Справа № 127/13892/14-к
Провадження № 1-кп/127/1056/14
04.12.2014 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014020010002589 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, з вищою освітою, фізичної особи - підприємця, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -
ОСОБА_5 , будучи опікуном своєї недієздатної сестри ОСОБА_6 та отримувачем її пенсії, з корисливих спонукань, шляхом обману, приховавши від Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці факт її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно замовчуючи дану інформацію, що впливає на виплату пенсійного забезпечення, протягом вересня 2010 року - січня 2014 року безпідставно отримував пенсію останньої. Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_5 незаконно заволодів коштами Пенсійного фонду України в сумі 58827,67 грн. за наступних обставин.
ОСОБА_6 з дитинства хворіла на невиліковне психічне захворювання, в зв'язку з чим рішенням лікарсько-трудової експертної комісії при Вінницькій ОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка від 25.09.1972 р. визнана інвалідом дитинства 2 групи безстроково.
Рішенням комісії по призначенню пенсій відділу соціального забезпечення виконкому Замостянської районної ради народних депутатів м. Вінниці від 06.10.1972 р. № 5/220 ОСОБА_6 призначена соціальна пенсія як інваліду дитинства 2 групи, отримувачем якої був її батько ОСОБА_7 .
Після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , рішенням тієї ж комісії від 09.09.1983 р. № 4/313 вказану пенсію переоформлено на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, отримувачем якої була мати ОСОБА_6 - ОСОБА_8 .
Після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , виплата пенсії ОСОБА_6 була припинена. 25.12.2008 року Замостянський районний суд м. Вінниці, розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_5 , визнав ОСОБА_6 недієздатною. 04.06.2008 р. рішенням того ж суду ОСОБА_5 призначено опікуном недієздатної ОСОБА_6 19.01.2010 р. ОСОБА_5 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці із заявою про поновлення виплати пенсії ОСОБА_6 та призначення пенсії останній у зв'язку із втратою двох годувальників.
Згідно із даною заявою, підписаною та поданою ОСОБА_5 , він взяв на себе зобов'язання своєчасно повідомити орган, що призначає та виплачує пенсію, про обставини, які можуть вплинути на пенсійне забезпечення, в тому числі про зміни в складі сім'ї.
Внаслідок неповідомлення ОСОБА_5 територіального підрозділу Пенсійного фонду України про смерть ОСОБА_6 , останній було помилково здійснено перерахунок та поновлено виплату пенсії.
Відповідно до розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці від 21.08.2010 р. № 105557, здійснено перерахунок розміру пенсії ОСОБА_6 , а розпорядженням від 25.08.2010 р. № 1212 прийнято рішення про поновлення нарахування та виплати пенсії останньої з січня 2008 року, отримувачем якої визначено ОСОБА_5 .
Фактично, виплата пенсії ОСОБА_6 поновлена у вересні 2010 року, тобто вже після її смерті, і здійснювалась щомісячно по січень 2014 року.
Пенсійні кошти ОСОБА_6 доставлялись ОСОБА_5 за місцем проживання щомісячно листоношею Вінницької дирекції УДІII ІЗ «Укрпошта» ОСОБА_9 . Під час передачі коштів ОСОБА_5 надавались відомості на виплату пенсій, в яких зазначено вид виплати, її розмір та період, за який вона здійснюється.
ОСОБА_5 , приховавши відомості про смерть своєї сестри, фактично обманувши Управління Пенсійного фонду в м. Вінниці, щомісячно отримував пенсію ОСОБА_6 і в підтвердження факту отримання грошей ставив свій підпис в даних відомостях на виплату пенсій в графі «підпис одержувача» навпроти свого прізвища.
В 2014 році, дізнавшись про смерть ОСОБА_6 , Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці припинило нараховувати та виплачувати пенсію останньої.
ОСОБА_5 добровільно повернуто на рахунок Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці незаконно отримані кошти в розмірі 29500 грн.
Станом на 24.06.2014 року сума невідшкодованої переплати пенсії ОСОБА_5 складає 29327,67 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у скоєнні злочину при зазначених вище обставинах не визнав, надав суду наступні показання. Він ніколи не підозрював, що він отримує від Пенсійного фонду пенсію сестри. Він думав, що Пенсійний фонд повертає йому його переплату, яку він здійснював до фонду будучи приватним підприємцем. Він сподівався, що всі ці переплати будуть йому повернуті під час нарахування йому пенсії. Відомості про отримання пенсії, які йому надавала листоноша, він підписував у себе вдома. Він ставив свій підпис навпроти свого прізвища, але у відомості не було зазначено, що він отримує пенсію сестри. Йому було відомо, що його сестра визнана недієздатною та має право на отримання від держави пенсії. Він оформив опікунство над своєю сестрою для того, щоб отримувати її пенсію. Після смерті сестри він не повідомив про це Пенсійний фонд, оскільки пенсію сестри він не отримував. Свої дії він не вважає шахрайськими. Він повідомив Управління Пенсійного фонду про смерть сестри, коли до нього зателефонували з фонду та запропонували приїхати з паспортом сестри для звірки.
Також обвинувачений не заперечував те, що підписував пам'ятку управління, в якій було зазначено, що він зобов'язується повідомити пенсійний фонд про смерть сестри.
В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_4 суду пояснила наступне. 23.10.2013 року, згідно наказу начальника, проводилася перевірка пенсійних справ, по яких пенсії отримували опікуни. По таких справах спеціалісти телефонували до опікунів та запрошували їх до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці з документами про те, що підопічні живі. Також телефонували до ОСОБА_5 , який погодився прийти до фонду. В Управлінні він повідомив, що його сестра померла та погодився відшкодувати шкоду.
Також представник потерпілого зазначила, що опікун отримує та підписує пам'ятку, в якій зазначено, що після смерті підопічного він зобов'язується повідомити про це Пенсійний фонд. Управлінню не було відомо, що сестра ОСОБА_5 померла, оскільки він не звертався за допомогою на поховання.
ОСОБА_5 мав можливість повідомити листоношу про смерть своєї сестри, і тоді б пошта заблокувала виплату пенсії, але він цього не зробив.
В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_10 , яка повідомила суду наступне. Вона працює в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці. На додаткове розпорядження начальника Управління щодо перевірки пенсійних справ, де пенсію отримують опікуни, ОСОБА_5 викликали в Управління. Коли останній прийшов, то зізнався, що отримував гроші за померлу сестру.
В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_9 , яка повідомила суду наступне. Вона працює листоношею, приносила пенсію ОСОБА_5 . У відомості зазначається, яка здійснюється виплата, тобто ОСОБА_5 бачив із відомості, що це пенсія. Їй було відомо, що сестра ОСОБА_5 померла, але вона не мала права задавати якісь питання отримувачу з приводу виплат. В відомостях, які підписував ОСОБА_5 було зазначено, що він отримує пенсію, але що за пенсію отримує останній, їй не було відомо. По документах не було видно, що ОСОБА_5 отримує гроші як опікун. ОСОБА_5 мав їй повідомити, що його сестра померла, та він не має права отримувати її пенсію як опікун.
В судовому засіданні були безпосередньо досліджені докази, надані сторонами, а саме:
- заява Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниця про вчинення кримінального правопорушення, в якій зазначено, що ОСОБА_5 з квітня 2010 р. по січень 2014 р. неправомірно отримував кошти управління;
- рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 04.06.2009 року, згідно якого ОСОБА_5 призначено опікуном ОСОБА_6 ;
- копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- копія свідоцтва про смерть ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- копія свідоцтва про реєстрацію ОСОБА_5 як фізичної особи-підприємця від 28.10.2005 р.;
- заява ОСОБА_5 від 22.01.2014 р. в якій він зобов'язується повернути управлінню неправомірно отримані кошти.
Аналізуючи та оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена досудовим розслідуванням та була підтверджена в судовому засіданні.
Так, ОСОБА_5 не заперечував факт того, що він отримував кошти Управління пенсійного фонду. Також ОСОБА_5 підтвердив те, що він не повідомив управління про смерть своєї сестри, хоча мав це зробити, про що підписував відповідну пам'ятку. Крім того, ОСОБА_5 не заперечив те, що він винен грошові кошти Управлінню пенсійного фонду. Дані факти також підтверджується рішенням Замостянського суду м. Вінниці від 04.06.2009 р., свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 та заявою ОСОБА_5 від 22.01.2014 р. Тобто, ОСОБА_5 фактично визнав всі обставини скоєння злочину, але пояснив, що він не вважає свої дії шахрайськими, оскільки він думав, що отримує кошти переплачені ним до пенсійного фонду. Суд критично оцінює такі показання обвинуваченого, адже ОСОБА_5 свідомо не виконав свої зобов'язання, не повідомив Управління пенсійного фонду у м. Вінниці про смерть своєї сестри. Представник потерпілого ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_10 підтвердили те, що ОСОБА_5 повідомив управління пенсійного фонду про те, що його сестра померла, лише коли його викликали до управління, і він не зміг надати документів, які підтверджують, що його сестра жива.
Свідок ОСОБА_9 також підтвердила, що ОСОБА_5 не повідомляв їй, що не має права отримувати кошти, які вона йому приносила. Крім того, отримуючи на протязі майже чотирьох років грошові кошти, ОСОБА_5 навіть не поцікавився, за що йому їх платять. Даний факт свідчить про те, що ОСОБА_5 добре знав, що отримує пенсію своєї сестри та свідомо приховував її смерть від управління з метою заволодіння чужими грішми шляхом шахрайства.
Суд вважає, що дії ОСОБА_5 досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання.
Зокрема судом враховано, що ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді обмеження волі та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Перед початком судового розгляду Управлінням Пенсійного фонду України в м. Вінниці було заявлено цивільний позов, який мотивований тим, що внаслідок вчинення злочину цивільним відповідачем ОСОБА_5 було спричинено матеріальної шкоди на загальну суму 58827,67 грн.
В судовому засідання представник потерпілого ОСОБА_4 зменшила позовні вимоги, суду пояснила, що на сьогодні обвинувачений ОСОБА_5 повернув частину коштів на рахунок Управління, тому вона підтримує цивільний позов на суму 18002,47 грн.
Прокурор ОСОБА_3 просив позов задовольнити повністю.
Обвинувачений ОСОБА_5 цивільний позов визнав повністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Цивільним позивачем Управлінням Пенсійного фонду України в м. Вінниці було заявлено матеріальну шкоду в розмірі 18002,47 грн. Розмір даної шкоди підтверджується довідками Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, визнаний відповідачем, тому цивільний позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком два роки.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції УДПтС України у Вінницькій області про зміну місця проживання або роботи.
Цивільний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_5 на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці вісімнадцять тисяч дві гривні 47 копійок матеріальної шкоди.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя: