01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.07.2009 № 36/22
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Коленченко О.О. дов. № 25/10-07-02 від 25.10.07р.
відповідача-1: Гулий А.О., дов. № 01-05/820 від 15.09.2006р.
від 10.08.2006р.
відповідача-2: не з'явились
відповідача-3: не з'явились
третя особа: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Метиз"
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.03.2008
у справі № 36/22 (суддя
за позовом ВАТ "Метиз"
до Чернігівська обласна рада
Виконавчий комітет Чернігівської міської ради
Комунальне підприємство "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації"
третя особа відповідача Управління комунального майна Чернігівської обласної ради
про визнання недійсними та скасування рішення виконавчого комітету, зобов"язання скасувати реєстрацію права власності
Відкрите акціонерне товариство „Метиз” (надалі позивач) звернулось з позовом до Чернігівської обласної ради (надалі відповідач 1), виконавчого комітету Чернігівської міської ради (надалі відповідач 2) та комунального підприємства „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” (надалі відповідач 3) за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів управління комунального майна Чернігівської обласної ради (надалі третя особа) про визнання недійсними та скасування рішення виконавчого комітету, зобов'язання скасувати реєстрацію права власності.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2008 р., з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог від 06.11.2007 р. в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ „Метиз” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 12.03.2008 р. у справі № 36/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задовольнити позовні вимоги ВАТ „Метиз” у повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Зокрема заявник посилається на те, що судом першої інстанції не була врахована позиція відповідача в даній справі та не було взято до уваги того, що частина спірних об'єктів, які суд першої інстанції вважав об'єктами нерухомості, такими не є, а тому на них не можу розповсюджуватися дія Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. Також в своїй апеляційній скарзі скаржник вказував на те, що судом першої інстанції необґрунтовано було відхилено клопотання позивача про призначення у справі будівельно-технічної експертизи для вирішення питання чи є авто майстерня, гараж та склад по вул. Борисенка, 60 у м. Чернігові збірно-розбірними конструкціями або об'єктами нерухомості.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2008 р. апеляційну скаргу ВАТ „Метиз” було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2008 року по справі № 36/22 було задоволено клопотання представника апелянта та призначено у справі № 36/22комплексну (будівельно-технічну і економічну) експертизу, проведення якої було доручено Чернігівському відділенню КНІСЕ, на вирішення експертизи було поставлено наступні питання:
1. чи є автомайстерня (літ. Б-1) площею 262,0 кв.м, гараж (літ.В-1) площею 58,4 кв.м., склад (літ. Г-1) площею 443,7 кв.м., які знаходяться за адресою: вул.. Борисенко, 60, м. Чернігів, збірно-розбірними конструкціями або об'єктами нерухомості;
2. чи є огорожа, яка передана ВАТ „Метиз” як нерухоме майно під час створення цього товариства шляхом приватизації ДП „Метиз”, частиною (стіною) гаражу (літ. В-1) площею 58,4 кв.м. та складу (літ. Г-1) площею 443,7 кв.м., які знаходяться за адресою: вул. Борисенко, 60, м. Чернігів;
3. чи підтверджується даними бухгалтерського обліку державного підприємства „Метиз” дані протоколу засідання інвентаризаційної комісії № 1 від 10.08.1995 р. стосовно відсутності розбіжностей по фактичній наявності основних засобів, товарно-матеріальних цінностей тощо з даними бухгалтерського обліку цього підприємства;
4. чи обліковувалися за даними бухгалтерського обліку державного підприємства „Метиз” на момент проведення приватизації об'єкти: автомайстерня (літ. Б-1) площею 262,0 кв.м, гараж (літ.В-1) площею 58,4 кв.м., склад (літ. Г-1) площею 443,7 кв.м., які знаходяться за адресою: вул.. Борисенко, 60, м. Чернігів, у складі основних засобів або інших товарно-матеріальних цінностей та за якою вартістю;
5. визначити час побудови спірних будівель, які знаходяться за адресою: вул. Борисенко, 60, м. Чернігів.
Відповідно вищевказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, провадження у справі № 36/22 зупинялось на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 09.06.2009 року по справі № 36/22 провадження у справі на підставі ч. 3 ст. 79 ГПК України було поновлено внаслідок надходження до суду апеляційної інстанції висновку № 952-ц Чернігівського відділення КНІСЕ комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 27.05.2009 р. та розгляд справи призначено на 01.07.2009 р. о 10 год. 00 хв.
Відповідно до вищевказаного висновку № 952-ц експертами зазначено наступне (стор. 16-17 висновку):
1. Дослідження першого питання наведене на стор.5-6. Згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 автомайстерня, гараж, склад по вул. Борисенко,60 в м. Чернігові відносяться до класу "Будівлі промислові та склади" - будівлі промислові класу 4 251. Переміщення автомайстерні (літ.Б-1) площею 262,0 кв.м., гаражу (літ.В-1) площею 58,4 кв.м., складу (літ.Г-1) площею 443,7 кв.м. є неможливим без їх знецінення.
Тобто автомайстерня (літ.Б-1) площею 262,0 кв.м., гараж (літ.В-1) площею 58,4 кв.м., склад (літ.Г-1) площею 443,7 кв.м., які знаходяться за адресою: вул. Борисенко,60, м. Чернігів, згідно ДК 018-2000, та ст. 181 ЦК України, є об'єктами нерухомості.
2. Огорожа, яка передана ВАТ "Метиз" під час створення цього товариства шляхом приватизації ДП "Метиз", не є частиною (стіною) гаражу (літ.В-1) площею 58,4 кв.м., так як гараж знаходиться в середині території товариства ДП "Метиз", огорожа не пов'язана з стіною гаража.
Огорожа, являється частиною (стіною) складу (літ.Г-1) площею 443,7 кв.м., які знаходяться за адресою: вул.Борисенко,60, м. Чернігів.
3. У зв'язку із відсутністю регістрів бухгалтерського обліку державного підприємства "Метиз" підтвердити чи спростувати документально дані протоколу засідання інвентаризаційної комісії № 1 від 10.08.1995 р. стосовно відсутності розбіжностей по фактичній наявності основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, тощо з даними бухгалтерського обліку цього підприємства, експерту не видається за можливе.
Але слід відмітити, якщо за результатами інвентаризації, яка була проведена на момент здійснення приватизації, лишків чи нестачі не встановлено, це говорить про те, що всі основні фонди 1 групи увійшли у приватизаційне майно.
4. У зв'язку із тим, що у відомості розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв станом на 01.08.1995 року, книги обліку основних засобів за 1995-1996р.р. не має розбивки основних засобів 1 групи по об'єктне (склад головного корпусу) та із відсутністю розбіжностей між даними бухгалтерського обліку та наявності майна при проведенні інвентаризації ОФ на момент приватизації і враховуючи матеріали дослідження судово-будівельної експертизи, якими підтверджується наявність технічного опису та оцінки господарських будівель побудови 1971 року, можна дійти висновку, що об'єкти: автомайстерня (літ.Б-1) площею 262,0 кв.м., гараж (літ.В-1) площею 58,4 кв.м., склад (літ.Г-1) площею 443,7 кв.м., які знаходяться за адресою: вул. Борисенко,60, м. Чернігів, ймовірно знаходилися у складі основних засобів (головного корпусу) та обліковувалися за даними бухгалтерського обліку державного підприємства "Метиз" на момент проведення приватизації.
5. Згідно з даними, які наведені в техдокументації ЧМБТІ що підтверджується наявністю технічного опису та оцінки господарських будівель рік побудови 1971. На підставі викладеного можливо зробити висновок, що час побудови спірної будівлі 1971р.
В зв'язку з відсутністю методик та необхідного технологічного обладнання- визначення термінів початку та закінчення будівництва побудови спірної будівлі по даних проведеного візуально-інструментального обстеження є неможливим.
В судових засіданнях представники апелянта підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні.
Представники відповідача 1 та відповідача 2 заперечили проти апеляційної скарги, подали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу та просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення місцевого господарського суду залиши без змін.
Відповідач 3 свого повноважного представника для участі у розгляді справи № 36/22 01.07.2009 р. не направив.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання 01.07.2009 р. свого повноважного представника не направила.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце слухання справи по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача 3 та третьої особи.
Постанова апеляційної інстанції виноситься після оголошеної у судовому засіданні 01.07.2009 р. перерви до 16 год. 20 хв. 08.07.2009 р. у відповідності до ст. 77 ГПК України.
Заслухавши пояснення повноважних представників відповідачів та позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмових відзивів відповідачів на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ВАТ „Метиз” підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
16.04.2007 р. Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради було прийнято рішення № 96, згідно із п. 1.2 якого доручено Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації оформити свідоцтво про право власності територіальним громадам сіл, селищ, міст Чернігівської області на, нежитлові будівлі: автомайстерня (літ.Б-1) площею 262,0 кв.м., гараж (літ.В-1) площею 58,4 кв.м., склад (літ.Г-1) площею 443,7 кв.м., які знаходяться за адресою: вул. Борисенко,60, м. Чернігів.
18.06.2007 р. Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради було видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно, згідно із яким склад площею 443,7 кв. м., автомайстерня площею 262,0 кв. м. та гараж площею 58,4 яв. м. є комунальною власністю територіальною громади сіл, селищ, міст Чернігівської області.
25.12.2007 р. Чернігівською обласною радою було прийнято рішення „Про затвердження Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області”, згідно із п. 1 затверджено Перелік об'єктів нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.
Суд першої інстанції вказав, що відповідно до п, 2 Переліку об'єктів, що не ввійшли до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації цілісних майнових комплексів підприємств комунальної власності області, який є додатком № 1 до вищевказаного рішення, Склад (Г-1), автомайстерня (Б-1) та Гараж (В-1), які знаходяться по вул. Борисенка, 60 у м. Чернігові не перебувають на бухгалтерському обліку ВАТ „Метиз”.
Відповідно до пункту а. підпункту 6.1 ст. 6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445 оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності:
органами місцевого самоврядування:
- фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам;
- власникам спільних будівель, які на законних підставах зробили перебудову, прибудову, унаслідок чого змінилися належні їм частки. У разі, якщо співвласники не згодні змінити частки добровільно, це питання вирішується в судовому порядку;
- членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, товариства або об'єднання, які повністю внесли свої пайові внески;
- юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками;
- фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) підприємства, об'єднання, організації отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно підприємства, об'єднання, організації, що ліквідовується;
- фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників підприємства і за рішенням засновників (власників) отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм за актом приймання-передавання;
- інвесторам, які у встановленому законодавством України порядку отримали у власність об'єкти нерухомого майна або його частини, побудовані за їх кошти, за наявності відповідного рішення місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, акта приймання-передавання об'єкта (частини) інвестору;
- реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об'єкти нерухомого майна з представленням рішень комісій з реабілітації про повернення цього майна;
- у разі виділення окремого будинку зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше будинків (будівель);
- фізичним та юридичним особам при представленні договору про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, та акта приймання-передавання цього об'єкта;
- фізичним та юридичним особам на об'єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені із житлових у нежитлові і навпаки, при наданні рішення відповідного органу;
- фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна, крім правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Як вбачається з вищенаведеного для реєстрації права власності згідно розділу 6 Тимчасового положення та для прийняття органами місцевого самоврядування рішення про оформлення права власності на об'єкти нерухомості з видачею свідоцтва поряд з поданням заяви необхідно подання додаткових документів, які б підтверджували право власності.
Судом першої інстанції встановлено, що сторонами до матеріалів справи не було надано таких документів, зокрема, акту вводу в експлуатацію спірних об'єктів нерухомості.
Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 р. N 449, від 22 вересня 2004 р. N 1243, від 8 жовтня 2008 р. N 923 щодо порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, передбачали обов'язкове прийняття в експлуатацію закінчених об'єктів будівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Суд першої інстанції не звернув уваги на положення ст. 331 ЦК України, яка зокрема вказує, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Таким чином як на момент проведення реєстрації права власності відповідачем 2 так і на даний момент та до моменту введення в експлуатацію автомайстерня (літ.Б-1) площею 262,0 кв.м., гараж (літ.В-1) площею 58,4 кв.м., склад (літ.Г-1) площею 443,7 кв.м., які знаходяться за адресою: вул. Борисенко,60, м. Чернігів не можуть вважатися об'єктами нерухомості в розумінні ст. 331 ЦК України, а можуть бути лише матеріалами, обладнанням тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Окрім того, експертним дослідженням оформленим висновком № 952-ц було встановлено, що огорожа, яка передана ВАТ „Метиз” як нерухоме майно під час створення цього товариства шляхом приватизації ДП „Метиз”, являється (стіною) складу (літ. Г-1) площею 443,7 кв.м., які знаходяться за адресою: вул. Борисенко, 60, м. Чернігів.
Відповідно до ст. 187 ЦК України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.
Таким чином, огорожа, яка передана у власність позивачу є складовою гаражу (літ. Г-1) площею 443,7 кв.м. і не може бути відокремлена від нього без пошкодження гаражу (літ. Г-1) або його істотного знецінення.
Згідно зі ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.
Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Отже, при умові введення в експлуатацію гаражу (літ. Г-1) площею 443,7 кв.м. та при умові, що матеріали, які були використані при створенні гаражу, належать до державної власності (не ввійшли в момент приватизації до статутного фонду ВАТ „Метиз”, то при оформленні права власності на даний об'єкт нерухомості, він би належав на праві спільної часткової власності позивачу та відповідачу 1, що також не було враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення.
Проте, як вбачається з плану приватизації державного підприємства „Метиз” від 14 грудня 1995 р., протоколу засідання інвентаризаційної комісії № 1 від 10.08.1995 р. державне підприємство „Метиз” приватизувалося як цілісний майновий комплекс.
Згідно до плану приватизації зазначено, що на момент приватизації об'єктів незавершеного будівництва немає, невстановленого обладнання немає, та майна підприємства, яке не підлягає приватизації, немає.
Протоколом засідання інвентаризаційної комісії № 1 від 10.08.1995 р., який мається в матеріалах справи (а/с 141 т. 2) по матеріалам проведеної інвентаризації активів та пасивів заводу „Метиз” розглянуті результати інвентаризації і зазначено, що інвентаризаційною комісією недостачі чи лишків не встановлено.
Це свідчить про те, що всі основні засоби 1 групи, які були на балансі ДП „Метиз” в повному обсязі - приватизувалися.
Відповідно до листа регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від 04.09.2007р. за № 8/9/3806 згідно з матеріалами архівної справи ВАТ „Метиз” (планом приватизації державного підприємства „Метиз” та актом оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу завод „Метиз”) майна, що не увійшло до статутного фонду товариства немає, Об'єктів незавершеного будівництва, які не увійшли до статутного фонду ВАТ та перебувають у державній власності також немає.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та висновки комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 27.05.2009 р. суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що автомайстерня (літ.Б-1) площею 262,0 кв.м., гараж (літ.В-1) площею 58,4 кв.м., склад (літ.Г-1) площею 443,7 кв.м., які знаходяться за адресою: вул. Борисенко,60, м. Чернігів ввійшли до статутного фонду ВАТ „Метиз”, а отже матеріали та обладнання, які були використані для створення вищезазначених об'єктів є власністю позивача.
Позивач в суді першої інстанції в судовому засіданні 11.02.2008 р. подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою просив суд:
- визнати недійсним (незаконним) та скасувати пункт 1 рішення Чернігівської обласної ради від 25.12.2007 р. „Про затвердження Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області” в частині затвердження в Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (додатку №1) об'єктів (складу Г-1, авто майстерні Б-1, гаражу В-1), які знаходяться по вул. Борисенка, 60 у м. Чернігові;
- визнати недійсним (незаконним) та скасувати підпункт 1.2 пункту 1 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 16.04.2007 р. № 96 „Про оформлення права власності на об'єкти нерухомості, відновлення загублених правовстановлюючих документів, заміну ідеальних частин між співвласниками в загальному користуванні житловими будинками”;
- визнати недійсним (незаконним) та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18.06.2007 р. на об'єкти нерухомості по вул.. Борисенка, 60 у м. Чернігові, видане виконавчим комітетом Чернігівської міської ради;
- зобов'язати комунальне підприємство „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.06.2007 р. на об'єкти нерухомості по вул. Борисенка, 60 у м. Чернігові, зазначені у свідоцтві від 18.06.2007 р.
Викладені позовні вимоги позивачем в частині визнання недійсним рішень та одночасного їх скасування протирічать одна одній, оскільки, не може бути скасоване рішення у випадку його визнання недійсним, а тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга та позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині визнання недійсними рішень, які оскаржує позивач.
Враховуючи викладене, рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008 р. про відмову у задоволенні позовних вимог ВАТ „Метиз” підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Метиз” задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008 р. скасувати повністю.
3. Прийняти у справі № 36/22 нове рішення, яким позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Метиз” задовольнити частково:
- визнати недійсним пункт 1 рішення Чернігівської обласної ради від 25.12.2007 р. „Про затвердження Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області” в частині затвердження в Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (додатку №1) об'єктів (складу Г-1, авто майстерні Б-1, гаражу В-1), які знаходяться по вул. Борисенка, 60 у м. Чернігові;
- визнати недійсним підпункт 1.2 пункту 1 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 16.04.2007 р. № 96 „Про оформлення права власності на об'єкти нерухомості, відновлення загублених правовстановлюючих документів, заміну ідеальних частин між співвласниками в загальному користуванні житловими будинками”;
- зобов'язати комунальне підприємство „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.06.2007 р. на об'єкти нерухомості по вул. Борисенка, 60 у м. Чернігові, зазначені у свідоцтві від 18.06.2007 р.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Метиз» (14037, м. Чернігів, вул. Борисенка, 60, код 14244553 п/р 26002036699200 в АКІБ „Укрсиббанк” МФО 351005) 6 760,32 грн. витрат за проведення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи.
6. Видачу наказу доручити Господарському суду місті Києва.
7. Матеріали справи № 36/22 повернути до Господарського суду м. Києва.
8. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді