07 квітня 2009 р. Справа № 22-а-735/09
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів: - Подобайло З.Г., Григорова А.М.
при секретарі -Касян В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2008 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові -про визнання недійсними та скасування повністю податкових повідомлень-рішень № 0000270840/1 від 27 липня 2007 року, № 0000270840/2 від 16 жовтня 2007 року, № 0000270840/3 від 09 січня 2008 року, -
У лютому 2008 року позивач ДП «Харківський завод електроапаратури»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000270840/1 від 27 липня 2007 року, № 0000270840/2 від 16 жовтня 2007 року, № 0000270840/3 від 09 січня 2008 року про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафної (фінансової) санкції в розмірі 210 069,24 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між ним та ПП «Промтекс-АВ»01 березня 2006 року укладено договір товарного кредиту на суму 965 835,60 грн., у т.ч. ПДВ 160 972,60 грн., товар за даним договором було відвантажено ПП «Промтекс-АВ»позивачу, про що є відповідні податкові накладні.
09 жовтня 2006 року між позивачем та ПП»Ескада-СВ»було укладено договір, відповідно до якого позивач відвантажив контрагенту товари, придбані у ПП «Промтекс-АВ»на загальну суму 967 155,60 грн., у т.ч. ПДВ 161 192,6 грн.
Розрахунок за даним договором було проведено векселем, емітованим ПП «Промтекс-А»номінальною вартістю 1 667 299 грн. з дисконтом 700 143, 40 грн., яким позивач в подальшому розрахувався по договору товарного кредиту з ПП «Промтекс-АВ».
На момент розрахунку з урахуванням відсотків за користування товарним кредитом ПП «Промтекс-АВ»видало позивачу податкову накладну на суму 840 276,97 грн., у т.ч. ПДВ 140 046,61 грн., та зазначену суму ПДВ позивачем віднесено до податкового кредиту.
Відповідачем було зроблено висновок про неправомірність віднесення цієї суми ПДВ до складу податкового кредиту з тих підстав, що послуга товарного кредиту не використана в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, оскільки не приймала участь у формуванні подальшої ціни товару, не мала свого доходного еквіваленту в будь-якій формі.
Позивач не погоджується з такими висновками податкового органу та зазначає, що використавши послугу відстрочення платежу по договору товарного кредиту, він отримав можливість направити грошові кошти на здійснення інших операцій, а розрахунок з постачальником здійснити вже після реалізації товару та отримання доходу від продажу, тобто позивач здійснив операції у межах своєї господарської діяльності.
Крім того, чинним законодавством не передбачено обов'язок включення вартості послуги відстрочення платежу за договорами товарного кредиту до ціни товару при його реалізації.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2008 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі, податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові № 0000270840/1 від 27 липня 2007 року, № 0000270840/2 від 16 жовтня 2007 року, № 0000270840/3 від 09 січня 2008 року визнані недійсними та скасовані повністю.
Прийняте рішення суд першої інстанції обґрунтовує тим, що правові підстави для віднесення операції з отримання та надання послуги товарного кредиту до операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, та не використовуються у господарській діяльності, відповідачем не доведено факт невикористання позивачем операції з надання послуги товарного кредиту у господарській діяльності.
Будучи незгодним з вказаною постановою суду, відповідач СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові в своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2008 року слід скасувати відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Харківський завод електроапаратури»зареєстровано відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 14801050002016660 від 16 серпня 1999 року, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради, знаходиться на податковому обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові з 01 вересня 2000 року за № 120.
Фахівцями відповідача на підставі направлень № 91 від 05 березня 2007 року, № 108 від 13 березня 2007 року, № 110 від 14 березня 2007 року та № 125 від 19 березня 2007 року було проведено виїзну планову перевірку ДП «Харківського заводу електроапаратури»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої складений акт № 1102/40-018/14308262 від 24 квітня 2007 року.
Згідно висновків даного акту встановлено, крім іншого, порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: занижено податок на додану вартість на загальну суму 142 248,44 грн., у т.ч. за січень 2004 року на суму 2 202,28 грн., за жовтень 2006 року на суму 140 046,16 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000270840/0 від 10 травня 2007 року про визначення ДП «Харківський завод електроапаратури»податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 213 372,66 грн., у т.ч. 142 248,44 грн. за основним платежем та 71 124,22 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач 24 травня 2007 року звернувся до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові зі скаргою № 7177/10, за результатами розгляду якої 18 липня 2007 року було прийнято рішення № 9325/10/25-006 про часткове скасування податкового повідомлення-рішення № 0000270840/0 від 10 травня 2007 року в частині донарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 2 202,28 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 1 101,14 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
27 липня 2007 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000270840/1, згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 140 046,16 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 70 023,08 грн.
Позивач 30 липня 2007 року звернувся до ДПА у Харківській області з повторною скаргою № 187-юр на податкове повідомлення-рішення № 0000270840/0, за результатами розгляду якої 28 вересня 2007 року було винесено рішення № 13188/7/25-103 зазначене податкове повідомлення-рішення з урахуванням рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові № 9325/10/25-006 від 18 липня 2007 року було скасовано в частині застосування штрафних санкцій у сумі 1 092,06 грн., в іншій частині залишено без змін.
16 жовтня 2007 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000270840/2 про визначення ДП «Харківський завод електроапаратури» податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 140 046,16 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 70 023,08 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач ДП «Харківський завод електроапаратури»звернувся до Державної податкової адміністрації України зі скаргою, за результатами розгляду якої Державною податковою адміністрацією України було винесено рішення № 25732/7/25-0215 від 18 грудня 2007 року про залишення скарги без задоволення, а податкового повідомлення-рішення без змін.
Свою позицію стосовно заниження податку на додану вартість у жовтні 2006 року податковий орган обґрунтовує тим, що ДП «Харківський завод електроапаратури»уклало з ПП «Промтекс-АВ»договір товарного кредиту № ТК 06/03/01-01 від 01 березня 2006 року на придбання товарно-матеріальних цінностей, які не використані у виробничому процесі підприємства, крім того підприємство на момент отримання товару не мало змоги вчасно розрахуватись за надані товари.
В результаті отримання послуги по товарному кредиту за рахунок віднесення податкової накладної від ПП «Промтекс-АВ»до складу податкового кредиту у цей період підприємство неправомірно зменшило податкові зобов'язання з ПДВ.
Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Промтекс-АВ»було укладено договір товарного кредиту № ТК 06/03/01-01 від 01 березня 2006 року, згідно умов якого ПП «Промтекс-АВ»надає у власність ДП «Харківський завод електроапаратури» товари на загальну суму 965 835,60 грн., у т.ч. ПДВ 160 972,60 грн., а ДП «Харківський завод електроапаратури»зобов'язаний здійснити розрахунок за отриманий товар протягом 1 банківського дня за днем поставки, при цьому в разі не здійснення оплати за товар у встановлений договором строк, починаючи з наступного дня позивачу надається послуга товарного кредиту, вартість якої складає 3 % від вартості товару (з урахуванням ПДВ).
Відповідними накладними № АВ0000037, № АВ0000038 та податковими накладними №68 та № 69 від 02 жовтня 2006 року підтверджено отримання позивачем товару на суму 965 835,60 грн. від контрагента за даним договором.
На виконання умов договору № КП 06/10-09/01 від 09 жовтня 2006 року, укладеного між позивачем та ПП «Ескада-СВ», позивач продав товар, придбаний у ПП «Промтекс-АВ», на загальну суму 967 155,60 грн., у т.ч. ПДВ 161 192,60 грн., що підтверджено відповідною накладною № 531 та податковою накладною № 51 від 09 жовтня 2006 року.
З матеріалів справи вбачається, що розрахунок за договором № КП 06/10-09/01 від 09 жовтня 2006 року був проведений шляхом передачі ПП «Ескада-СВ»позивачу векселю № АА0229260, що емітований ПП «Промтекс-АВ», номінальною вартістю 1 667 299 грн., з дисконтом 700 143,40 грн.
При розрахунку позивача з ПП «Промтекс-АВ» за договором товарного кредиту № ТК 06/03/01-01 від 01 березня 2006 року, контрагентом були нараховані відсотки за користування товарним кредитом, які станом на 01 листопада 2006 року склали 840 276,97 грн., у т.ч. ПДВ 140 046,16 грн., про що ПП «Промтекс-АВ»видало позивачу відповідну податкову накладну № 72 від 31 жовтня 2006 року.
Зазначена податкова накладна включена позивачем до реєстру отриманих податкових накладних у жовтні 2006 року, до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ за цією накладною 140 046,16 грн.
В рахунок погашення заборгованості перед ПП «Промтекс-АВ»позивач передав останньому вексель № АА0229260, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі.
Залишок заборгованості за даним договором сплачений позивачем у грошовій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 1983 від 29 грудня 2006 року.
Згідно п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
У разі, коли платник придбає товари (роботи, послуги) вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Господарська діяльність відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначена як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що визначальною ознакою валових витрат є їхній зв'язок з господарською діяльністю платника податків, тобто діяльністю, що направлена на отримання прибутку.
За визначенням пп.1.11.2 п.1.11 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»товарний кредит -це товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.
Тобто, продаж товару на умовах товарного кредиту визначає умови оплати цього товару, в тому числі сплату процентів, як складової ціни товару в разі, якщо покупець скористається правом на відстрочення кінцевого розрахунку
Враховуючи положення п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», дата виникнення податкових зобов'язань по товарах, які передаються на умовах товарного кредиту, припадає на дату відчуження таких товарів, термін проведення позичальником розрахунків за отримані товари не змінює терміну нарахування податкових зобов'язань.
Проте, згідно пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями ( у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності.
Тобто проценти, які мають бути нараховані, або які нараховані згідно з договором товарного кредиту, повинні включатися до бази оподаткування ПДВ, оскільки база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, до складу якої відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що суми ПДВ, нараховані (сплачені) на проценти за товарний кредит, можуть бути включені до складу податкового кредиту в міру віднесення витрат, пов'язаних із нарахуванням (сплатою) таких відсотків, до складу валових витрат лише за умови, якщо такі проценти нараховані (сплачені) у зв'язку з веденням господарської діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ДП «Харківський завод електроапаратури» фактично, з урахуванням сплати процентів по договору на товарний кредит, придбано у ПП «Промтекс-АВ»товари по ціні, яка значно перевищує ціну продажу цих товарів ПП «Ескада-СВ».
Враховуючи те, що основною ознакою господарської діяльності є її направленість на отримання прибутку, то зазначене свідчить про відсутність зв'язку витрат позивача на придбання товарів за договором товарного кредиту № ТК 06/03/01-01 від 01 березня 2006 року з його господарською діяльністю.
Згідно з пп.«б»пп.4.2.4 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Відповідно до пп.17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та необхідність відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові - задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2008 року -скасувати.
В задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури»- відмовити.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.
Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді - (підпис) З.Г. Подобайло
(підпис) А.М. Григоров
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 квітня 2009 року.
Згідно з оригіналом
Суддя Л.В. Мельнікова