"30" червня 2011 р. справа № 2а-849/10/1170
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Мельника В.В. Проценко О.А.
при секретарі судового засідання: Мачихіні В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову : Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.03.2010р. у справі № 2а-849/10/1170
за позовом: ОСОБА_1
до: Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції
про: визнання протиправним та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії ,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції (далі по тексту Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ), в якому просить: визнати протиправними та скасувати постанову серії ВП №12933484 від 09.02.2010 року про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження та постанову б/н від 08.02.2010 року про звернення стягнення на майно божника; зобов'язати відповідача закрити виконавче провадження в зв'язку із перевищення терміну для проведення виконавчих дій, передбаченого ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження"; закрити адміністративну справу по постанові №017800 від 29.12.2008 року у зв'язку із перевищенням терміну для проведення виконавчих дій, передбаченого ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження".
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.03.2010р. у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що постанова державного виконавця є законною та обґрунтованою, а вимоги позивача щодо закриття виконавчого провадження та адміністративної справи є такими, що суперечать діючому законодавству.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 березня 2010 року та ухвалити нове рішення.
Особа, що подала апеляційну скаргу, вважає неправомірним винесення постанови від 09.02.10 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанови б/н від 08.02.10р. про звернення стягнення на майно боржника, оскільки державний виконавець не виконав вимоги ст.30 Закону «Про виконавче провадження»щодо вручення позивачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження.
Позивач зазначає, що до суду не подано належних доказів того, що Постанова про відкриття виконавчого провадження була вручена боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток. Ці умови чітко зазначено у ст.ст. 35-37 КАС України.
Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
Представники сторін до суду не прибули, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, постановою ВДАІ УМВС в Кіровоградській області серії ВА №017800 на позивача накладено штраф у розмірі 270 грн., яка 12 січня 2009 року набрала законної сили (а.с.21). 27 березня 2009 року постанова направлена на виконання до Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ, у зв'язку з чим постановою від 30.03.2009 року відкрито виконавче провадження та надано позивачу строк до 6 квітня 2009 року для добровільного виконання рішення. Копія постанови направлена позивачу простою кореспонденцією, підтвердженням чому є супровідний лист від 31.03.2009 року і №11340/12.
13 квітня 2009 року, 29 січня 2010 року державними виконавцями Супрягою С. О., Красюк Є. В. здійснено виїзди за місцем проживання позивача за адресою: вул. Шевченка, 95, в м. Кіровограді, однак позивача не виявлено, у зв'язку з чим складено відповідні акти (а.с.22, 23).
Згідно акту державного виконавця Красюк Є. В. від 01 лютого 2010 року ОСОБА_1 з'явився до відділу виконавчої служби, де йому було повідомлено про відкриття виконавчого провадження по постанові ВДАІ УМВС в Кіровоградській області серії ВА№017800 від 29 грудня 2008 року. Позивач відмовився надавати пояснення, пообіцяв прийти пізніше (а.с.23).
08.02.2010 року старшим державним виконавцем ВДВС Кіровського МУЮ винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника, 09.02.2010 року -постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою вул. Шевченко, 95 у межах суми стягнення 270 грн.
Винесення зазначених постанов не можна визнати обґрунтованими та такими, відповідають чинному законодавству, виходячи з такого.
Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" зазначений Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
У разі якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Таким чином, державний виконавець, починаючи примусове виконання рішення, обов'язково повинен пересвідчитися:
по-перше, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження;
по-друге, чи здійснені ним дії, спрямовані на його добровільне виконання.
Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як свідчать матеріали справи, доказів вручення позивачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження відповідач не надав.
Посилання відповідача та суду першої інстанції на ту обставину, що державний виконавець 01.02.2010року повідомив позивача про відкриття виконавчого провадження, не приймається колегією суддів як доказ вручення постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки згідно змісту акту державного виконавця від 01.02.10 р., на який посилався суд першої інстанції, постанова ОСОБА_1 не вручалась.
Повідомлення позивача в усній формі діючим законодавством не передбачено.
Таким чином, оскаржені постанови винесено всупереч нормам ст..30 Закону «Про виконавче провадження», що є підставою для їх скасування та задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо позовних вимог про закриття виконавчого провадження у зв'язку з перевищенням строку здійснення виконавчого провадження, визначеного ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження", то вони не підлягають задоволенню, оскільки ст. 37 вказаного Закону, що містить вичерпний перелік обставин, за наявності яких виконавче провадження слід закрити , не передбачає закриття провадження із зазначеної підстави.
Позовні вимоги щодо закриття адміністративної справи по постанові №017800 від 29.12.08. у зв'язку з перевищенням терміну, передбаченого ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», також не підлягають задоволенню, оскільки провадження . по адміністративній справі закінчилось винесенням постанови відповідно ст.283 КпАП.
Виходячи з викладеного, позов слід задовольнити частково.
Як свідчить зміст постанови суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Приймаючи постанову, суд не надав належної оцінки обставинам справи, які свідчать, що дії відповідача не відповідали нормам ст. 30 Закону «Про виконавче провадження», а отже, рішення суду не відповідає нормам матеріального права, що згідно ст.202 КАС є підставою для скасування судового рішення.
На підставі зазначеного, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.03.2010р. скасувати. Позов задовольнити частково. Визнати протиправними та скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції серії ВП № 12933484 від 09.02.10 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також постанову б/н від 08.02.10р. про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_2. У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 205, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.03.2010р.- скасувати.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції серії ВП № 12933484 від 09.02.10 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також постанову б/н від 08.02.10р. про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_2.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.А. Проценко