24 лютого 2009 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів: - Подобайло З.Г., Григорова А.М.
при секретарі -Касян В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Конотопської міжрайонної податкової інспекції Сумської області на постанову Господарського суду Сумської області від 21 травня 2008 року по справі за адміністративним позовом Підприємства облспоживспілки «Конотопський ринок»до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області -про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
У березні 2008 року позивач ПОСС «Конотопський ринок»звернулося до Господарського суду Сумської області з адміністративним позовом до Конотопської МДПІ Сумської області, у якому, з урахуванням доповнення, просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001072311/0 від 06 вересня 2007 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем було проведено перевірку позивача, за результатами якої складений акт, згідно висновків якого сума валового доходу занижена на суму коштів, отриманих від фізичних осіб на протязі 1 півріччя 2007 року, та винесено оскаржуване повідомлення рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток.
Ці кошти надійшли до каси підприємства, як додаткові пайові внески на формування фінансових ресурсів підприємства, на підставі укладених договорів.
Проте, відповідач, посилаючись на порушення в порядку організації пайового господарства відомчих актів Укоопспілки, вважає, що ці кошти не мають статусу додаткових пайових внесків та не є такими, що внесені на отримання корпоративних прав, а тому підлягають включенню до валового доходу підприємства.
Вважає, що така позиція податкового органу суперечить вимогам Закону України «Про кооперацію», оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням підпункту 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Постановою Господарського суду Сумської області від 21 травня 2008 року позовні вимоги задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Конотопської МДПІ Сумської області № 0001072311/0 від 06 вересня 2007 року про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 175 377 грн. 50 коп., в т.ч. 150 839 грн. 75 коп. основного платежу та 24 537 грн. 75 коп. штрафних (фінансових) санкцій, стягнуто з Державного бюджету на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.
Прийняте рішення суд першої інстанції обґрунтовує тим, що дані додаткові пайові внески вносились на підставі та у відповідності до Закону України «Про кооперацію», Статуту підприємства, та відповідно до підпункту 4.2.5 пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валового доходу.
Будучи незгодним з вказаною постановою суду, відповідач Конотопська МДПІ Сумської області в своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, в постанову Господарського суду Сумської області від 21 травня 2008 року слід частково скасувати відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав.
За матеріалами справи встановлено, що підставою для визначення ПОСС «Конотопський ринок»суми податкового зобов'язання з податку на прибуток відповідно до спірного податкового повідомлення-рішення відповідача слугував висновок Конотопської МДПІ Сумської області, викладений в акті № 357/23/01562217 від 31 серпня 2007 року про результати виїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2004 року по 30 червня 2007 року., відповідно до якого встановлено порушення пункту 5.1, пункту 5.9. статті 5, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.6, пункту 5.3, пункту 5.9. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в 1 півріччі 2007 року на 150 839 грн. 75 коп.
Свою позицію податковий орган обґрунтовує тим, що у 1 півріччі 2007 року до каси підприємства надійшли кошти в сумі 625 780 грн. відповідно до укладених з 130 пайовиками договорів про додатковий пайовий внесок на формування фінансових ресурсів підприємства.
Проте, ці кошти визначені як додаткові пайові внески безпідставно, оскільки вони були внесені фізичними особами, які є членами іншого споживчого товариства -Смілівського ССТ, сертифікат на право на пай (частку) в майні споживчого товариства в порушення «Положення про майнові сертифікати на право на пай (частку) в майні споживчого товариства системи центральної спілки споживчих товариств України», затвердженого Постановою Ради Укоопспілки від 03 квітня 2003 року, не видавався, зміни в установчі документи у зв'язку зі зміною складу пайовиків в порушення «Програми завершення розмежування і закріплення власності у споживчій кооперації України», затвердженого Постановою Ради Укоопспілки від 03 квітня 2003 року, не вносились, порушено терміни повернення додатковий пайових внесків, додаткові пайові внески були прийняті без прийняття відповідного рішення загальних зборів членів споживчого товариства або уповноваженого ними органу.
Податковий орган визначив ці кошти, як поворотну фінансову допомогу, та зазначив, що сума валового доходу у 1 півріччі 2007 року занижена на суму коштів, отриманих від фізичних осіб на протязі 1 півріччя 2007 року в розмірі 625 780 грн. як суми отриманої поворотної фінансової допомоги.
З цих підстав податковим органом був зроблений висновок про порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу та зазначає наступне.
Відносини, пов'язані зі створенням і діяльністю споживчої кооперації, регулюються Законом України «Про споживчу кооперацію»від 10 квітня 1992 року № 2265-ХІІ та іншими законодавчими актами України.
Частиною 1 статті 5 зазначеного Закону визначено, що первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство -самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану.
Основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут.
Згідно з пунктом 1.3 Положення про організацію пайового господарства споживчої кооперації України, затвердженого 4 зборами Ради центральної спілки споживчих товариств України 19 скликання від 24 січня 2007 року, додатковий пайовий внесок -це добровільний грошовий чи інший майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) споживчого товариства понад обов'язків пайовий внесок у пайовому фонді споживчого товариства.
Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Підпункт 4.1.6 цього ж пункту передбачає, що валовий доход включає, крім іншого, доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.
Відповідно до підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»поворотна фінансова допомога -це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
Документальне оформлення поворотної допомоги здійснюється на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги, згідно якому позикодавець надає позичальнику кошти у користування на обумовлений строк.
Умовами такого договору не передбачається нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій в якості оплати за користування позиченими коштами.
Як вбачається з договорів про додатковий пайовий внесок на формування фінансових ресурсів підприємства ПОСС Конотопський ринок, метою внесення пайового внеску є отримання кооперативних виплат.
Пункт 2.2.2 цих договорів передбачає нарахування щомісячно та видачу кооперативних виплат в розмірі 2 % річних від суми пайового внеску, пункт 3.67 - що в разі порушення термінів повернення додаткового пайового внеску підприємство сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми належного платежу за кожний день прострочення, але не більше 3% річних з простроченої суми.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що дані кошти не можна вважати коштами поворотної фінансової допомоги, а тому нарахування податкових зобов'язань на штрафних (фінансових) санкцій відповідачем відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є неправомірним.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 5 944 грн. 80 коп. та штрафних санкцій в сумі 640 грн. 75 коп. за порушення підпункту 5.3.6 пункту 5.3., підпункту 5.6.1 пункту 5.6, пункту 5.9. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ПОСС Конотопський ринок не оскаржує, факту порушення не спростовує, а тому в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0001072311/0 від 06 вересня 2007 року в цій частині слід відмовити.
Таким чином, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для часткового скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення в цій частині нового рішення.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області - задовольнити частково.
Постанову Господарського суду Сумської області від 21 травня 2008 року -скасувати в частині задоволення позовних вимог Підприємства облспоживспілки «Конотопський ринок»про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 06 вересня 2007 року № 0001072311/0 про визначення Підприємству облспоживспілки «Конотопський ринок»податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі за основним платежем 5 944 грн. 80 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 640 грн. 75 коп.
В цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В іншій частині постанову Господарського суду Сумської області від 21 травня 2008 року -залишити без змін.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.
Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді - (підпис) З.Г. Подобайло
(підпис) А.М. Григоров
Повний текст постанови виготовлений 02 березня 2009 року.
Згідно з оригіналом
Суддя Л.В. Мельнікова