ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/13935/14 12.11.14
За позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт»
до Київського квартирно-експлуатаційного управління
про стягнення 192 389,37 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: Щудла А.М., за довіреністю
від відповідача: Рудник Ю.М., за довіреністю.
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» (далі - позивач) до Київського квартирно-експлуатаційного управління (далі - відповідач) про стягнення 192 389,37 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/13935/14, розгляд справи призначено на 13.08.2014 р.
12.08.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву.
13.08.2014 р. судове засідання не відбулось.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 13.08.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/13935/14 було передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2014 р. справу № 910/13935/14 було прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначено на 01.10.2014 р.
28.08.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 01.09.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/13935/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. справу № 910/13935/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 01.10.2014 р.
01.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про зменшення розміру позовних вимог та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судове засідання 01.10.2014 р. представники сторін з'явились.
Дослідивши у судовому засіданні 01.10.2014 р. заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд встановив, що зазначена заява не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається судом до розгляду.
У судовому засіданні 01.10.2014 р. судом було оголошено перерву до 29.10.2014 р.
02.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про ознайомлення з матеріалами справи.
29.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані додаткові пояснення по справі.
У судове засідання 29.10.2014 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про продовження строків розгляду справи.
У судове засідання 29.10.2014 р. представник відповідача з'явився.
Розглянувши у судовому засіданні 29.10.2014 р. клопотання представника позивача про продовження строків розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду справи.
Враховуючи необхідність витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 12.11.2014 р.
12.11.2014 р. представником відповідача були подані документи для долучення до матеріалів справи.
У судове засідання 12.11.2014 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 12.11.2014 р. з'явився, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, додаткові письмові пояснення по суті спору та усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечував.
Розглянувши у судовому засіданні 12.11.2014 р. клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
07.06.2012 р. між Державним підприємством Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» (далі - позивач) та Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (далі - відповідач) було укладено Договір про закупівлю товарів (робіт і послуг) за державні кошти № 34-1020129 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався у 2012 році виконати на власний ризик своїми матеріалами та матеріалами замовника, та своїми засобами усі види робіт з поточного ремонту в/м № 63 будівлі №69 (Центральний науково-дослідний інститут, м. Київ, вул. Курська, 13а), та акцептованій пропозиції виконавця, а замовник прийняти виконані роботи шляхом підписання Акту виконаних робіт та оплатити їх.
Згідно з п. 3.1 Договору ціна Договору складає 431 830,34 грн., в тому числі ПДВ 71 971,72 грн.
Згідно з пунктами 5.2 та 5.3 Договору датою початку виконання робіт вважається дата підписання Договору сторонами. Датою завершення виконання робіт вважається дата підписання Акту прийому виконаних робіт, але не пізніше 31.12.2012 р.
Позивач зазначає суду про те, що сторони домовились, що даний Договір підряду буде укладено в спрощеному порядку шляхом підписання сторонами Актів приймання виконаних робіт.
В підтвердження укладення Договору підряду, між сторонами були підписані наступні Акти приймання-передачі виконаних робіт:
- Акт приймання виконаних робіт № 92 за листопад 2012 року, відповідно до якого загальна вартість робіт становила 36 152,74 грн.;
- Акт приймання виконаних робіт № 4 за листопад 2013 року, відповідно до якого загальна вартість робіт становила 32 640,38 грн.;
- Акт приймання виконаних робіт № 7 за січень 2013 року, відповідно до якого загальна вартість робіт становила 74 206,25 грн.
Таким чином, позивач зазначає суду, що ним були виконані роботи на загальну суму 142 999,37 грн., в свою чергу відповідач за виконані роботи кошти не сплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 142 999,37 грн.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає суду про те, що у нього відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем, так як сторонами було зменшено ціну Договору шляхом підписання Додаткової угоди до Договору.
Судом встановлено, що 24.12.2012 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до умов якої, згідно з п. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та у зв'язку з відсутністю належного фінансування відповідно до п. 1.3 даного Договору пункт 3.2 Договору 34-1020129 від 07.06.2012 було викладено у наступній редакції: « 3.2 Ціна договору складає 155 700,85 грн., у т.ч. ПДВ 25 950,14 грн.».
При цьому, відповідач надав суду на підтвердження виконання умов Договору копії наступних платіжних доручень на загальну суму 155 700,85 грн.:
- № 124 від 21.09.2014 р. на суму 84 620,14 грн.;
- № 217 від 21.11.2012 р. на суму 71 080,71 грн.
Проте, суд не погоджується з позицією відповідача, що вищезазначені кошти були сплачені відповідачем за Актами приймання виконаних робіт № 92 за листопад 2012 року, відповідно до якого загальна вартість робіт становила 36 152,74 грн., № 4 за листопад 2013 року, відповідно до якого загальна вартість робіт становила 32 640,38 грн. та № 7 за січень 2013 року, відповідно до якого загальна вартість робіт становила 74 206,25 грн., з огляду на наступне.
