Справа № 128/2219/14-ц Провадження № 22-ц/772/3243/2014Головуючий в суді першої інстанції Мотрук М. І.
Категорія 48 Доповідач Ковальчук О. В.
"03" грудня 2014 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :
головуючого: Ковальчука О.В.,
суддів : Пащенко Л.В., Жданкіна В.В.
при секретарі : Агеєвій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 7 жовтня 2014 року у цій справі,-
У травні 2014 року позивачка звернулась до суду із вказаним позовом та, враховуючи змінені позовні вимоги, фактично просила суд збільшити розмір аліментів, які стягуються за рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 24.07.2009 року у твердій грошовій сумі з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 300 грн. до 700 грн. Позов мотивовано тим, що коштів, які сплачує відповідач, на утримання дитини не вистачає, оскільки донька стала старшою та її потреби постійно зростають, а ціни на усі споживчі товари стали значно вищими, ніж були раніше. Дохід позивачки має нерегулярний характер, тому коштів, які вона отримує та аліментів, які сплачує відповідач, не вистачає для забезпечення мінімальних потреб дитини.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 07.10.2014 року позов задоволено, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись із оскаржуваним рішенням, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить вказане рішення змінити в частині визначення розміру аліментів, визначивши їх у твердій грошовій сумі 500 грн. щомісячно.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, таким вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає, оскільки судом не було застосовано норм матеріального права, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами, та застосовано ті - які не підлягали застосуванню, тобто, визначаючи розмір аліментів, суд, керуючись ст.ст. 180, 182-183, 184, 199, 200 СК України, залишив поза своєю увагою, що фактично предметом спору є саме зміна розміру аліментів, підстави для якої передбачені виключно ст. 192 СК України, яка не була застосована судом, а статті 199, 200 СК України взагалі не підлягали застосуванню. Суд, задовольняючи вказаний позов, виходив лише із обов'язку батьків утримувати своїх дітей та не мотивував з яких підстав він дійшов до висновку саме про зміну розміру аліментів. Також судом було не вірно визначено час, з якого присуджено збільшений розмір аліментів.
Так, судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про народження неповнолітньої ОСОБА_4 сторони у справі є її батьками (а.с. 4).
Шлюб між сторонами розірвано згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 15.05.2009 року, після розірвання шлюбу позивачці присвоєно прізвище ОСОБА_2 (а.с. 3).
З копії виконавчого листа № 2-452/2009 вбачається, що за рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 24.07.2009 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти у твердій грошовій сумі 300 грн. на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 09.07.2009 року (а.с. 6).
Відповідач офіційно не працевлаштований (а.с. 34), відповідно до довідки, виданої сільським головою Комарівської сільської ради Гипенком В.В., ОСОБА_3 має іншу сім'ю в складі: дружини - ОСОБА_8 та дітей - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, з якою постійно проживає в АДРЕСА_1 (а.с. 35).
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі, згідно ст. 181 СК України.
Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
При вирішенні питання про збільшення розміру аліментів, відповідно до ст. 192 СК України, суд повинен враховувати разом з іншими обставинами і матеріальний стан платника аліментів. Аналогічні роз'яснення надані постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3.
Пунктом 23 вказаної постанови Пленуму роз'яснено, що у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.ст.10, 57, 60 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Проте, ОСОБА_2 належним чином не довела ті обставини, на які посилалась у позовній заяві, а саме погіршення свого матеріального становища та фінансову можливість відповідача сплачувати аліменти у заявленому нею розмірі. Встановлені вище обставини не підтверджують факт погіршення матеріального становища позивачки та покращення доходів відповідача. Разом із тим, в апеляційній скарзі та під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач подав заяву в якій зазначив, що зможе сплачувати аліменти у розмірі лише 500 грн., оскільки немає постійного доходу та має на утриманні інших дітей.
Тому, враховуючи наведене та приймаючи до уваги загальновідомий факт збільшення ринкових цін на споживчі товари та часткове визнання відповідачем позову, колегія суддів вважає за необхідне збільшити розмір стягуваних аліментів до 500 грн.
Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції залишатися в законній силі не може та підлягає скасуванню відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення у справі про часткове задоволення позову, а саме: про збільшення розміру аліментів, які стягуються за рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 24.07.2009 року у твердій грошовій сумі з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 300 грн. до 500 грн., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 17.11.2014 року, тобто з дня набрання даним рішенням апеляційного суду законної сили.
Враховуючи положення ст. 88, ч.4 ст. 316 ЦПК України, колегія суддів, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп., а понесені ОСОБА_3 судові витрати за подачу апеляційної скарги - залишити за ним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково, рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 7 жовтня 2014 року року - скасувати.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів - задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, які стягуються за рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 24.07.2009 року у твердій грошовій сумі з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 300 грн. (трьохсот гривень) до 500 грн. (п'ятиста гривень), щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 03.12.2014 року.
Стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. (двісті сорок три гривні 60 коп.), а понесені ОСОБА_3 судові витрати за подачу апеляційної скарги - залишити за ним.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий : О.В. Ковальчук
Судді : Л.В. Пащенко
В.В. Жданкін