Справа № 127/18044/14-к
1-кп/127/1212/14
03.12.2014
03 грудня 2014 року Вінницький суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.08.2014 р. за № 12014020410000133, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Озерне Колпашевського району Томської області, Росія, громадянина України, з неповною середньою освітою, працюючого приватним підприємцем, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
30.10.2014 р. Суворівським районним судом м. Одеси за ч.3 ст. 185 КК України до покараня у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
14 липня 2014 року біля 21:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні безкоштовного залу очікування залізничного вокзалу ст. Вінниця, Південно - Західної залізниці, що на території Замостянського району в м. Вінниці, присівши на одне із сидінь, поряд з гр. ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, діючи свідомо та умисно, таємно вчинив крадіжку належного їй мобільного телефону марки «Nokia» моделі IMEI НОМЕР_1 , який знаходився у верхній зовнішній кишені рюкзака останньої.
Цього ж дня, 14.07.2014 р., працівниками ЛВ на ст. Вінниця, згідно зовнішнього опису, наданого потерпілою ОСОБА_5 , до чергової частини було доставлено гр. ОСОБА_4 , який зізнався у вчиненні вказаного злочину та добровільно видав мобільний телефон «Nokia» моделі « 113» IMEI НОМЕР_1 , належний потерпілій ОСОБА_5 .
Відповідно до висновку авто товарознавчої експертизи №1129/14-21 від 18.07.2014 року ринкова вартість мобільного телефону марки «Nokia» моделі « 113» Type RM - 871 IMEI НОМЕР_1 , CODE: НОМЕР_2 з урахуванням його зносу станом на 14.07.2014 р. становить 302 грн.
Відповідно, потерпілій ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав та суду пояснив, що вчинив його за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи пояснення обвинуваченого, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт незаконного заволодіння обвинуваченим майном потерпілої, що підтверджується чіткими та послідовними показаннями обвинуваченого в судовому засіданні.
За таких обставин суд вважає, що дії ОСОБА_4 охоплюються складом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка).
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, вчинив злочин середньої тяжкості, у вчиненому розкаявся, потерпілій завдані збитки відшкодовані й остання претензій до обвинуваченого не має. Суд також приймає до уваги, що на час вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину останній в силу ст. 89 КК України був особою, раніше не судимою.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння досудовому розслідуванню.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його негативного ставлення до вчиненого, обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання, зважаючи на ту обставину, що обвинувачений працевлаштований, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді штрафу.
Разом з тим, суд враховує, що згідно з вироком Суворівського районного суду м. Одеси від 30.10.2014 р. ОСОБА_4 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. Зі змісту вказаного вироку випливає, що злочин ОСОБА_4 було вчинено 21.07.2014 р. При цьому суд також враховує, що злочин у даній справі було вчиненео 14.07.2014 р., тобто до постановлення Суворівським районним судом м. Одеси вироку від 30.10.2014 р.
За таких обставин суд вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_4 слід до призначеного покарання приєднати покарання за вироком Суворівського районного суду м. Одеси від 30.10.2014 р. Однак зі змісту ч. 3 ст. 72 КК України випливає, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно. Таким чином, суд вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 72, ч. 4 ст. 70 КК України призначене ОСОБА_4 покарання за вказаним вироком та покарання за вироком суворівського районного суду м. Одеси слід допустити до самостійного виконання.
Відповідно до ст. 100 КПК України речовий доказ, що знаходиться на зберіганні у потерпілої, слід залишити останній.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118 та ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на проведення судової товарознавчої експертизи необхідно покласти на обвинуваченого, оскільки проведення вказаного криміналістичного дослідження було зумовлене вчиненням обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. на користь держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України призначене покарання та покарання за вироком Суворівського районного суду м. Одеси від 30.10.2014 р. допустити до самостійного виконання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 344 (триста сорок чотири) грн. 40 коп. вартості проведення криміналістичних досліджень.
Речовий доказ - мобільний телефон марки «Nokia» "113" моделі IMEI НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 , - залишити останній.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: