61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
16 лютого 2009 р.м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Гуцала М.І.
при секретарі судового засідання - Житєньовій Н. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ «Краснокутське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення «Райагропостач»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року по справі № 2а-4663/08
за позовом УПФУ в Краснокутському районі Харківської області
до ВАТ «Краснокутське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення «Райагропостач»
про стягнення заборгованості
Позивач, Управління пенсійного фонду України в Краснокутському районі Харківської області, звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ВАТ «Краснокутське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення «Райагропостач»суму простроченої заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 11540,87 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року по справі № 2а-4663/08 позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в Краснокутському районі Харківської області задоволено.
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду мотивує тим, що управління Пенсійного фонду України в Краснокутському районі Харківської області відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не було правових та фактичних підстав щодо обліку недоїмки зі страхових внесків страхувальником - ВАТ «Краснокутське РПМТЗ «Райагропостач. Постановою господарського суду Харківської області від 31 серпня 2006 р. у справі № АС-27\528-06 відмовлено в задоволені позовних вимог прокурора Краснокутського району Харківської області в інтересах держави в особі УПФУ в Краснокутському районі Харківської області про стягнення заборгованості з ВАТ «Краснокутське РПМТЗ «Райагропостач»у сумі 28598.81 грн., ухвалою господарського суду Харківської області від 07 березня 2007 р. у справі № АС-05\92-07 закрито провадження у справі щодо позовних вимог прокурора Краснокутського району Харківської області в інтересах держави в особі УПФУ в Краснокутському районі Харківської області про стягнення заборгованості з ВАТ «Краснокутське РПМТЗ «Райагропостач»у сумі 12321.53 грн., ухвалою Харківського окружного адміністративного суду у справі №2-а-3137\07 та №2-а-589\08 судом закрито провадження у справі про стягнення фінансової санкції в сумі 13095,84 грн. та роз'яснено УПФУ в Краснокутському районі Харківської області, що повторне звернення до ВАТ «Краснокутське РПМТЗ «Райагропостач»з тією самою позовною заявою не допускається. Згідно п. 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Позивач письмових заперечень не надав, представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ВАТ «Краснокутське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення «Райагропостач»зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Краснокутському районі Харківської області як платник страхових внесків, що підтверджується матеріалами справи. Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідач зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі, як то передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. та зареєстрованої в Мінюсті за № 64/8663 від 16.01.2004 року, та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями, та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України" № 16-6 від 19.10.2001 року, яка діяла до 01.01.2004 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного. Згідно із п.6 ст. 20 Закону, п. 5.1.4., 5.1.5. Інструкції відповідач зобов'язаний сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення відповідного базового звітного періоду та у разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат, на які нараховуються страхові внески, платники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі. У разі одержання коштів на оплату праці з виручки від реалізації продукції чи надання послуг, а також натуроплатою, наступного дня після кожної зазначеної виплати платник зобов'язаний перераховувати до Управління Пенсійного фонду України відповідні суми страхових внесків. Статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків, передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану підприємства.
У встановлений законом строк відповідачем страхові внески не сплачені, в зв'язку з чим Управлінням Пенсійного фонду України в Краснокутському районі Харківської області щомісячно направлялися вимоги про сплату боргу страхувальнику. Згідно п.3 ч.3 ст.106 Закону та п.8.4 Інструкції, протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимогах суми та суми фінансових санкцій. Зазначені вимоги не оскаржувались та не сплачувались. Суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача про сплату внесків протягом зазначеного у позовній заяві періоду, що підтверджується копіями платіжних доручень, оскільки при розгляді справи встановлено, що відповідач мав борг перед позивачем і до вересня 2007 року, а тому позивач відповідно до вимог ч.5 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок сум, що надходили від страхувальника, погашали суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, то ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. На час розгляду справи в суді першої інстанції заборгованість в розмірі 11540,87 грн. відповідачем добровільно не сплачена і тому підлягає примусовому стягненню на користь позивача. На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне відмітити наступне. Вілдповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.
Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі. У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. З матеріалів справи вбачається, що Управлінням пенсійного фонду України в Краснокутському районі Харківської області була прийнята вимога № Ю 76 від 23.03.2008 року на суму недоїмки, яка є предметом позовних вимог по даній справі. Зазначена вимога відповідачем була отримана 8.04.2008 року, в десятиденний строк в порядку, передбаченому ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідачем оскаржена не була, тому сума заборгованості в розмірі 11540, 87 грн. є узгодженою.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року по справі № 2а-4663/08 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ВАТ «Краснокутське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення «Райагропостач»залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року по справі № 2а-4663/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяФілатов Ю.М.
Судді Мінаєва О.М. Гуцал М.І.
Повний текст ухвали виготовлений 23.02.2009 р.