"25" червня 2012 р.справа № 2а-179/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Суховарова А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Вільшанському районі Кіровоградської області на постанову Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Вільшанському районі Кіровоградської області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання здійснити виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
Постановою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2010 року позовні вимоги задоволені. Визнано протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат.
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України від 18.11.2004 року №2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни»(далі -Закон №2195-ІV) має статус «дитини війни», а тому згідно зі ст. 6 цього Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.6 Закону №2195-ІV (чинна з 01.01.2006 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була призупинена п.12 ст.71 і ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 9 липня 2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо призупинення дії положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані неконституційними.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційним положення п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, після прийняття зазначених рішень Конституційним Судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу та виплати у розмірах, передбачених Законом.
Також відповідач повинен був здійснювати виплату доплати до пенсії позивачу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009 року, оскільки дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у 2009 році не була призупинена.
Позов подано до суду 19 січня 2010 року,
Як вбачається з матеріалів справи, у запереченнях на адміністративний позов відповідач посилався на ст.100 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка передбачає, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Тобто, позовні вимоги підлягають задоволенню в межах річного строку, а саме з 19 січня 2009 року .
Отже, судом першої інстанції неправомірно задоволено позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 18.01.2009 року.
Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом (Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом (Постановою КМУ від 28.05.2008р. №530).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду -скасувати в частині задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 18.01.2009 року та позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.
Керуючись п.4 ч.1 ст.198, ст.ст.203, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Вільшанському районі Кіровоградської області -задовольнити частково.
Постанову Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2010 року у справі № 2а-179/10 -скасувати в частині задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 18.01.2009 року та позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2010 року у справі № 2а-179/10 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: А.В. Суховаров