Справа № 146/1622/14-ц Провадження № 22-ц/772/3286/2014Головуючий в суді першої інстанції Семко Г. В.
Категорія Доповідач Нікушин В. П.
"27" листопада 2014 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого Нікушина В.П.
суддів: Іващука В.А., Копаничук С.Г.
при секретарі Кирилюк Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням відділу державної виконавчої служби Томашпільського районного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межу України ОСОБА_2, за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Томашпільського районного управління юстиції на ухвалу Томашпільського районного суду Вінницької області від 21.10.2014 року, постановлену по даній справі, -
Відділ державної виконавчої служби Томашпільського районного управління юстиції звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2
Мотивуючи необхідність застосування цього заходу відносно ОСОБА_2 тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Томашпільського РУЮ знаходиться виконавчий лист про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки 10.07.2002 року в твердій грошовій сумі по 50 грн. щомісячно.
Про відкриття виконавчого провадження 16.07.2014 року ОСОБА_2 було повідомлено. Станом на 01.10.2014 року за ним утворилась заборгованість в сумі 24818 грн.
Виконавчою службою були вжиті всі заходи передбачені законом для стягнення з нього цієї заборгованості.
ОСОБА_2 неодноразово викликався державним виконавцем з питань погашення заборгованості по аліментам та попереджався про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів.
За таких обставин державна виконавча служба в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження звернулась до суду про обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.
Ухвалою суду було відмовлено в задоволенні подання з тих підстав, що до подання не надані докази ухилення ОСОБА_2 від виконання рішення, до подання не надано акту про відсутність майна у боржника, на яке можливо звернути стягнення, тобто суд прийшов до висновку, що подання є необґрунтованим.
На ухвалу відділом державної виконавчої служби Томашпільського районного управління юстиції подана апеляційна скарга з вимогою про її скасування та ухвалення нової ухвали про задоволення подання про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тих же обставинах що і саме подання.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, прийшла до наступного висновку.
Апеляційна скарга є необґрунтованою, оскільки наведені в ній доводи є неаргументованими.
Відмовляючи в задоволенні подання, суд першої інстанції виходив із того, що виконавчою службою, при зверненні до суду з поданням про обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України не було надано доказів того, що він ухилявся від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.
З такими висновками погоджується і колегія суддів, з огляду на наступні обставини.
Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець вправі звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відносно боржника, який ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.
Отже, таке обмеження може бути встановлено, за умови ухилення боржника від виконання рішення. Звертаючись з поданням щодо ОСОБА_2, державний виконавець до з'ясування питання про його ухилення від сплати аліментів на користь ОСОБА_3 підійшов формально, долучивши до подання копію виконавчого листа, копію постанови про відкриття виконавчого провадження, розрахунок заборгованості по аліментам та копії викликів -попереджень.
При цьому, не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 направлялась постанова про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом, як того вимагає ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження». Відсутні докази того, що йому було доведено про виклики до державного виконавця, але він їх ігнорував.
Державна виконавча служба, встановивши факт несплати ОСОБА_2 аліментів, не надала доказів того, що він ухиляється від їх сплати. Отже, подання щодо обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межу України не відповідає вимогам ч. 2 ст. 10 ЦПК України, оскільки наявність умислу у боржника на ухилення від сплати аліментів є недоведеною.
Зважаючи на те, що відповідно до ч. 2 ст. 377 ЦПК України таке подання розглядається негайно без повідомлення сторін тому, саме на виконавчу службу, яка є ініціатором такого подання покладається тягар доказування.
За наведених обставин не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області, -
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Томашпільського районного управління юстиції відхилити.
Ухвалу Томашпільського районного суду Вінницької області від 21.10 2014 року, постановлену по даній справі за поданням відділу державної виконавчої служби Томашпільського районного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межу України ОСОБА_2, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: (підпис) В. П. Нікушин
Судді: (підпис) В. А. Іващук
(підпис) С. Г. Копаничук
З оригіналом вірно:
Суддя апеляційного суду
Вінницької області _______ В. П. Нікушин