ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/18879/14 12.11.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудтрестсервіс»
до Державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях»
про розірвання договору, стягнення суми попередньої оплати та збитків.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: Кузь О.В., директор, Назаренко Є.О., за довіреністю
від відповідача: Мусієнко О.В., за довіреністю.
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудтрестсервіс» (далі - позивач) до Державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях» (далі - відповідач) про розірвання договору, стягнення суми попередньої оплати та збитків.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/18879/14, розгляд справи призначено на 08.10.2014 р.
01.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані письмові пояснення та письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.
У судове засідання 08.10.2014 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/18879/14 позивач виконав.
У судове засідання 08.10.2014 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/18879/14 відповідач не виконав.
Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 08.10.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/18879/14, розгляд справи було відкладено на 29.10.2014 р.
23.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
У судове засідання 29.10.2014 р. представник позивача з'явився.
У судове засідання 29.10.2014 р. представник відповідача з'явився, подав письмові пояснення, відзив на позовну заяву та клопотання про продовження строків розгляду справи.
Розглянувши у судовому засіданні 29.10.2014 р. клопотання представника відповідача про продовження строків розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2014 р. було продовжено строк розгляду справи та оголошено перерву в судовому засіданні до 12.11.2014 р.
05.11.2014 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані письмові заперечення на відзив.
10.11.2014 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані пояснення до позову.
У судове засідання 12.11.2014 р. представники позивача з'явились, надали суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 12.11.2014 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечував.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
17.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудтрестсервіс» (далі - замовник, позивач) та Державним підприємством водних шляхів «Укрводшлях» (далі - підрядник, відповідач) було укладено Договір підряду №17/03-2014 (33П) (далі - Договір підряду), відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами або залученими засобами виконати вказані в пункті 1.2. цього Договору роботи, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити підряднику їх вартість на умовах цього Договору.
Пунктом 1.2. Договору підряду передбачено, що підрядник виконує роботи, за дорученням замовника, з видобування піску (шляхом навантаження його земснарядами: «Дніпровський-107» до нерестового періоду та «Дніпровський-27» після нерестового періоду, на плавзасоби, надані замовником) Осещинського родовища з 6 км. по 11 км. від гирла річки Десна, що знаходиться на територій Броварського та Вишгородського районів Київської області, відповідно до проекту та дозвільної документації, наданої замовником.
Відповідно до п. 2.1. Договору підряду підрядник приступає до виконання зазначених в п. 1.2. робіт після трьох робочих днів з дати отримання авансу в розмірі 40 000 грн. (сорок тисяч гривень) до нерестового періоду та 40 000 грн. (сорок тисяч гривень) після нерестового періоду (п. 2.1.1.); надання замовником всієї необхідної проектної та дозвільної документації для виконання робіт на території об'єкту, зазначеному у п. 1.2. цього Договору, яка відповідає діючий нормативно-правовій базі України (п. 2.1.2.); буксировки замовником земснаряда з місця базування до місця виконання робіт (п. 2.1.3.); заявки від замовника, яка надсилається підряднику на його електронну адресу, що зазначена в реквізитах сторін, або засобами факсимільного зв'язку (п. 2.1.4.).
На виконання п. 2.1.1. Договору підряду, 18.03.2014 р. позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 40 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 46 від 18.03.2014 р. та банківською випискою від 12.08.2014 р.
На виконання п. 2.1.2. Договору підряду, сторонами було підписано Акт приймання-передачі проектної та дозвільної документації.
Пунктом 2.2. Договору підряду визначено, що обсяг виконаних робіт підрядником має становити 60 000 (шістдесят тисяч) тон за місяць, але не менше 40 000 (сорок тисяч) тон за місяць.
Сторони погодили, що Договір підряду вважається укладеним з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2014 р., а в частині фінансових розрахунків - до повного їх виконання сторонами (п. 9.1. Договору підряду).
20.03.2014 р. позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 06-03/2014, в якому повідомив відповідача, що у зв'язку з неочікувано-раннім початком нересту позивач вважає за доцільне розпочати передбачені роботи за Договором підряду по видобуванню піску (шляхом навантаження його земснарядом на плавзасоби) Осещинського родовища з 6 км. по 11 км. від гирла річки Десна, після закінчення нерестового періоду, а перераховані замовником грошові кошти 18.03.2014 р., згідно п. 2.1.1. Договору підряду, в сумі 40 000,00 грн., позивач просив відповідача вважати як оплату авансу в післянерестовий період.
Даний лист отриманий відповідачем нарочно, що підтверджується відповідною відміткою про отримання та підписом заступника начальника відповідача Бачева Є.Ю.
Отже, як зазначено позивачем, сторонами було погоджено, що початок виконання робіт за Договором підряду здійснюється в післянерестовий період. Відповідачем дані обставини не спростовані.
13.05.2014 р. до позивача від відповідача надійшов лист вих. № 01-19/29 від 12.05.2014р., в якому відповідач, у зв'язку з арештом земснаряду «Дніпровський-27», відповідно до ухвали слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 17.04.2014 р., та неможливістю проведення тендерів на закупівлю паливо-мастильних матеріалів через постійні зміни їх вартості (відсутні бажаючі приймати участь у тендерах) просив внести зміни до Договору підряду в частині зміни вказаного земснаряду на земснаряд «Дніпровський-301» та у частині виконання робіт на паливно-мастильних матеріалах наданих замовником, встановивши вартість навантаження 1 тонни піску - 6,30 грн.
Позивачем, у відповідь на вищевказаний лист, було направлено відповідачу лист від 15.05.2014 р. вих. № 01/05-2014, в якому позивач, розглянувши пропозицію про внесення змін до Договору підряду, в частині заміни земснаряду «Дніпровський-27» на земснаряд «Дніпровський-301» та виконання робіт на паливо-мастильних матеріалах, наданих замовником, встановивши вартість навантаження 1 тони піску - 6.30 грн., повідомив відповідача, що не може прийняти дану пропозицію, оскільки вона є не вигідною для позивача та враховуючи дані обставини, позивач у вказаному листі надав пропозицію відповідачу за згодою сторін розірвати Договір підряду шляхом підписання Додаткової угоди, а перераховані грошові кошти 18.03.2014 року в сумі 40 000,00 грн. просив повернути на рахунок позивача протягом двох робочих днів.
Лист від 15.05.2014 р. вих. № 01/05-2014 був повторно надісланий відповідачу 06.08.2014 р., що підтверджується описом вкладення у рекомендований лист від 06.08.2014 р. та квитанцією про оплату поштових послуг № 95/7 від 06.08.2014 р.
Позивач у своєму позові зазначає суду про те, що у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов Договору підряду щодо невиконання робіт обумовлених вказаним договором, позивач був позбавлений того, на що розраховував при його укладенні, у зв'язку з чим Договір підряду підлягає розірванню в судовому порядку. Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми сплаченого авансу в розмірі 40 000,00 грн. та збитків у розмірі 738 064,36 грн., що завдані позивачу внаслідок невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором підряду.
В свою чергу, відповідач у своєму письмовому відзиві, заперечуючи проти позову, зазначає суду про односторонню відмову позивача від Договору підряду у відповідності до положень ст. 849 ЦК України, а не пропозицію розірвання даного договору. Крім того, відповідач зазначає суду про те, що арешт земснаряду «Дніпровський-27» стався за відсутності вини відповідача та про необґрунтованість розрахунку заявлених до стягнення збитків (упущеної вигоди), а також відсутність буксирування земснаряду та заявки позивача.
Суд не погоджується із запереченнями відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Судом встановлено, що на виконання своїх зобов'язань за Договором підряду позивачем було перераховано відповідачеві 40 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 46 від 18.03.2014 р. та банківською випискою від 12.08.2014 р. та передано проектну та дозвільну документацію, що підтверджується Актом приймання-передачі проектної та дозвільної документації з розробки Осещинського родовища з 6 км. по 11 км. від гирла річки Десна.
Проте, відповідач роботи з видобування піску, визначені Договором підряду №17/03-2014 (33П) від 17.03.2014р., не здійснив.
Згідно з п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Згідно з ст. ст. 33-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем було належним чином доведено суду факт виконання однієї із істотних умов Договору підряду - перерахування частини вартості робіт в сумі 40 000,00 грн.
Проте, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження виконання робіт за Договором підряду.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).
Так, укладаючи Договір підряду, позивач мав на меті та розраховував отримати роботи з видобування піску Осещинського родовища з 6 км. по 11 км. від гирла річки Десна, що знаходиться на територій Броварського та Вишгородського районів Київської області.
Проте, не виконавши своїх зобов'язань, відповідач істотно порушив умови Договору підряду, оскільки таке порушення призвело до позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні Договору підряду, так як позивач планував в подальшому реалізувати видобутий пісок іншим контрагентам з метою отримання прибутку, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем істотних умов Договору підряду та позбавлення позивача таким порушенням того, на що він розраховував при його укладенні, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача в частині розірвання Договору підряду.
Щодо доводів відповідача що позивач листом від 15.05.2014 р. вих. № 01/05-2014 у відповідності до ст. 849 Цивільного кодексу України відмовився від Договору підряду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Згідно з частинами 2 - 4 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Зі змісту листа від 15.05.2014 р. вих. № 01/05-2014, в якому позивач запропонував відповідачу за згодою сторін розірвати Договір підряду шляхом підписання Додаткової угоди, випливає, що даний лист за своєю правовою природою є пропозицією про розірвання Договору підряду в порядку, передбаченому статтею 188 Господарського кодексу України, а не односторонньою відмовою від договору за правилами встановленими ст. 849 Цивільного кодексу України.
З огляду на вищенаведене, доводи відповідача щодо відмови позивача від Договору підряду спростовуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства України.
Щодо доводів відповідача про те, що буксировка позивачем земснаряду з місця базування до місяця виконання робіт не проводилась та заявка від позивача не надходила, суд зазначає наступне.
Відповідач, листом вих. № 01-19/29 від 12.05.2014 р., повідомив позивача про арешт земснаряду «Дніпровський-27», визначений Договором підряду у предметі даного договору, як земснаряд, яким повинні були бути виконані роботи, що, відповідно, унеможливило виконання позивачем вказаних умов Договору підряду.
Крім того, позивачем було передано дозвільну документацію для виконання робіт на території об'єкту, що підтверджується наявним у матеріалах справи Актом приймання-передачі проектної та дозвільної документації з розробки Осещинського родовища з 6 км. по 11 км. від гирла річки Десна, підписаний сторонами.
Також, як вже було встановлено судом, позивачем було перераховано аванс у розмірі 40 000,00 грн., а відповідач прийняв вказані грошові кошти, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 46 від 18.03.2014 р., призначення платежу: «Оплата авансу по договору підряду №17/03-2014 (33П) від 17.03.2014 року сума 40000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6666,67 грн.».
Вищевказані факти свідчать про погодження відповідачем Договору підряду та про готовність здійснювати роботи за цим договором, так як за його умовами підрядник приступає до виконання зазначених у п. 1.2 робіт після трьох робочих днів з дати отримання авансу в розмірі 40 000,00 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 40 000,00 грн., сплачені як передоплата за виконання робіт за Договором підряду, як кошти, підстава набуття яких згодом відпала.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року №6-88цс13.
Згідно з ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що відповідач прийняв кошти в розмірі 40 000,00 грн., чим підтвердив готовність виконання робіт за Договором підряду, проте, в порушення п. п. 2.1.1. п. 2.1 Договору підряду станом на поточну дату до виконання робіт не приступив, чим суттєво порушив істотну умову зазначеного договору, внаслідок чого Договір підряду підлягає розірванню за рішенням суду, підстава набуття відповідачем вищезазначених коштів відпала, а кошти підлягають поверненню позивачу.
Крім того, позивач у своєму позові просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані позивачу у зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договору підряду.
Відповідач, заперечуючи проти позову в цій частині, зазначає суду про те, що виконання відповідачем робіт за Договором підряду було неможливим з причин, які від нього не залежали, оскільки на земснаряд «Дніпровський-27» було накладено арешт відповідно до ухвали слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 17.04.2014 р.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.
Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.
Частинами 1, 2 та 3 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі 738 064,36 грн., посилається на невиконанням відповідачем робіт з видобування піску за Договором підряду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до наявної в матеріалах справи ухвали слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 17.04.2014р. по справі №372/1982/14-к, що залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15.05.2014р., було накладено арешт на несамохідний земснаряд «Дніпровський-27», що належить відповідачу, з метою попередження подальшої злочинної діяльності та подальшого завдання збитків водним біоресурсам.
З наведеного випливає, що арешт земснаряду «Дніпровський-27», який мав використовуватись відповідачем для виконання робіт за Договором підряду, став наслідком неправомірної діяльності відповідача.
Більше того, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15.05.2014 р. у справі № 372/1982/14-к, колегія суддів відхилила посилання апелянта (відповідача у даній справі) на те, що ухвала слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 17.04.2014р. у справі №372/1982/14-к, якою було накладено арешт на несамохідний земснаряд «Дніпровський-27», порушує його права, так як є перешкодою виконання обов'язків, як виконавця, а також може призвести до неможливості виконання функцій, покладених на підприємство, так як резолютивною частиною ухвали слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 17.04.2014 р. по справі №372/1982/14-к було заборонено лише відчуження арештованого майна.
Крім того, сторони, укладаючи Договір підряду, погодили, що роботи з видобування піску здійснюються шляхом навантаження його земснарядами: «Дніпровський-107» до нерестового періоду та «Дніпровський-27» після нерестового періоду.
З огляду на вищенаведене, відповідач не був позбавлений можливості здійснювати виконання робіт іншим погодженим сторонами земснарядом - «Дніпровський-107» або іншим земснарядом з ідентичними характеристиками.
Згідно з ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до позивача з листом вих. № 01-19/29 від 12.05.2014 р., в якому зазначив, що у зв'язку з арештом 30.04.2014 р. земснаряду «Дніпровський-27», відповідно до ухвали слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 17.04.2014 р., відповідач просить внести зміни до Договору підряду в частині заміни вказаного земснаряду на земснаряд «Дніпровський-301». Крім того, у зв'язку з неможливістю проведення тендерів на закупівлю паливо-мастильних матеріалів із-за постійної зміни їх вартості (відсутні бажаючі приймати участь у тендерах) відповідач просив також внести зміни до цього Договору підряду в частині виконання робіт на паливно-мастильних матеріалах наданих замовником, встановивши вартість навантаження 1 тонни піску - 6,30 грн.
У відповідь на вищевказаний лист відповідача, позивач надіслав відповідачу лист від 15.05.2014 р. вих. № 01/05-2014, в якому, розглянувши пропозицію про внесення змін до Договору підряду, в частині заміни земснаряду «Дніпровський-27» на земснаряд «Дніпровський-301» та виконання робіт на паливо-мастильних матеріалах наданих замовником, встановивши вартість навантаження 1 тони піску - 6.30 грн., повідомив відповідача про неможливість прийняття даної пропозиції, оскільки вона є не вигідною для позивача з тих підстав, що земснаряд «Дніпровський-301» витрачає дизельне паливо на 120 кг. більше на 1000 тонн навантаження піску, в порівнянні з земснарядом «Дніпровський-27», тому вартість виконання робіт за 1 тонну буде збільшена на 1,8 грн. і становитиме 11,1 грн. (15х0.32+6.3), замість 10,5 грн. за 1 тону, як по договору. Крім того, позивач повідомив відповідача про те, що він не займається питанням постачання паливо-мастильних матеріалів, тому, відповідно, не має спеціалістів для виконання такої роботи.
Згідно з пунктами 3 та 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору та свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Цивільного кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Статтею 44 Цивільного кодексу України визначено, що підприємництво здійснюється на основі:
- вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;
- самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;
- вільного найму підприємцем працівників;
- комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;
- вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;
- самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З огляду на вищезазначені положення чинного законодавства України, позивач, укладаючи Договір підряду, керувався перш за все вигідними для себе умовами такого договору. В свою чергу, відмовляючи відповідачу у заміні земснаряду, визначеного умовами Договору підряду, на інший, позивач приймав рішення з комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. При цьому, позивач не зобов'язаний укладати договір на завідомо невигідних для себе умовах.
Отже, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведеною відсутність своєї вини у порушенні виконання зобов'язання за Договором підряду, що свідчить про обґрунтованість доводів позивача щодо завдання йому збитків відповідачем.
Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.05.2006 р. у справі № 42/266-6/492.
За вказаних обставин пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання договору контрагентом. Позивач повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 13.06.2012 р. по справі № 10/27.
Частинами 1, 2 та 4 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Позивач здійснює розрахунок збитків (упущеної вигоди) наступним чином:
- згідно з наказом Управляння охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області № 35 від 20.03.2014 р. «Про заходи з забезпечення охорони водних біоресурсів у період нересту», позивач здійснює розрахунок збитків з 21.05.2014 р., так як саме з цієї дати відповідач повинен був приступити до виконання робіт за Договором підряду;
- з огляду на ціни, які визначались сторонами за Договором підряду та Договором поставки №11\03-2014 від 11.03.2014 р., розмір вигоди позивача від продажу товару (піску) становить 5,50 грн. за 1 тонну (16,00 грн. - 10,50 грн.);
- за Договором підряду обсяг виконаних робіт підрядником має становити не менше 40 000 (сорок тисяч) тонн за місяць (п. 2.2).
Таким чином, позивач здійснює розрахунок збитків з розрахунку 40 0000 т./ к-ть днів у місяці * кількість днів у які мали здійснюватись роботи за місяць * на суму вигоди позивача, з якого вбачається, що збитки (упущена вигода) складають 738 064,36 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 11.03.2014 р. між позивачем, як постачальником, та Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт», як покупцем, було укладено Договір поставки № 11\03-2014 від 11.03.2014 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передавати (поставляти) партіями, а покупець приймати у власність пісок річковий (товар) у загальній кількості не менше 40 тисяч тонн на місяць і оплачувати його на умовах цього договору.
Згідно з п. 2.1. Договору поставки № 11\03-2014 від 11.03.2014 р. поставка товару за цим Договором здійснюється на умовах FOB «Франко-борт, порт відвантаження зазначений (товар передано/завантажено через поручні судна в погодженому місці відвантаження)» згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року. Місце відвантаження: Осещинське родовище руслових пісків з 6 по 11 км. від гирла р. Десна в Броварському та Вишгородському районах Київської області.
Пунктом 3.1. Договору поставки № 11\03-2014 від 11.03.2014 р. передбачено, що товар постачається по узгодженим між сторонами договірним цінам. Ціна однієї тонни товару становить 16 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ.
05.05.2014 р. між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» було укладено Додаткову угоду до Договору поставки № 11\03-2014 від 11.03.2014 р., відповідно до якої сторони дійшли згоди та виклали п. 1.1. цього договору у наступній редакції: «Постачальник зобов'язується передавати (поставляти) партіями, а покупець приймати у власність пісок річковий (товар) у загальній кількості не менше 40 тисяч тонн на місяць і оплачувати його на умовах цього Договору. Поставка піску річкового здійснюється постачальником покупцю на підставі Договору підряду № 17/03-2014 (33п) від 17.03.2014 року».
Отже, з положень п. 2.1 Договору поставки № 11\03-2014 від 11.03.2014 р., пункту 1.1 вказаного Договору поставки у редакції Додаткової угоди від 05.05.2014 р. вбачається, що поставка за цим договором мала здійснюватись на підставі Договору підряду № 17/03-2014 (33п) від 17.03.2014 р., укладеного з відповідачем.
Зазначене свідчить про те, що належне виконання відповідачем умов Договору підряду щодо видобування піску річкового мало б наслідком отримання позивачем прибутку з продажу добутого піску третім особам.
Також, мінімальний обсяг піску, що повинен був видобуватись відповідачем за Договором підряду, та мінімальний обсяг піску, що повинен був поставлятись позивачем за Договором поставки № 11\03-2014 від 11.03.2014 р., мав становити не менше 40 тисяч тонн.
Оскільки відповідач не виконував жодних робіт за Договором підряду, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості виконувати свої зобов'язання за Договором поставки № 11\03-2014 від 11.03.2014 р., 01.09.2014 р. між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» було підписано Додаткову угоду до Договору поставки № 11\03-2014 від 11.03.2014 р., згідно з якою сторони домовились розірвати Договір поставки № 11\03-2014 від 11.03.2014 р.
В подальшому, між позивачем, як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «АКТИВ ТРЕЙДІНГ ГРУП», як покупцем, було укладено Договір поставки №16/05-2014 від 16.05.2014 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передавати (поставляти) партіями, а покупець приймати у власність пісок річковий (далі - товар) у загальній кількості не менше 40 тисяч (сорок тисяч) тонн на місяць і оплачувати його на умовах цього Договору.
Згідно з п. 2.1. Договору поставки №16/05-2014 від 16.05.2014 р. поставка товару за цим Договором здійснюється на умовах FOB «Франко-борт, порт відвантаження зазначений (товар передано/завантажено через поручні судна в погодженому місці відвантаження)» згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року. Місце відвантаження: Осещинське родовище руслових пісків з 6 по 11 км. від гирла р. Десна в Броварському та Вишгородському районах Київської області.
Пунктом 3.1. Договору поставки №16/05-2014 від 16.05.2014 р. передбачено, що товар постачається по узгодженим між сторонами договірним цінам. Ціна однієї тонни товару становить 16 (шістнадцять) грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ.
Таким чином, розмір вигоди позивача від продажу товару (піску) відповідно до умов вищевказаних Договорів, становить 5,50 грн. за 1 тонну.
Зазначений Договір поставки №16/05-2014 від 16.05.2014 р. було також укладено з метою реалізації піску, видобутого на підставі Договору підряду, укладеного між позивачем та відповідачем.
Відповідач зазначає суду про те, що упущена вигода не може бути розрахована з урахуванням Договору поставки №16/05-2014 від 16.05.2014 р., так як зазначений договір було укладено після того, як позивач фактично в односторонньому поряду відмовився від Договору підряду.
Проте, суд не погоджується з даними доводами відповідача, оскільки позивач не відмовлявся в односторонньому порядку від Договору підряду, а повідомив відповідача про намір розірвати цей договір у зв'язку із невиконанням його умов з боку відповідача. При цьому, Договір підряду не було розірвано за згодою сторін, внаслідок чого, позивач був змушений звернутись до суду з відповідною вимогою про розірвання Договору підряду у зв'язку із істотним порушенням відповідачем його умов.
Згідно з частинами 2 - 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
З огляду на вищенаведене, Договір підряду не було розрізано станом на дату укладення Договору поставки №16/05-2014 від 16.05.2014 р., а тому і зобов'язання за Договором підряду не припинялись і мали виконуватись сторонами.
Таким чином, доводи відповідача щодо відсутності підстав у позивача розраховувати упущену вигоду з урахуванням Договору поставки №16/05-2014 від 16.05.2014 р., спростовуються чинним законодавством України та наявними у матеріалах справи доказами.
З розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви, вбачається, що кінцевою датою у періоді нарахування упущеної вигоди є 31.08.2014 р., а тому збитки визначені станом на 01.09.2014 р., тобто в період дії Договору поставки №11\03-2014 від 11.03.2014 р. та до моменту укладення Додаткової угоди про його розірвання.
В підтвердження наявності конкретного розміру прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач, якщо б відповідач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором підряду, позивачем надано суду довідку головного бухгалтера ТОВ «Укрбудтрестсервіс» за жовтень 2013 року, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000005 від 16.10.2013р. та № ОУ-0000006 від 31.10.2013 р., реєстр актів навантаження піску річкового за жовтень 2013 року, податкові накладні, видаткові накладні та податкові накладні на продаж піску за жовтень 2013 року.
При цьому, з первинних документів, наданих позивачем, вбачається, що об'єм видобутого піску, який визначений сторонами у Договорі підряду як мінімальний обсяг та взятий позивачем для розрахунку збитків, міг бути виконаний відповідачем, а позивач міг отримати вищезазначені доходи з продажу видобутого відповідачем піску.
Здійснення позивачем заходів для одержання прибутку підтверджується довідкою головного бухгалтера позивача за жовтень 2014 року, актами надання послуг №700 від 31.10.2014р., реєстром актів навантаження піску річкового за жовтень 2014 року, податковою накладною, видатковими та податковими накладними на продаж товару за 2014 рік.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що розрахунок збитків, здійснений позивачем, побудований на дійсній можливості отримання конкретної вигоди від реалізації добутого піску та документально підтверджений, у зв'язку з чим, розмір збитків, заявлений позивачем до стягнення, є доведеним, а розрахунок збитків - обґрунтованим.
Відповідно до частин 1 - 4 ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків. Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.
Водночас, дії відповідача щодо невиконання робіт за Договором підряду стали наслідком втрати позивачем доходу, який міг бути отриманий від продажу видобутого піску, а відтак наявний причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками позивачу.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків (упущеної вигоди) у розмірі 738 064,36 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо розірвання договору, стягнення суми попередньої оплати та збитків підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати Договір підряду № 17/03-2014 (33П) від 17.03.2014 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудтрестсервіс» (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Промислова, будинок 4; ідентифікаційний код: 34429737) та Державним підприємством водних шляхів «Укрводшлях» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, будинок 12; ідентифікаційний код: 03150102).
3. Стягнути з Державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, будинок 12; ідентифікаційний код: 03150102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудтрестсервіс» (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Промислова, будинок 4; ідентифікаційний код: 34429737) попередню оплату в розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп., збитки в розмірі 738 064 (сімсот тридцять вісім тисяч шістдесят чотири) грн. 36 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 16 779 (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 29 коп.
Повне рішення складено 17.11.2014 р.
Суддя О.В. Нечай