Ухвала від 21.03.2013 по справі 2а-3434/2010

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3434/2010 Головуючий у 1-й інстанції: Загуменнова Н.М.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2013 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Міщука М. С.

суддів: Гром Л.М., Денісова А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області із позовом до відповідача в якому просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за проживання на території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.09.2010 року позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи. Територія, на якій проживає позивач, відповідно до «Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 40 відсотків від мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на дві мінімальні заробітні плати.

Однак, всупереч статті 37 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»вказана доплата позивачу виплачувалася частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівнянні з ПКМУ № 836 від 26.07.1996 р., відповідач не правомірно виплачував щомісячну грошову допомогу в меншому розмірі, ніж це передбачено статтею 37 зазначеного Закону.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову оростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.09.2010 року -без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Денісов А.О.

Попередній документ
41740480
Наступний документ
41740482
Інформація про рішення:
№ рішення: 41740481
№ справи: 2а-3434/2010
Дата рішення: 21.03.2013
Дата публікації: 09.12.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: