01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
0,2
05.12.14 № 910/27090/14
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши
позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод"
до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Банк Розвитку"
про про зобов'язання вчинити дії,
04.12.2014 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» з вимогами до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про зобов'язання вчинити дії.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку щодо необхідності повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пункті 3 частині 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014, № 719-VII, з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в 1 розмірі мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.
Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду про зобов'язання відповідача перерахувати з поточного рахунку позивача, відкритий відповідачем, на поточний рахунок позивача, відкритий у філії ПАТ «Укрексімбанк» грошову суму в розмірі 1647000 грн 00 коп., позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 32940 грн 00 коп. Проте, позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.
Як додаток до позовної заяви позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення. Розглянувши зазначене клопотання, суд прийшов до висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" стосовно того, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
В обґрунтування клопотання про відстрочення від сплати судового збору заявник посилається на скрутний майновий стан, що підтверджується довідками позивача про наявність кредиторської заборгованості від 03.12.2014.
З огляду на вищевикладене та враховуючи рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд прийшов до висновку про необґрунтованість зазначеного клопотання, оскільки наявність кредиторської заборгованості не дає суду достатніх підстав вважати, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору.
З огляду на викладене, позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст. 8 Закону України Закону України «Про судовий збір», п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Суддя Н.Б. Плотницька