЕС», внаслідок виділення їх в окремих господарюючих суб'єктів.

Сторони по справі у спірних правовідносинах є постачальником -ВАТ “Запоріжжяобленерго» та споживачем -ДП “НАЕК “Енергоатом» в особі ВП “ЗАЕС». Правовідносини сторін, відповідно до приписів ст.. 275 ГК України, повинні регулюватися договором, який має бути відповідним Типовому договору ( затвердженому у встановленому законом порядку) та відповідати приписам Закону України “Про електроенергетику» та Правилам користування електричною енергією ( із змінами та доповненнями станом на момент укладення договору). Розділом 5 Правил регулюється порядок укладення договорів про постачання електричної енергії. При цьому зазначено, що умови договору про постачання електричної енергії, зазначені в додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору.

В пункті 5.4 Правил визначено перелік документів, які мають бути обов'язково надані споживачем для укладення договору на поставку ектричної енергії, зокрема -довідка про перелік субспоживачів ( у разі їх наявності), дані розрахункових засобів обліку субспоживачів. В пункті 5.7 Правил зазначено перелік додаткових умов, по яких повинні досягти згоди постачальник електричної енергії та споживач у разі приєднання до технологічних мереж останнього електроустановок інших суб'єктів господарювання. І позивач, і відповідач по справі зазначали, що підставою суперечок щодо укладення договору на постачання електричної енергії в новій редакції стала саме кількість об'єктів електроспоживання ОП “ЗАЕС» на даний час та кількість споживачів, приєднаних до технологічних мереж ОП “ЗАЕС», які на даний час є самостійними суб'єктами господарювання. Постачальник електричної енергії у відзиві зазначає, що окрім переліку субспоживачів ( які зазначені в додатку № 3до проекту договору), позивачем не додані інші необхідні у даному випадку документи та відомості, внаслідок чого в запропонованій позивачем редакції договору немає передбачених пунктом 5.7 Правил істотних умов, а саме: договорів про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання із субспоживачами, відомостей про обсяги передачі ектричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання, переліку елементів технологічних електричних мереж споживача, які використовуються для передачі електричної енергії іншим суб'єктам господарювання, тощо.

Також встановлено, що на адресу ВП “ЗАЕС» 07.06.2006р. Державною інспекцією енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Запорізькій області внесено припис № 48/Е4-175 (згідно акта -обстеження від 26.05.2006р.) яким встановлено, що 116 субспоживачами не укладені договори з ВП “ЗАЕС» про спільне використання технологічних електричних мереж, 127 суб'єктів господарювання споживають електричну енергію через мережі ВП “ЗАЕС», не уклавши при цьому договорів про постачання електричної енергії. Доводи позивача, щодо того, що він має лише заявити постачальнику електричної енергії про інших суб'єктів господарювання, приєднаних до його технологічних мереж, що є достатнім для укладення між ними договору про постачання електричної енергії , є хибними. Відповідно до п. 1.8 Правил договір про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії та субспоживачем або споживачем, електроустановки якого приєднані до мереж електропередавальної організації, має укладатись після укладення між субспоживачем та основним споживачем (електропередавальною організацією) договору про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача або договору про технічне забезпечення електропостачання субспоживача (споживача). При цьому перед укладенням відповідного договору між субспоживачем та основним споживачем (електропередавальною організацією) субспоживач має узгодити з постачальником електричної енергії точку продажу для нього електричної енергії. Узгодження відбувається шляхом обміну листами.

Таким чином, вивчивши проект договору № 75/85-05 суд знаходить слушними доводи ВАТ “Запоріжжяобленерго» щодо відсутності у запропонованому йому позивачем до укладення проекту договору № 75/85-05 істотних умов, внаслідок чого в такій редакції договір не може бути укладеним.

Відповідно до ст.. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Оскільки проект договору № 75/85-05 від 17.03.2005р. не відповідає приписам діючого законодавства , сторони судового розгляду не заявили про розгляд розбіжностей, суд вважає безпідставними твердження позивача щодо набрання чинності договором № 75/85-05 та відмовляє у спонуканні ВАТ “Запоріжжяобленерго» укласти договір № 75/85-05 в редакції, запропонованій 17.03.2005р. позивачем.

Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного ст.. 275 ГК України, Правил користування електричною енергією, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 14.07.2006

Попередній документ
41749
Наступний документ
41751
Інформація про рішення:
№ рішення: 41750
№ справи: 4/163д-8/127д/06
Дата рішення: 30.06.2006
Дата публікації: 23.08.2007
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший