"02" липня 2012 р.справа № 2а-6394/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Суховарова А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання здійснити виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 лютого 2011 року, ухваленою в порядку скороченого провадження, позовні вимоги задоволені. Визнано протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 02.08.2010 року по 16.02.2011 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат.
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України від 18.11.2004 року №2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни»(далі -Закон №2195-ІV) має статус «дитини війни», а тому згідно зі ст. 6 цього Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.6 Закону №2195-ІV (чинна з 01.01.2006 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду справи Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»не призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак відповідач був зобов'язаний виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірах, які визначено ст. 6 вищезазначеного Закону.
Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Згідно п.4 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.11.2010 року, яка набрала чинності, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Мелітополі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 13.04.2010 року по 30.10.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат.
Тобто, цією постановою суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1, які є аналогічними вимогам в даній адміністративній справі та стосуються періоду з 02.08.2011 року по 30.10.2010 року.
Отже, судом першої інстанції неправомірно задоволено позовні вимоги за період з 02.08.2010 року по 30.10.2010 року.
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом (Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом (Постановою КМУ від 28.05.2008р. №530).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду -скасувати в частині задоволення позовних вимог за період з 02.08.2010 року по 30.10.2010 року та закрити провадження в цій частині.
Керуючись п.4 ч.1 ст.198, ст.ст.203, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області -задовольнити частково.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 лютого 2011 року у справі № 2а-6394/11 -скасувати в частині задоволення позовних вимог за період з 02.08.2010 року по 30.10.2010 року та закрити провадження в цій частині.
В іншій частині постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 лютого 2011 року у справі № 2а-6394/11 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: А.В. Суховаров