ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/14138/14 12.11.14
За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліко Компані»
про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 13 643 413,07 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: Щербина О.Ю., за довіреністю
від відповідача: Просенюк С.М., за довіреністю.
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліко Компані» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 12 910 327,32 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/14138/14, розгляд справи призначено на 13.08.2014 р.
11.08.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
13.08.2014 р. судове засідання не відбулось.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 13.08.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/14138/14 було передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2014 р. справу № 910/14138/14 було прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначено на 01.10.2014 р.
Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 01.09.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/14138/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. справу № 910/14138/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 01.10.2014 р.
30.09.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву.
У судове засідання 01.10.2014 р. представники сторін з'явились.
У судовому засіданні 01.10.2014 р. суд оголосив перерву до 22.10.2014 р.
21.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача були подані додаткові пояснення.
21.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про продовження строку розгляду справи.
22.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог.
У судове засідання 22.10.2014 р. представники сторін з'явились.
Розглянувши у судовому засіданні 22.10.2014 р. клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд задовольнив вищезазначене клопотання.
Розглянувши у судовому засіданні 22.10.2014 р. клопотання представника відповідача про продовження строків розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду справи.
У судовому засіданні 22.10.2014 р. судом було оголошено перерву до 12.11.2014 р.
12.11.2014 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані письмові пояснення до позовної заяви.
У судове засідання 12.11.2014 р. представник позивача з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 12.11.2014 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував.
Розглянувши у судовому засіданні 22.10.2014 р. заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов до висновку про необхідність її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Судом досліджено подану позивачем заяву та встановлено, що вона не суперечать законодавству, а тому приймається судом до розгляду.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
23.09.2009 р. між Акціонерним комерційним банком «Форум» (в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кліко Компані» (далі - позичальник, відповідач) було укладено Кредитний договір № 19/09/00-KL (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для придбання нежитлової нерухомості за адресою: м. Харків, вул. Карла Маркса, 13 літ. А; на поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 8 600 000,00 грн. Кредитні кошти надаються строком по 22 вересня 2010 року. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 20% процентів річних (пункти 1.1. - 1.3. Кредитного договору).
Згідно з пунктами 2.5. та 2.6. Кредитного договору сплата процентів позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. Проценти сплачуються позичальником в день повернення кредитних коштів.
В подальшому між сторонами було укладено низку додаткових договорів до Кредитного договору, зокрема, Договором про внесення змін до Кредитного договору від 24.02.2014 р. сторони погодили, що заборгованість позичальника з повернення кредитних коштів, яка становить 8 600 000,00 грн. та заборгованість за нарахованими, але не сплаченими процентами в сумі 3 703 101,99 грн. станом на дату укладення цього Додаткового договору вважається строковою, а тому кредитні кошти надаються строком до 26.03.2014 р., а нараховані проценти за користування кредитними коштами підлягають оплаті одночасно з повним погашенням заборгованості у термін не пізніше 26.03.2014 р.
Позивач у свої позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, в свою чергу, відповідач порушив положення Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати процентів за його користування у встановлені Кредитним договором строки.
З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача вбачається, що позивач (банк) свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу кредит.
Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої Наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
З огляду на вищенаведене, додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку відповідача є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні статей 33-34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.
З наданих позивачем банківських виписок вбачається, що у відповідача обліковується заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 8 600 000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача простроченої заборгованості по поверненню кредиту в розмірі 8 600 000,00 грн. підлягають задоволенню.
Відповідачем також були порушені умови Кредитного договору в частині сплати процентів за користування кредитними коштами, розмір та строк повернення яких встановлено Кредитним договором, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Розмір заборгованості відповідача по сплаті процентів за користування кредитом, який підтверджується первинними документами та розрахунком, доданим позивачем до позовної заяви, складає 3 754 466,37 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідач у своєму письмовому відзиві зазначає, що нарахування позивачем відповідачу відсотків за користування кредитними коштами та пені після 24.09.2012 р. є неправомірним, у зв'язку із закінченням строку дії Кредитного договору. Крім того, відповідач зазначає суду про те, що між ним та позивачем було неправомірно укладено низку додаткових угод до Кредитного договору після закінчення строку дії Кредитного договору - 24.09.2012 р.
Проте, суд не погоджується з даною позицією відповідача, з огляду на наступне.
28.10.2011 р. було укладено Додатковий договір до Кредитного договору, відповідно до умов якого сторони погодили продовжити строк дії Кредитного договору з 22.09.2010 р. по 24.09.2012 р. та визначено, що кредитні кошти надаються строком до 24.09.2012 р. і мають бути повернуті у повному обсязі не пізніше цієї дати.
31.10.2012 р. сторонами було укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору, відповідно до умов якого кредитні кошти надаються строком по 28.12.2012 р. (включно) і мають бути повернені у повному обсязі не пізніше зазначеної дати.
28.12.2012 р. було укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору, яким сторони погодили продовжити строк користування відповідачем кредитними коштами до 27.12.2013 р.
27.12.2013 р. було укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору, яким сторони погодили продовжити строк користування відповідачем кредитними коштами до 24.01.2014 р.
24.01.2014 р. було укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору, відповідно до умов якого сторони погодили продовжити строк користування відповідачем кредитними коштами до 24.02.2014 р.
24.02.2014 р. було укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору, відповідно до умов якого сторонами було продовжено строк користування відповідачем кредитними коштами до 26.03.2014 р.
Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Пунктом 7.3 Кредитного договору сторони погодили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Вказаний пункт Кредитного договору встановлює строк його дії та залишився незмінним після укладення сторонами всіх вищезазначених договорів про внесення змін до Кредитного договору.
Додатковими угодами до Кредитного договору, в тому числі і тими, які на думку відповідача були укладені після закінчення строку дії Кредитного договору, лише продовжувався строк користування відповідачем кредитними коштами.
Проаналізувавши умови Кредитного договору, суд дійшов висновку про те, що даний договір діє і станом на поточну дату, так як судом встановлено, що у відповідача перед позивачем існує прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитними коштами.
Крім того, всі додаткові угоди до Кредитного договору містять умову про те, що вони є невід'ємною частиною Кредитного договору, набирають чинності з моменту їх підписання уповноваженими представниками та скріплення їх підписів печатками сторін і діють до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Кредитним договором.
З огляду на вищенаведене, доводи відповідача, викладені у відзиві, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та приписами чинного законодавством України.
Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в загальному розмірі 1 288 946,70 грн.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 4.1 Кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення.
Судом здійснено перерахунок заявленого розміру пені та встановлено, що позивачем було вірно розраховано зазначений показник, з урахуванням положень ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в загальному розмірі 1 288 946,70 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором та пені в загальному розмірі 13 643 413,07 грн. підлягають задоволенню.
У відповідності до частини 3 статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Згідно з статтею 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218 грн.
Нормами частини 22 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Виходячи з ціни позову в розмірі 12 910 327,32 грн., витрати по сплаті судового збору до Державного бюджету України в сумі 73 080,00 грн. покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліко Компані» ( 02100, м. Київ, вул. Будівельників, будинок 21/9, літера "А"; ідентифікаційний код: 36516150) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» ( 02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, будинок 7; ідентифікаційний код: 21574573) заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 8 600 000 (вісім мільйонів шістсот тисяч) грн. 00 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 3 754 466 (три мільйони сімсот п'ятдесят чотири тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 37 коп. та пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату відсотків в загальному розмірі 1 288 946 (один мільйон двісті вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот сорок шість) грн. 70 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліко Компані» ( 02100, м. Київ, вул. Будівельників, будинок 21/9, літера "А"; ідентифікаційний код: 36516150) судовий збір в розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. в дохід Державного бюджету України.
Повне рішення складено 17.11.2014 р.
Суддя О.В. Нечай