Іменем України
22.05.08 Справа №13/13-0-08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Яценко О.М. судді Яценко О.М. , Кагітіна Л.П. , Хуторной В.М.
при секретарі: Шерник О.В.
за участю представників:
позивача: Захаров Д.С., довіреність № б/н від 14.01.08;
відповідача: не з'явився;
третьої особи-1: Гончар Н.М., довіреність № 302/15/14-08 від 23.04.08;
третьої особи-2: Анікєєва І.В., довіреність № 30-19/59 від 03.01.08;
третьої особи-3: не з'явився;
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства “Херсонський морський торгівельний порт”, м. Херсон та Міністерства транспорту та зв'язку України, м. Київ
на рішення господарського суду Херсонської області від 07.02.2008р. по справі № 13/13-0-08
за позовом: Компанії “Дніпро Карго Лімітед”, м. Дніпропетровськ
до відповідача: Виконавчого комітету Херсонської міської ради, м. Херсон
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство транспорту та зв'язку України, м. Київ
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства “Херсонський морський торгівельний порт”, м. Херсон
за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Орендне підприємство «Херсонське міське БТІ», м. Херсон
про скасування рішення відповідача № 249 від 16.05.2006 р. в частині видачі свідоцтва про право власності на зерновий склад - літера Б, що розташований по пр. Ушакова у м. Херсоні
Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 970 від 21.05.2008р. справа № 13/13-0-08 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий: Яценко О.М. - доповідач; суддів: Кагітіна Л.П., Хуторной В.М.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
Запис розгляду справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно - апаратного комплексу «Діловодство суду».
За згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.02.2008р. по справі № 13/13-0-08 (суддя Закурів М.К.) позовні вимоги задоволені. Скасовано рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради № 249 від 16.05.2006р. в частині видачі свідоцтва про право власності на зерновий склад - літера Б, що розташований по пр. Ушакова у м. Херсоні. Стягнуто з Виконавчого комітету Херсонської міської ради на користь Компанії “Дніпро Карго Лімітед”, м. Дніпропетровськ - компенсації по сплаті державного мита в розмірі 85,00 грн. та витрат на ІТЗ судового процесу в розмірі 118,00грн.
Рішення господарського суду мотивоване нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», умовами договору про спільну діяльність.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Міністерство транспорту та зв'язку України та Державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт» звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять рішення суду скасувати повністю, прийняти нове рішення у справі, яким в позові відмовити повністю. При цьому заявники апеляційних скарг посилаються на наступні обставини: порушена стаття 84 ГПК України в частині викладення описової частини рішення; компанія «Дніпро Карго Лімітед» не є належним позивачем, оскільки згідно договору № 133 К мова про будівництво зернового складу взагалі не ведеться; позивач не надав суду в обґрунтування своїх вимог жодних доказів, які підтверджують його участь в будівництві спірного складу, як не надано правовстановлюючого документа; скасування рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 16.05.2006 року № 249 безпідставно позбавляє Державу України особі Міністерства транспорту та зв'язку України права власності; рішення суду прийнято в порушення п.12.7 доповнення від 29.05.2002 року до договору № 133; пункт 2 статті 330 ЦК України закріплює презумпцію правомірності набуття власності на певне майно.
В додаткових обґрунтуваннях доводів апеляційної скарги Державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт» вказав на наступне: в резолютивній частині рішення не зазначено правові норми, на підставі яких прийнято рішення; позовні вимоги стосуються по суті захисту позивачем права власності, а відтак, первинним заходом повинно бути визнання права власності на спірне майно.
У відзиві на апеляційну скаргу Міністерства транспорту та зв'язку України Державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт» підтримало її з підстав зазначених в його апеляційній скарзі.
В судових засіданнях повноважні представники заявників апеляційних скарг підтвердили їх доводи, наполягають на відсутність підстав для визнання недійсним рішення виконавчого комітету та на скасуванні рішення господарського суду.
В судовому засіданні 11.04.2008 року повноважний представник виконавчого комітету Херсонської міської ради підтримав доводи апеляційних скарг, вважає, що рішення виконавчим комітетом прийнято у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підстави для його скасування відсутні.
В судових засіданнях повноважний представник компанії «Дніпро Карго Лімітед» не визнав доводи апеляційних скарг, рішення господарського суду є законним та обґрунтованим: матеріали справи підтверджують будівництво спірного зернового складу, який є складовою частиною будівель та споруд Херсонського морського торговельного порту та збудований за договором про спільну діяльність № 133К. Вказаний договір передбачає будівництво складу, а відповідно, збудований склад є спільною власністю учасників спільної діяльності за договором № 133К.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
16 травня 2006 року виконавчим комітетом Херсонської міської ради - далі Виконавчий комітет прийнято рішення № 249 «Про видачу свідоцтва про право власності», яким Державі в особі Міністерства транспорту та зв'язку України видано свідоцтво на право власності на будівлі та споруди по пр.Ушакова, 4 - а.с.8.
На підставі вказаного рішення Виконавчого комітету Херсонським державним бюро технічної інвентаризації зареєстровано за Державою будівлі та споруди, в тому числі зерновий склад літ. «Б», Херсонського морського торговельного порту - далі Порт, які знаходяться в м. Херсоні по пр.Ушакова, 4 - а.с.9, 68, 69.
Акт державного чи іншого органу-це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Згідно роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України N 02-5/35 від 26.01.2000 року, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації-позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи акту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Спірне рішення Виконавчим комітетом прийнято у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та згідно Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за « 157/5445, тобто в межах наданих законом повноважень.
Стосовно законності прийнятого Виконавчим комітетом рішення колегія суддів константує наступне:
12 травня 1998 року Портом, підприємством «Дніпрокарго ЛТД» та компанією «Дніпро карго Лімітед» - далі Компанія укладено договір № 133К про спільну господарсько-підприємницьку, інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора - а.с.12. Предметом договору є спільна діяльність по будівництву і експлуатації на території Порту складу для зберігання вантажів та здійснення перевалки вантажів через технологічну лінію Порту з використанням збудованого складу - п.2.1 договору.
Згідно п. 7.3 договору майно та інші цінності, створенні або придбані в результаті спільної діяльності, є виключним правом власності суб'єктів спільної діяльності як результат їх спільного підприємництва - а.с.17.
В подальшому в доповненні від 29.05.2002 року до договору про спільну діяльність № 133К сторони в договорі передбачили пункт 7А6, який також передбачає, що збудовані, реконструйовані та модернізовані об'єкти нерухомості є спільною власністю сторін за договором - а.с.47.
06 серпня 1999 року введено в експлуатацію будівництво «Технічне переобладнання перевантажувального комплексу на причалі № 6 ХМТП з будівництвом критого складу» - а.с.10.
В пункті 2 приймального акту вказано, що будівництво здійснено на підставі договору № 133К від 12.05.1998 року. Головою приймальної комісії був представник Замовника - директор комплексу спільної діяльності. Будівництво здійснено за проектом 722-2/0804-П6, проектно-кошторисна документація на будівництво розроблена позивачем.
Оскільки договір про спільну діяльність продовжував діяти після 01 січня 2004 року, на взаємовідносини сторін згідно Прикінцевих та Перехідних Положень розповсюджується дія Цивільного кодексу України, в тому числі глава 26 «Право спільної власності».
Згідно статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Право спільної власності здійснюється кількома особами - співвласниками, тобто володіння, користування та розпорядження спільним майном здійснюється учасниками спільної діяльності, а не Портом самостійно.
Доводи апеляційних скарг спростовуються вищевикладеними обставинами, а також наступним:
Всі доводи заявників апеляційних скарг стосуються визнання права власності позивача у спільній власності за договором № 133К, але предметом цього позову є оскарження рішення Виконавчого комітету в частині видачі Порту свідоцтва на право власності на зерновий склад - літера Б, який є спільною власністю сторін.
Всі заперечення права власності позивача та невиконання ним умов договору про спільну діяльність від 12.05.1998 року № 133К повинно розглядатися в рамках іншого спору з іншим предметом позову.
В матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які підтверджують право спільної власності позивача на спірне майно.
На запит апеляційної інстанції Компанія надала проектну документацію на технічне переобладнання перевантажувального комплексу на причалі № 6 Порту, який передбачає будівництво зернового складу. В акті робочої комісії про введення в експлуатацію закінченого будівництва є посилання на номер саме цього проекту НДІМТ «ЧорноморНДІпроект».
В договорі про спільну діяльність № 133К для реалізації спільної діяльності сторони передбачили використання складу - а.с.13.
Ведення спільних справ за договором поручається Компанії - п.3.1 договору № 133К.
В доповненні від 29.05.2002 року до договору № 133К сторони передбачили пункт 7А.6, який передбачає, що у разі будівництва об'єктів нерухомості, їх реконструкції чи модернізації, створене майно є спільною власністю сторін відповідно до часток сторін (розмір часток передбачений в додатку до договору № 133К - а.с.2). Обов'язковий викуп Портом вказаного майна передбачений після закінчення дії договору. Але викуп частки Компанії не здійснено до цього часу.
Позовні вимоги заявлені Компанією на захист свого права власності в частині спільного майна у відповідності до статті 1 Господарського процесуального кодексу України. Тому посилання Міністерства транспорту та зв'язку України на відсутність порушення прав та законних інтересів позивача рішенням Виконавчого комітету є необґрунтованим.
Як не приймається до уваги довід апеляційної скарги Порту стосовно відсутності в рішенні Виконавчого комітету посилання на конкретні літери об'єктів нерухомості Порту, на які видано свідоцтво про право власності. Листом від 24.10.2007 року № 47 Херсонське державне бюро технічної інвентаризації повідомило, що право Держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на зерновий склад літера «Б» зареєстровано на підставі рішення Виконавчого комітету від 16.05.2006 року № 249 - а.с.9.
Посилання заявників апеляційних скарг на статтю 331 Цивільного кодексу України колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки, по-перше, будівництво зернового складу здійснено на виконання договору про спільну діяльність, по-друге, до моменту викупу часток сторін за договором про спільну діяльність №133К у Держави України не виникає одноособового права власності на спірне майно.
Колегія суддів також не може погодитися з посиланням заявників апеляційної скарги на презумпцію правомірності набуття Портом права власності у відповідності до статті 330 Цивільного кодексу України, оскільки матеріали справи підтверджують право спільної власності спірного майна.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Судові витрати покласти на заявників апеляційних скарг.
Керуючись ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства транспорту та зв'язку України м. Київ на рішення господарського суду Херсонської області від 07.02.2008 року у справі № 13/13-0-08 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 07.02.2008 року у справі № 13/13-0-08 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 07.02.2008 року у справі №13/13-0-08 - без змін.
Головуючий суддя Яценко О.М.
судді Яценко О.М.
Кагітіна Л.П. Хуторной В.М.