61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
05 березня 2009 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Житєньова Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації на постанову Роменський міськрайонний суд Сумської області від 21.07.2008р. по справі № 2-а-129/08
за позовом Роменського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації
про стягнення недоплаченої разової грошової допомоги.,
Роменський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену щорічну разову допомогу як інваліду війни 2 групи за 2007 рік в розмірі 2920грн.
Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21.07.2008р. по справі № 2-а-129/08 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача недоплачену щорічну разову грошову допомогу як інваліду війни 2 групи за 2007 рік в розмірі 2920 грн.
Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову і винести нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити. Вважає, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення порушені норми матеріального і процесуального права та висновки суду не відповідають обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В ході судового розгляду встановлено, що позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" для ветеранів війни - інвалідів війни.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни 2 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу як інваліду війни за 2007 рік була виплачена разова грошова допомога до 5 травня в розмірі 360 грн. Вказані обставини сторонами по справі не оспорюються.
Відповідно ст. 2 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Згідно ч. 2 ст. 19, ч. 3 статті 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 64 Конституції України закріплено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації та гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (ст.48 Конституції України), то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається. Зупинення його дії можливе лише за умови введення відповідно до п.31 ч.1 ст.85, п.19 ч.1 ст.92 Конституції України надзвичайного стану.
Згідно з ст.ст. 29, 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, зупинено дію частин п'ятих статей 12, 13, 14 та 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, які визначали кратність виплат щорічної допомоги до 5 травня залежно від розміру мінімальної пенсії за віком та встановлено у 2007 році абсолютні розміри виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) ст.ст. 29, 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, якими зупинено дію ч.5 ст.ст.12-15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та встановлено у 2007 році абсолютні розміри виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Таким чином, враховуючи ст.ст. 46, 64 Конституції України, ч.ч.3, 4 ст.8 КАС України та положення ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, яка була чинною на час виникнення між сторонами спірних правовідносин та встановлювала позивачеві право на соціальний захист щодо отримання щорічної допомоги у розмірі кратному до мінімальної пенсії за віком, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”за 2007 рік.
Відповідно до п.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.
Згідно ст. 62 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої ст. 62 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, збільшений на 1%.
Станом на 05 травня 2007 року, відповідно до ст..62 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”мінімальна пенсія за віком становила 410 гривень (406х1:100=4,06; 406+4,06=410).
Зі змісту ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Отже, питання щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком, який застосовується при обчисленні розміру пенсії, призначеної за іншими законами та при розрахунку щорічної разової допомоги до 5 травня, законодавчо не визначено.
З урахуванням положення ч.7 ст.9 КАС України, колегія суддів, вважає, що у зв'язку з відсутністю закону, який регулює спірні правовідносини, а саме, розмір мінімальної пенсії за віком, який застосовується при обчисленні розміру щорічної разової допомоги до 5 травня, необхідно застосувати норми закону, який регулює подібні правовідносини, а саме ст. 62 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” .
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з УПСЗН Роменської райдержадміністрації на користь позивача коштів, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Обов'язок щодо нарахування та вчинення дій щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" законодавством держави покладений на відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
З викладеного вбачається, що такі вимоги, як стягнення суми соціальної допомоги, окрім стягнення коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю, частиною 3 ст. 105 КАС України не передбачено.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вибраний позивачем спосіб захисту його порушеного права не є адекватним, оскільки до завдань відповідача, згідно з його положенням, відносяться функції щодо здійснення нарахування та виплати соціальних допоміг в розмірах, передбачених діючим законодавством, та в межах кошторису на видатки, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що для захисту порушених прав позивача слід прийняти рішення щодо зобов'язання відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації донарахувати та здійснити дії по виплаті Куць Дмитру Івановичу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни ІІ групи за 2007 рік відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у відношенні до мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи вищевикладене, постанова Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21.07.2008р. по справі №2а-129/08 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Роменської райдержадміністрації Сумської області задовольнити частково.
Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21.07.2008 року по справі №2-а-129/08 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Роменської райдержадміністрації Сумської області донарахувати та здійснити дії по виплаті Куць Дмитру Івановичу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни ІІ групи за 2007 рік відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у відношенні до мінімальної пенсії за віком.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Філатов Ю.М.
Судді(підпис)
(підпис)Водолажська Н.С. Мінаєва О.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.
Повний текст постанови виготовлений 10.03.2009 р.