"05" липня 2012 р. справа № 2а-651/2010
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Прокопчук Т.С. Божко Л.А.
при секретарі судового засідання: Раковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2010 року
у справі № 2а-651/2010
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання здійснити виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі - Управління) задоволено, зобов'язано Управління здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, з урахуванням здійснених виплат; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України від 18.11.2004 року №2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни»(далі -Закон №2195-ІV) має статус «дитини війни», а тому згідно зі ст.6 цього Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була призупинена п.12 ст.71 і ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 9 липня 2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо призупинення дії положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані неконституційними.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційним положення п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»є підзаконним нормативним актом, який не може вносити зміни до Закону, тому відповідач неправомірно керувався цією постановою при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу у 2008 році.
Судом не можуть бути враховані доводи відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни»відповідно до ст.6 Закону. Положення ст.28 Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином, після прийняття зазначених рішень Конституційним Судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу та виплати у розмірах, передбачених Законом.
Відповідач повинен був здійснювати виплату доплати до пенсії позивачу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, оскільки дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у 2009 році не була призупинена.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, у запереченнях на адміністративний позов відповідач посилався на ст.100 КАС України, яка передбачає, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач звернувся з позовом до суду 09.02.2010 року (а.с.2) та не довів, що пропустив строк звернення з адміністративним позовом до суду з поважних причин, а тому його позовні вимоги підлягають задоволенню в межах річного строку, а саме з 09.02.2009 року.
Отже, судом першої інстанції безпідставно задоволено позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 08.02.2009 року та обґрунтовано задоволено позовні вимоги за період з 09.02.2009 року по 31.12.2009 року.
Встановлено, що Управління з 09.02.2009 року по 31.12.2009 року відповідне підвищення пенсії позивачу як «дитині війни»не здійснило.
Доводи відповідача про відсутність порядку перерахунку зазначеного підвищення пенсії та відповідного фінансування не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок по нарахуванню та виплати пенсії згідно з законом, в тому числі з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з запереченнями на позовну заяву відповідач не надав копії розпоряджень про перерахунок пенсії позивачу за 2009 рік та не оспорював виплачені ним позивачу за цей період суми, а тому розрахунок недоплати повинен зробити сам відповідач згідно з його компетенцією.
При визначенні періоду перерахунку та виплати доплати до пенсії, колегія суддів враховує те, що позивачу пенсія, встановлена безстроково, а тому визначення кінцевого періоду перерахунку та виплати доплати до пенсії вважає недоцільним.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції -скасувати в частині задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 08.02.2009 року.
Керуючись п.4 ч.1 ст.198, ч.1 ст.203, ст.ст. 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області -задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2010 року у справі № 2а-651/2010 -скасувати в частині задоволення позовних вимог за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 08 лютого 2009року та позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2010 року у справі № 2а-651/2010 -залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко