Справа № 149/3429/14-к
Провадження №11-сс/772/432/2014
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
04 грудня 2014 р. м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області у складі:
Головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 листопада 2014 року, якою клопотання слідчого СВ Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області капітана міліції ОСОБА_7 задоволено частково та надано дозвіл на продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 на 20 днів, тобто до 15.12.2014 року,
Як вбачається із матеріалів судового провадження, ОСОБА_5 будучи раніше судимим 22.10.2010 року Тростянецьким районним судом Вінницької області за ч. З ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Згідно ухвали Вінницького міського суду від 06.09.2013 року ОСОБА_5 звільнено умовно-достроково від відбування покарання, з не відбутою частиною покарання строком 7 місяців 5 днів, проте належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову скоїв умисний злочин проти власності.
Так 27.09.2014 року близько о 16.00 год. ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою заволодіння майном та цінностями, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, увірвалися до будинку, що по АДРЕСА_1 де застосовуючи насильство небезпечне Для життя та здоров'я ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заволоділи мобільним телефоном останнього, моделі Nokia 1280, трьома наручними годинниками та TV тюнером, після чого з місця події зникли, а майном яким заволоділи розпорядились на власний розсуд.
За даним фактом 27.09.2014 року відомості про дане кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014020330000674 від 27.09.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 187 КК України.
Крім того, 11.07.2014 року близько о 16.00 год. ОСОБА_5 знаходячись в автомобілі таксі марки Chevrolet Aveo державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_11 , маючи єдиний злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном, діючи умисно, з метою власного збагачення, таємно викрав мобільний телефон Nokia 301 Dual SIM з шкіряним чохлом чорного кольору та сім картками «Kyivstar» і «Life», після чого з місця пригоди зник, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_12 своїми умисними діями матеріальну шкоду на загальну суму 970 гривень.
28.09.2014 року відомості про дане кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014020330000677 від 28.09.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
27.09.2014 року о 23.45 год. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину.
28.09.2014 року о 01.10 год. ОСОБА_8 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину.
28.09.2014 року ОСОБА_5 та ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. З ст. 187 КК України.
30.09.2014 року слідчим суддею Хмільницького міськрайсуду Вінницької області, підозрюваним ОСОБА_5 та ОСОБА_8 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк два місяці. Слідчий СВ Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області капітан міліції ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області із клопотаннями, погодженими з прокурором Хмільницької міжрайонної прокуратури, про поновлення процесуального строку та продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 до трьох місяців, тобто до 27.12.2014 року. Ухвалою слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області клопотання слідчого СВ Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області капітана міліції ОСОБА_7 задоволено частково та надано дозвіл на продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 на 20 днів, тобто до 15.12.2014 року.Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання ризики передбачені ст.177 КПК України , які враховувалися при обранні міри запобіжного заходу 30.09.2014 року не зменшилися і є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому доцільним буде продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 на 20 днів, тобто до 15.12.2014 року. В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , вважають ухвалу слідчого судді від 26.11.2014 року незаконною та необґрунтованою , просять їх скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або особисте зобов"язання . Учасники справи в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши судову справу, обговоривши доводи апеляційних скарг, суд вважає, що вони задоволенню не підлягають виходячи із наступного. Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов'язковою, апеляційний розгляд відкладається. На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється. Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років. Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя дотримався положень ст.ст.176, 177, 178, 183 КПК України стосовно мети та підстав продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .. Зокрема, як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим суддею враховано те, що прокурором та слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187, ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, наведені вище ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшились за час перебування ОСОБА_5 під вартою та є достатніми, щоб зробити висновки про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення та продовжувати свою злочинну діяльність. Суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону посилання підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що слідчий суддя продовжуючи ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в повному обсязі не виконав зазначені у ст.ст. 177,178 КПК України вимоги і не перевірив наявність передбачених ризиків для продовження ОСОБА_5 такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України, оскільки зазначене спростовується матеріаламисудової справи та доводами дослідженими в ході судового розгляду. Зважаючи на вищенаведене, доводи апеляції захисника не ґрунтуються на законі та не відповідають матеріалам справи, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування суд не вбачає. Посилання в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 на те, що причина пропуску слідчим процесуального строку не може бути поважною не заслуговують на увагу суду, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи . Так, етапувати підозрюваного до ІТТ Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області в межах строку передбаченого ст. 199 ч. 1 КПК України, з огляду на вимоги наказу МВС України № 60 від 20 січня 2005 року та те, що ОСОБА_5 в останнє етапували 10 листопада 2014 року не було можливо, відтак сторона обвинувачення була позбавлена можливості виконати вимог ст. 184 КПК України, щодо вручення для ознайомлення клопотання про продовження утримання під вартою. Суд першої інстанції обґрунтовано зазначену причину пропуску строку визнав поважною та поновив пропущений строк на подання клопотання про продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою. 03.12.2014 року до суду надійшли доповнення до апеляційної скарги від підозрюваного ОСОБА_5 , згідно яких останній вважає ухвалу слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 листопада 2014 року не обґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та Європейській Конвенції з прав людини. Однак суд критично відноситься до доводів підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки зазначене є необґрунтованим та спростовуються матеріалами справи . Враховуючи вищенаведене, доводи апеляції підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , не ґрунтуються на законі та не відповідають матеріалам справи, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою і підстав для їх скасування, суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 107,404, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 листопада 2014 року, якою клопотання слідчого СВ Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області капітана міліції ОСОБА_7 задоволено частково та надано дозвіл на продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 на 20 днів, тобто до 15.12.2014 року , залишишити - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: