"12" липня 2012 р. справа № 2а/0470/11191/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Прокопчук Т.С. Божко Л.А.
при секретарі судового засідання: Раковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства культури Дніпропетровський академічний театр опери та балету
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року
у справі № 2а-0470/11191/11
за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Обласного комунального підприємства культури Дніпропетровський академічний театр опери та балету
про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -
У вересні 2011 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту -ФСЗІ) звернулося до суду з позовом до Обласного комунального підприємства культури Дніпропетровський академічний театр опери та балету, в якому просило стягнути з відповідача на користь ФСЗІ адміністративно-господарські санкції у розмірі 433765,50 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 9759,75 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року адміністративний позов ФСЗІ задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача адміністративно-господарські санкції у розмірі 347012,40 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 7807,80 грн.
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»передбачено, що для підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік -у кількості 1 робочого місця.
Частинами 1, 2, 3 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднані), в установі, організації за кожне робоче місце, незайняте інвалідом.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст.19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст.250 Господарського кодексу України.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою № 10-ПІ за 2010 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу складала 435 осіб, фонд оплати праці штатних працівників -18686800,00 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника -42958,16 грн. (а.с.5).
Отже норматив робочих місць, створених для інвалідів, на підприємстві становить 17 місця.
У 2010 році на підприємстві працювало 7 інвалідів.
З матеріалів справи вбачається, що кількість створених робочих місць для інвалідів відповідала нормативу, встановленому ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідачем здійснені всі необхідні дії для працевлаштування інвалідів, а саме: створені місця для працевлаштування інвалідів, до Центру зайнятості Кіровського району м. Дніпропетровська щомісячно подавалися звіти форми 3-ПН про наявність вільних робочих місць для інвалідів (а.с.91-116).
Крім того, відповідачем до Дніпропетровського обласного фонду інвалідів, Дніпропетровського обласного центру зайнятості та районним центрам зайнятості м. Дніпропетровська направлялися листи - клопотання щодо сприяння у підборі кадрів із числа осіб з обмеженими фізичними можливостями (інвалідів) (а.с.36-65).
Проте, направлені центром зайнятості до ОКПК Дніпропетровський академічний театр опери та балету інваліди ОСОБА_1І, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від запропонованих вакансій відмовилися (75-90).
На думку колегії суддів, такі обставини свідчать про вчинення відповідачем всіх необхідних дій для працевлаштування інвалідів.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. У ч.2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно із ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(у редакції до 18 березня 2006 року) працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Законом від 23 лютого 2006 року № 3483-ІУ зазначену статтю було викладено в іншій редакції, а Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»доповнено статтею 18-1, за змістом якої пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.
Отже, до обов'язків роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування, крім створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, відноситься також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.
Такі вимоги закону реалізуються відповідно до ч.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», за якою підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позовні вимоги позивача, апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.ст.205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства культури Дніпропетровський академічний театр опери та балету -задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року у справі № 2а-0470/11191/11 -скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволені позовних вимог Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Обласного комунального підприємства культури Дніпропетровський академічний театр опери та балету про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлено 12 липня 2012 року.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко