Справа № 146/1295/14-ц
Іменем України
"04" грудня 2014 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого Ставнійчука В.С.
при секретарі Гриб Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів,
У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що сторони у справі перебували у фактичних шлюбних відносинах, мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. За рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 23.04.2009 року позивач виплачує аліменти ОСОБА_2 на утримання сина в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття. Згідно з рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.04.2014 року позивача звільнено від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, починаючи з 15.06.2013 року та ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.12.2013 року. На підставі виконавчого листа №2-177 від 23.09.2009 року виданого Томашпільським районним судом з позивача на користь відповідачки за період з 01.11.2013 по 30.04.2014 стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі 18032,84 грн.. Тому позивач просить суд ухвалити рішення про стягнення з відповідачки безпідставно отримані аліменти у вищевказаному розмірі та судові витрати.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явився, надіслав до суду заяву в якій просить справу розглянути по суті у його відсутності, позов підтримує із наведених у позовній заяві підстав.
В судове засідання 04.12.2014 року відповідачка ОСОБА_2 не з"явилася, про причини неявки суд не повідомила, однак, приймаючи участь у судовому засіданні 18.09.2014 року позов не визнала, заперечувала щодо його задоволення.
Розглянувши заяву позивача, вислухавши пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом встановлено, що рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.04.2014 року ОСОБА_1 звільнено від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, починаючи з 15.06.2013 року та ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.12.2013 року. Своє рішення суд обгрунтував тим, що, починаючи з 15.06.2013 року син проживає разом з батьком по АДРЕСА_1, останній несе витрати на його (сина) утримання, що є підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів на утримання сина та покладення цього обов"язку на відповідачку ОСОБА_2 (а.с.22).
На підставі вищевказаного рішення суду 13.06.2014 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу видано виконавчий лист про звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, починаючи з 15.06.2014 року (а.с.9).
Таким чином, судом встановлено, що, починаючи з 15.06.2013 року ОСОБА_2 втратила правову підставу для отримання аліментів з ОСОБА_1 на утримання сина сторін ОСОБА_3.
Як убачається з постанови від 05.11.2013 року державним виконавцем Дзержинського ВДВС Криворізького МУЮ відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-177 виданого 23.04.2009 року Томашпільським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 (а.с.8).
Згідно довідки №811-15/1-5249 від 14.07.2014 року виданої ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" встановлено, що за період з 01.11.2013 по 30.04.2014 із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 утримано і перераховано аліменти на утримання дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 18032,84 грн. (а.с.12).
Зважаючи на вiдсутнiсть правової підстави у ОСОБА_2 на стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, починаючи з 15.06.2014 року, та неможливістю застосування судом положень ст. 1215 ЦК України, так як аліменти на утримання сина виплачувалися ОСОБА_1 не добровільно, а стягувалися примусово в порядку виконання судового рішення, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по справі, які складаються із 243,60 грн. сплаченого судового збору. (а.с.1).
Керуючись ст.ст. 1212,1215 ЦК України, ст.ст. 10,60,61,88,212-215 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 18032,84 грн. коштів безпідставно стягнутих в рахунох сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини та 243,60 грн. сплаченого судового збору, а всього 18276,44 грн.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня проголошення, а сторонами у справі в цей же строк з часу отримання копії рішення, до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд.
Суддя: В. С. Ставнійчук