Іменем України
15.01.08 Справа №5/219/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді Мойсеєнко Т. В. , Коробка Н.Д. , Хуторной В.М.
при секретарі: Лола Н.О.
За участю представників:
Позивача: Сєрьожечкін О.В. за дов. № 2 від 27.11.07р., Бійчук П.У. - керівник (протокол № 461064 від 05.12.07р.)
Відповідача: Гробова Ю.М. дов. № б/н від 04.09.07р.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Молодіжний житловий комплекс «Вознесенка», м. Запоріжжя
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.08.2007р. про порушення провадження у справі в частині забезпечення позову
у справі № 5/219/07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжно-житловий комплекс «Вознесеновка», м.Запоріжжя
до відповідача Закритого акціонерного товариства «Молодіжний житловий комплекс «Вознесенка», м. Запоріжжя
про зобов'язання відповідача виконати умови договору
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 4 від 14.01.08р. справа № 5/219/07 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий - суддя Мойсеєнко Т.В., судді - Коробка Н.Д., Хуторной В.М.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.08.2007р. ( суддя Проскуряков К.В.) порушено провадження у справі № 5/219/07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжно-житловий комплекс «Вознесеновка» до Закритого акціонерного товариства «Молодіжний житловий комплекс «Вознесенка» про зобов'язання відповідача виконати умови договору шляхом фактичної передачі позивачеві у власність вбудовано-прибудованих приміщень за адресою: бульвар Центральний, 26 у місті Запоріжжі, цією ж ухвалою задоволено заяву позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову, а саме: накладено арешт на спірні вбудовано-прибудовані приміщення, розташовані за адресою м. Запоріжжя, бульвар Центральний,26, згідно з технічною документацією, заборонено відповідачу вчиняти дії, пов'язані з відчуженням спірних приміщень або здійсненням інших дій, що може призвести до зміни власника даних приміщень; заборонено відповідачу обмежувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Молодіжно-житловий комплекс «Вознесенка» користування приміщеннями, зазначеними в технічній документації №№ 1-8,13,56,60,61.
Закрите акціонерне товариство «Молодіжний житловий комплекс «Вознесенка (відповідач у справі), не погодившись з ухвалою господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Запорізької області в частині прийняття заходів до забезпечення позову скасувати.
В апеляційній скарзі заявник, в обґрунтування своїх доводів, посилається на наступне: зазначає, що в порушення приписів ст. 67 ГПК України наклав арешт на майно, на яке право власності відповідача не підтверджено позивачем, об'єкт не введений в експлуатацію, право власності на нього не зареєстроване; вказує на відсутність доказів в підтвердження того факту, що приміщення передавались в користування позивачу або знаходилися в його користуванні; також стверджує, що суд не встановив фактичних обставин, які могли б утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; вважає, що господарський суд забезпечив позов при відсутності будь-яких доказів в обґрунтування вимог позивача про застосування ст. 67 ГПК України.
ТОВ «Молодіжно-житловий комплекс «Вознесеновка» у відзиві на апеляційну скаргу вказує на безпідставність доводів відповідача щодо скасування заходів по забезпеченню позову, вважає ухвалу господарського суду законною та обґрунтованою. Стверджує, що зміст позовної заяви та доданих до неї документів свідчить про умисне невиконання відповідачем умов договору щодо передачі позивачу у власність вбудовано-прибудованих приміщень об'єкту та його наміри на власний розсуд розпорядитися спірним об'єктом нерухомості, що унеможливить виконання рішення суду. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Відповідач у письмових запереченнях на відзив позивача на апеляційну скаргу аналізує законодавче визначене поняття «права власності» та наполягає на тому, що господарський суд не мав права накладати арешт на майно відповідача без підтвердження його права власності на це майно ( заперечення додано до справи).
В судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали свої доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на скаргу.
За заявою представників сторін, апеляційний розгляд справи здійснювався без застосуванням технічних засобів запису судового процесу.
По закінченню судового засідання, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, що прибули в судове засідання, колегія суддів встановила наступне:
30 серпня 2007 року ТОВ «Молодіжно-житловий комплекс «Вознесеновка» звернулось до господарського суду Запорізької області із позовними вимогами ЗАТ «Молодіжний житловий комплекс «Вознесенка» про спонукання відповідача виконати договірний обов'язок в натурі. В позовній заяві позивач стверджує, що між ним та відповідачем у справі укладено Договір №12/05/05 на фінансування будівництва житлового будинку, за умовами якого він, як замовник, зобов'язався профінансувати будівництво названого об'єкту нерухомості, а відповідач - у встановлений договором термін побудувати будівлю та передати її у власність позивача. Як вказує позивач, з посиланням на додані до позовної заяви відповідні документи, він свої обов'язки замовника виконав, перерахував відповідачеві передбачену договором грошову суму у розмірі 228800грн.; відповідач побудував спірний об'єкт нерухомості, але виконувати обов'язок щодо передачі об'єкту будівництва у власність замовника (п.2.2. договору) відмовився. Наведені обставини, як вказує позивач, стали причиною для звернення до суду із вимогами про спонукання відповідача виконати умови договору шляхом фактичної передачі спірного майна - вбудовано-прибудованих приміщень за адресою бульвар Центральний, 26 в м.Запоріжжі, у власність ТОВ «Молодіжно-житловий комплекс «Вознесеновка».
Заявляючи клопотання про забезпечення позову, позивач вказує, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на умисне невиконання умов Договору, в тому числі направлення повідомлень про розірвання договору, намагання повернути грошові кошти, перераховані на будівництво спірного об'єкту (документи в підтвердження наведених обставин додані позивачем до позовної заяви).
30.08.2007 року господарським судом Запорізької області при винесенні ухвали про порушення провадження у справі № 5/219/07 за вказаним позовом вжито заходів по забезпеченню позову, а саме: накладено арешт на спірне вбудовано-прибудоване приміщення, розташоване за адресою м. Запоріжжя, бульвар Центральний,26, згідно з технічною документацією, заборонено відповідачу вчиняти дії, пов'язані з відчуженням спірних приміщень або здійсненням інших дій, що може призвести до зміни власника даних приміщень; заборонено відповідачу обмежувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Молодіжно-житловий комплекс «Вознесенка» користування приміщеннями, зазначеними в технічній документації №№ 1-8,13,56,60,61.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом норм чинного законодавства при прийнятті рішення щодо вжиття заходів по забезпеченню позову, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:
У ст. 65 ГПК України закріплено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до приписів статей 66, 67 Господарського процесуального Кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно з п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Виходячи зі змісту Інформаційного листа ВГСУ №01-8/2776 від 12.12.2006 року, у вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має враховувати розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; запобіганням порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Про обрання таких видів забезпечення позову, які відповідають позовним вимогам, йдеться також у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»
Враховуюче викладене, колегія суддів зауважує, що прийняття передбачених законом мір щодо забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір.
Приймаючи рішення про забезпечення позову, суддя оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням предмету спору та доказів, що містяться в матеріалах справи, керуючись законом.
Як свідчать матеріали справи, спір стосується об'єктів нерухомості, які побудовані Виконавцем (відповідачем у справі) і має бути передані (виходячи зі змісту позовної заяви і доданих до неї документів) Замовнику (позивачу у справі). Отже, саме те майно, на яке накладено арешт і щодо якого заборонено вчиняти дії, пов'язані з його відчуженням, є предметом спору.
Аналіз матеріалів справи та чинного законодавства, що регулює порядок та підстави вжиття заходів по забезпеченню позову, надає можливість колегії суддів зробити висновок, що при винесенні ухвали про забезпечення позову суд першої інстанції не порушив жодної норми законодавства, що регулює дані правовідносини.
З урахуванням усіх обставин справи, колегія суддів вважає, що застосування господарським судом Запорізької області заходів по забезпеченню позову є законним і обґрунтованим..
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються вищезазначеним, також наступним.
Факт того, що спірні приміщення знаходяться у володінні відповідача є очевидним в силу того, що він на цей час є підрядником будівництва спірних вбудовано - прибудовані приміщень за договором № 12/05/05 від 12.05.05р., і взяв на себе зобов'язання передати ці приміщення у власність позивача. Даний факт не заперечується відповідачем. Не спростовані відповідачем і ті обставини, що останній знаходиться у спірних приміщеннях. Зі змісту позовної заяви, наданих документів та пояснень представника позивача вбачається, що у частині спірних приміщень знаходиться також крім позивача та відповідача, ще і інші організації. Ці обставини також відповідачем не були спростовані. Враховуючи те, що приміщення, вказані в оспорюваній ухвалі суду, є предметом спору у даній справі і відповідач до вирішення спору по суті може реально ними розпорядитися на свій розсуд, здійснити відчуження та передати їх іншим особам, що утруднить виконання рішення суду у випадку задоволення позову, тому колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно застосував заходи до забезпечення позову
З врахуванням наведених обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Молодіжний житловий комплекс «Вознесенка» слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.08.2007 року, якою прийняті заходи по забезпеченню позову, по справі № 5/219/07 - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Молодіжний житловий комплекс «Вознесенка», м.Запоріжжя , на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.08.2007 року у справі №5/219/07 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.08.2007 року у справі №5/219/07 залишити без змін.
Матеріали справи № 5/219/07 направити до господарського суду Запорізької області для розгляду по суті.
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.
судді Мойсеєнко Т. В.
Коробка Н.Д. Хуторной В.М.