Згідно з п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
З огляду на вищенаведене, копії платіжних доручень, долучених відповідачем до матеріалів справи, є первинними документами на підтвердження сплати відповідачем коштів на користь позивача, проте з призначення платежу вбачається, що платіжним дорученням № 124 від 21.09.2012 р. був оплачений поточний ремонт будівлі, згідно з Договором за Актами № 73, № 57 від 19.09.2012 р., а платіжним дорученням № 217 від 21.11.2012 р. був оплачений поточний ремонт будівлі згідно з Договором за Актами № 67, № 91 від 21.12.2012 р.
Таким чином, акти, зазначені у платіжних дорученнях, відповідно до яких відповідачем, на його думку, було повністю погашено заборгованість перед позивачем за Договором, з урахуванням Додаткової угоди № 1 до нього, не є актами, на підставі яких позивачем була нарахована заборгованість за Договором в загальному розмірі 142 999,37 грн.
Відповідач, крім того, зазначає суду про те, що будь-яких усних договорів між сторонами укладено не було, у зв'язку із відсутністю розподілу на фінансування, оскільки фінансування Збройних Сил України, як визначено ст. 15 Закону України «Про Збройні Сили України» здійснюється за рахунок державного бюджету. Київське КЕУ - це один із структурних підрозділів Збройних Сил України, що також фінансується за рахунок державного бюджету. Фінансування витрат Міністерства оборони України здійснюється Кабінетом Міністрів України за рахунок коштів, що виділяються у встановленому законом порядку на виконання цих завдань, або додаткових коштів (надходжень). Контроль за виконання Державного бюджету України в частині, що стосується витрат на забезпечення функціонування Збройних Сил України, здійснюється згідно із законом. В своїй діяльності, що стосується взяття бюджетних фінансових зобов'язань, Київське КЕУ повинно виконувати вимоги Бюджетного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 р. «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», Наказу Міністерства фінансів України № 309 від 02.03.2012 р. «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України» та інших нормативних документів.
З огляду на вищенаведене, відповідач зазначає про відсутність права укладення будь-якого усного договору, так як бере на себе всі бюджетні фінансові зобов'язання на підставі письмових договорів, які мають відповідати вимогам законодавства.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
На обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачем надані суду Акти приймання виконаних робіт, підписані представником позивача та Думко Ц.Ю., які на думку суду не оформлені належним чином, не підписані уповноваженими на те особами, відсутні дати виконання робіт, що унеможливлює, зокрема, встановлення періоду, в який виконувались роботи, з огляду на наступне. Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та затвердженими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, з метою забезпечення належного ведення бухгалтерського обліку з урахуванням специфіки діяльності управління та технології оброблених облікових даних в Київському КЕУ кожного року видається наказ начальника Київського КЕУ «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику». Вказаним наказом визначаються особи, які мають за відсутності начальника Київського КЕУ, право першого та другого підписів на бухгалтерських документах, пов'язаних із фінансово-господарською діяльністю Київського КЕУ.
Відповідно до п. 6 наказу начальника Київського КЕУ «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику в 2012 році» N 11 від 10.01.2012 р. право першого підпису бухгалтерських документів, пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю, у разі моєї відсутності, надати заступнику начальника управління - головному інженеру майору Чергінцю О.С. або начальнику експлуатаційного відділу майору Олійнику С.А., а другого підпису, у разі відсутності начальника фінансово-економічного відділу, заступнику начальника фінансово-економічного відділу Овчаренко Л.М., аналогічний пункт міститься і в наказі за 2013 рік.
Відтак, з урахуванням вищевказаного, підписувати акти приймання виконаних робіт від імені Київського КЕУ має право його керівник або особи, визначені наказом керівника.
З метою забезпечення належної організації планування, фінансування, виконання та звітності за виконані поточний і капітальний ремонти будівель і комунальних споруд у Збройних Силах України був виданий Наказ Міністра оборони України від 19.08.2011 р. № 520 «Про затвердження Керівництва з поточного та капітального ремонту будівель і комунальних споруд у Збройних Силах України» (надалі - Наказ № 520), в якому передбачена процедура планування проведення поточного ремонту і визначено порядок, вимоги при прийманні робіт.
Згідно із п. 3.8 Наказу № 520 виконані роботи з поточного ремонту приймаються за Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 4 грудня 2009 року № 554 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»), що є підставою для складання замовником звіту про виконання плану поточного ремонту.
У разі виконання робіт підрядними будівельними організаціями до Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в додається Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 4 грудня 2009 року № 554 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»).
Приймання виконаних робіт з поточного ремонту проводиться:
- під час виконання робіт у військових частинах (установах), які не є балансоутримувачами фондів, комісією в складі: представника замовника, начальника квартирно-експлуатаційного органу військової частини (установи) або призначеної посадової особи з числа особового складу військової частини (установи) і командира підрозділу, що користується будівлею або спорудою. Комісія призначається замовником:
- під час виконання робіт у військових частинах (установах), які є балансоутримувачами фондів, - командиром військової частини (установи) із залученням представника ККЕУ, КЕВ, КЕЧ районів;
- під час виконання робіт із ремонту жилих будинків - комісією в складі представників замовника та будинкоуправління, а також можуть залучатися представники будинкової громадськості. Комісія призначається замовником.
Під час приймання робіт поточного ремонту необхідно перевірити:
- відповідність виконаних робіт затвердженому плану;
- якість виконаних робіт;
- правильність застосування норм і розцінок;
- відповідність показаних у звітності обсягів виконаних робіт шляхом обмірювання їх у натурі;
- наявність актів на приховані роботи;
- правильність списання будівельних матеріалів.
Приймання неякісно виконаних робіт забороняється.
Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) складаються окремо по кожному об'єкту і затверджуються особою, що призначила комісію. Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) складаються у чотирьох примірниках.
Вартість робіт, включених в акт приймання виконаних будівельних робіт, визначається згідно з діючими ДБН. Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) - остаточний документ приймання виконаних робіт поточного ремонту і є підставою для обліку і звітності.
Отже, вищевказані положення дають право стверджувати, що при прийманні виконаних Будівельних робіт Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) підписується особою, яка затвердила комісію і погодження інженерів є недостатнім.
Відповідно до п.п. 3.10.1, п.п. 3.10.5. п. 3.10 Наказу № 520, поточний ремонт будівель і споруд військових частин (установ), що утримуються за рахунок кошторису Міністерства оборони України, здійснюється за рахунок відповідних бюджетних асигнувань, передбачених на ці цілі в їх кошторисах. Оплата робіт з поточного ремонту будівель і комунальних споруд здійснюється замовником. Реєстрація зобов'язань та проведення видатків із поточного ремонту будівель і комунальних споруд здійснюється в порядку, визначеному Державним казначейством України.
З огляду на вищенаведене, Київське КЕУ в своїй діяльності повинно виконувати вимоги Бюджетного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 р. «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», Наказу Міністерства фінансів України № 309 від 02.03.2012 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України» та інших нормативних документів.
Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган чи особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (в редакції чинній станом на дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт) правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Підставами виникнення повноваження на здійснення правочиноздатності у відносинах за участю юридичної особи можна вважати:
1) вказівки установчих документів або закону, якими передбачається право (повноваження) певного органу чи органів юридичної особи діяти в її інтересах;
2) членство в юридичній особі у випадках, коли можливість представництва ними інтересів юридичної особи передбачена спеціальним законом (ч. 2 ст. 92 ЦК України);
3) волевиявлення юридичної особи та її представника, відображене у договорі доручення. Узгоджене волевиявлення сторін в таких договорах має відображати не лише засади та умови взаємин між ними, але й обов'язково містить повноваження для повіреного виступати від імені та в інтересах довірителя (ч. 3 ст. 237 ЦК України).
Київське КЕУ є юридичною особою, створене Міністерством оборони України, є державною установою та діє на підставі Положення про Київське КЕУ та інших нормативно-правових актах.
Згідно із п. 8 Положення про Київське квартирно-експлуатаційне управління (надалі - Положення про Київське КЕУ) Київське КЕУ очолює начальник, призначення якого на посаду здійснюється відповідно до номенклатури посад, затвердженої наказом Міністра оборони України. Начальник Київського КЕУ безпосередньо підпорядковується начальнику Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України.
В абз. 1, 4, 5, 6, 7 ч. 1 та ч. 2 п. 9 Положення про КЕУ встановлено, що начальник Київського КЕУ як керівник Київського КЕУ: очолює Київське КЕУ, здійснює керівництво його діяльністю; вчиняє дії від імені Київського КЕУ без довіреності; представляє інтереси Київського КЕУ в усіх правовідносинах перед всіма фізичними та юридичними особами; здійснює укладання, зміну, розірвання будь-яких правочинів, договорів, контрактів, угод, тощо; видає довіреності (доручення), підписує документи від імені Київського КЕУ. Особа, на яку згідно з письмовим наказом начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України покладено тимчасове виконання обов'язків начальника Київського КЕУ, набуває прав і обов'язків, визначених Положенням.
З 22.10.2012 р. у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в графі «прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи або фізичної особи-підприємця» вказано Діцуленко К.С (тимчасово виконуючий обов'язки). Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Такими чином, позивач не надав суду, на обґрунтування своїх вимог до відповідача, належних доказів на підтвердження розміру заборгованості, а саме, дефектного акту, договірної ціни, локального кошторису, відомостей про витрати. Актів приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) (належним чином оформлених), Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) та інших документів, які б засвідчували взяття відповідачем на себе зобов'язань.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 192 389,37 грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд,
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Повне рішення складено 17.11.2014 р.
Суддя О.В. Нечай