Постанова від 07.06.2011 по справі 24550/10

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2011 р. справа № 2а-123/10

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання: Алтуховій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2010 року у справі № 2а-123/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання бездіяльності відповідача неправомірною та стягнення коштів як неповної виплати на оздоровлення,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1, 02 лютого 2010 р. звернувся до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання дій протиправними на оздоровлення, передбаченої статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та зобов'язати відповідача сплатити недоплачену суму у розмірі 11607 грн. Зазначає, що він є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії.

Відповідач позов не визнав, посилався на те, що позивачем пропущено строк звернувся до суду щодо стягнення допомоги на оздоровлення. Також вказував, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р та про винесення змін до деяких законодавчих актів України»Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, дії Управління щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2000-2009 рр. правомірні та відсутні законодавчі підстави щодо перерахунку виплаченої щорічної допомоги на оздоровлення.

Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2010 року у справі № 2а-123/10 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано дії Управління щодо нарахування ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, згідно ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальних захист населення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи»в 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005 та з 2007 по 2009 рр. неправомірними, та зобов'язано Управління донарахувати ОСОБА_1 недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005 та з 2007 по 2009 рр. відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Було зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити одноразову допомогу, як особі , яка стала учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2ї категорії.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області просить скасувати постанову суду першої інстанції та в позові відмовити. Посилається на пропущений позивачем строк звернення з адміністративним позовом. Крім того, вважає, що одноразова допомога на оздоровлення виплачувалась позивачу згідно чинного законодавства.

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова частковому скасуванню, оскільки.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи другої категорії, що підтверджується посвідченням (а.с.7).

Позивач звертався до відповідача з проханням виплатити допомогу в повному обсязі. Письмовою відповіддю від 09 листопада 2009 року відповідач повідомляв, що разова грошова допомога на оздоровлення виплачена згідно з Постановою КМУ №562 від 12.07.2005 року та законів України про державний бюджет на відповідний рік .

Відповідно ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку , що позивач пропустив строк для звернення до адміністративного суду з позовними вимогами щодо визнання дій посадових осіб незаконними та стягнення недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2000- 2005 рік, оскільки позивач не обґрунтував поважність причин пропуску вказаного строку, а про порушення своїх прав та законних інтересів щодо грошової допомоги на оздоровлення за вказаний період позивач знав щороку при отриманні грошової допомоги та в суд з позовом звернувся лише 02 лютого 2010 року, тобто з пропуском встановленого законодавством строку.

Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Оскільки в своїй апеляційній скарзі відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано прийняв рішення відносно визнання дій Управління щодо нарахування ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги на оздоровлення з 2000 по 2005 роки неправомірними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно незадоволених позовних вимог за 2006 рік.

Що стосується 2007 р., відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким в 2007 році зупинено дію ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року вказані обмеження визнані неконституційними.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції стосовно задоволених позовних вимог за 2007 рік, оскільки одноразова допомога ОСОБА_1 за 2007 рік виплачена у листопаді 2007 року , тобто після прийняття рішення Конституційного Суду України №6-рп від 09 липня 2007року

Відносно позовних вимог за 2008 рік, колегія суддів вважає, що дії Управління за 2008 рік були правомірними, оскільки щорічна допомога на оздоровлення ОСОБА_1 за 2008 рік була перерахована відповідачем з березня 2008 року (до прийняття рішення Конституційного суду України).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»було внесено зміни до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року такі зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Тобто, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стовно задоволених позовних вимог за 2008 рік.

Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції , щодо задоволених позовних вимог за 2009 рік, оскільки статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Кабінетом Міністрів України у 2009 році на виконання ст.71 цього Закону не приймались рішення. Отже, позовні вимоги за 2009 рік підлягають задоволенню.

При таких обставинах колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, постанову суду скасувати частково .

Керуючись статтями 198, 202 , 205 , 206 КАС України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області- задовольнити частково.

Постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2010 року у справі № 2а-123/10 -скасувати та прийняти нову.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області протиправними щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік, 2009 рік.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області провести перерахунок та виплату недоплаченої щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік, 2009 рік.

В іншій частині позову -відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Повний текст постанови виготовлено 24 червня 2011 року.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Попередній документ
41740050
Наступний документ
41740052
Інформація про рішення:
№ рішення: 41740051
№ справи: 24550/10
Дата рішення: 07.06.2011
Дата публікації: 10.12.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: