"03" лютого 2011 р. справа № 2а-1904/09/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: Лозовій О.А.
за участю представників сторін:
позивача : - ОСОБА_2 дов. від 21.01.11р., ОСОБА_3 (директор);
відповідача: - ОСОБА_4 дов. від 03.08.10р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державного підприємства з виробництва алюмінієвої фольги та пакувальних матеріалів
на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 25.05.2009р. у справі № 2а-1904/09/0870
за позовом: Державного підприємства з виробництва алюмінієвої фольги та пакувальних матеріалів
до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
про: скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.05.2009р. у справі № 2а-1904/09/0870 (суддя -Нестеренко Л.О.) в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства з виробництва алюмінієвої фольги та пакувальних матеріалів до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що витрати позивача віднесені до складу валових в зв'язку зі зберіганням власного обладнання не є витратами понесеними в зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, оскільки позивачем діяльність з виробництва алюмінієвої фольги та пакувальних матеріалів не здійснювалось.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державним підприємством з виробництва алюмінієвої фольги та пакувальних матеріалів подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.05.2009р. у справі № 2а-1904/09/0870 як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував що дані витрати на зберігання обладнання направлені на отримання виручки у майбутньому, оскільки у період, за який проведено перевірку позивач не мав належних виробничих приміщень для зберігання обладнання. Судом не враховано даний факт в контексті майбутніх доходів підприємства.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом попередньої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведена позапланова виїзна перевірка з питань правильності визначення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток Державного підприємства з виробництва алюмінієвої фольги та пакувальних матеріалів за період з 01.04.2005 р. по 31.03.2008 р., за наслідками якої складений акт № 113/23-5/33210902 від 31.07.2008 р.
Згідно акту перевірки встановлено завищення валових витрат на суму 924183 грн. 91 коп. в зв'язку з тим, що Державним підприємством з виробництва алюмінієвої фольги та пакувальних матеріалів необґрунтовано віднесено до валових витрат витрати зі зберігання обладнання для виробництва алюмінієвої фольги та пакувальних матеріалів на підставі договорів на зберігання, укладених з Відкритим акціонерним товариством «Запорізький алюмінієвий комбінат».
Внаслідок віднесення витрат на зберігання обладнання на валові витрати, позивачем занижено оподатковуваний прибуток за 1 квартал 2007 року на суму 43804 грн., за півріччя 2007 року на суму 87844 грн., за 9 місяців 2007 року на 131699 грн., за 2007 рік на суму 173399 грн., за 2008 рік на суму 42231 грн., та занижено податку на прибуток за 1 квартал 2007 року в сумі 10951 грн., півріччя 2007 р. 11010 грн., 9 місяців 2007 р., 10964 грн., за 2007 рік в сумі 10425 грн.; за 2008 рік в сумі 10558 грн., всього в сумі 53908 грн.
Зокрема, Державним підприємством з виробництва алюмінієвої фольги та пакувальних матеріалів оплачені Відкритому акціонерному товариству «Запорізький алюмінієвий комбінат»послуги за збереження обладнання за договорами від 09.12.2004 р. № 1922 Д; від 15.12.2005 р. № 1634Д за квітень 2005р. в сумі 25844 грн. 20 коп.; за травень 2005р. в сумі 24867 грн. 71 коп.; за червень - за листопад 2005 р. в сумі 25356 грн. щомісячно; за грудень 2005 р. в сумі 25762 грн. 00 коп.; за січень - грудень 2006 р. в сумі 25762 грн. 00 коп. щомісячно; за січень - грудень 2007 р. в сумі 25762 грн. 00 коп. щомісячно; за січень - березень 2008 р. в сумі 25762 грн. 00 коп. щомісячно, усього в сумі 924183 грн. 91 коп.
В акті перевірки зазначено, що на час проведення перевірки Державне підприємство з виробництва алюмінієвої фольги та пакувальних матеріалів здійснювало надання послуг з оренди основних засобів. Також вказано, що стан фінансово-господарської діяльності підприємства, досліджений під час перевірки, дозволяє зробити висновок про відсутність спрямованості отриманих послуг для використання у власній господарській діяльності. Протягом перевіряємого періоду, вищезазначене обладнання підприємством не використовувалось для здійснення фінансово-господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу.
За результатами розгляду акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення - рішення від 12.08.2008 р. № 0001282305/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 53908 грн., та нараховано фінансові санкції в сумі 21702 грн.
За результатами процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення від 12.08.2008 р. № 0001282305/0, адміністративні скарги позивача залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення -без змін. Податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.10.2008 р. № 0001282305/1, від 25.12.2008 р. № 0001282305/2, від 13.03.2009 р. № 0001282305/3
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову зазначив, що наявні в матеріалах справи матеріали, не підтверджують того факту, що витрати зі зберігання обладнання для виробництва алюмінієвої фольги та пакувальних матеріалів не пов'язані з господарської діяльністю позивача, внаслідок чого з урахуванням положень, встановлених п. 1.32 ст.1, п.5.1, 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,- висновки Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі щодо завищення валових витрат відповідають діючому законодавству.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду не може погодитись з висновками суду першої інстанції внаслідок наступного.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності
Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що до валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7
Згідно до п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, з урахуванням вищезазначених правових норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарську діяльність особи слід вважати сукупністю господарських операцій цієї особи.
При цьому, зв'язок здійснення витрат з господарською діяльністю залежить не від факту отримання доходу, а від спрямованості такої діяльності на отримання доходу.
Таким чином є правомірним посилання скаржника, що витрати здійснені з метою забезпечення діяльності, спрямованої на отримання доходу є також такими, що здійснені у межах господарської діяльності, і відповідно можуть бути віднесені до складу валових витрат платника податків.
Як стверджує позивач та зазначено в акті перевірки, виробництво алюмінієвої фольги та пакувальних матеріалів включено до основних видів діяльності підприємства.
Позивач є державним підприємством та підпорядковується в своїй діяльності Міністерству промислової політики України.
Так, згідно бізнес плану Міністерства промислової політики України, наявного в матеріалах справи, передбачено створення спільного підприємства разом з ВАТ «ЗАлК», що дозволяє у майбутньому використовувати технологічне обладнання, а також виробничі площі та об'єкти незавершеного будівництва ВАТ «ЗАлК»за їх прямим призначенням.
Однак, як пояснено позивачем, в період, за який проводилася перевірка ДП ВАФПМ не мало, ані необхідних виробничих приміщень, ані належного фінансування з боку держави, підприємство з метою забезпечення схоронності обладнання (майна), та забезпечення у майбутньому можливості отримання з нього доходу, було вимушене передати зазначене майно на відповідальне зберігання підприємству, яке має необхідні площі та відповідну охорону для його збереження. Не прийняття підприємством зазначених заходів певно мало б наслідком розкрадання та псування зазначеного обладнання, та виключило будь-яку можливість отримання у майбутньому доходу від його використання.
Таким чином, позивачем підтверджено, що витрати на зберігання обладнання безпосередньо спрямовані на забезпечення отримання у майбутньому доходу від його використання, і відповідно до п.1.32 та п.5.1 закону про оподаткування прибутку такі витрати вважаються зробленими у межах господарської діяльності, а тому можуть бути включені до складу валових витрат.
Окрім того, згідно п.5.11. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Пунктом 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено виключний перелік витрат, які не включаються до складу валових.
Даний перелік не містить в собі неможливості включення до складу валових витрат витрат, пов'язаних з послугами зберігання (збереження) майна. Пунктом 5.3.9 зазначено лише одне обмеження, яке має спільний характер - валові витрати повинні бути підтверджені документально.
Як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем, в ході перевірки підприємством надані всі документи, які підтверджують витрати, що пов'язані з послугами зберігання обладнання з виробництва алюмінієвої фольги.
Висновок суду першої інстанції, що оскільки у перевіряємий період позивачем фактично не здійснено задекларований у статутних документах вид діяльності внаслідок чого витрати на зберігання обладнання для виробництво алюмінієвої фольги та пакувальних матеріалів не пов'язані з основним видом господарської діяльності підприємства - не підтверджується матеріалами справи, оскільки акт перевірки підтверджує даний вид діяльності позивача та не здійснення даної діяльності в перевіряємий період не свідчить про не можливість здійснення даної діяльності в майбутньому з урахуванням особливостей форми власності та фінансово-господарського стану позивача.
Окрім того, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне зазначити, що наявні в матеріалах справи копії листів Мінпромолітики, якому підпорядковується позивач, №14/7-1-1921 від 27.10.2008р. та №14/7-1-304 від 20.02.2009р. підтверджують той факт, що за ДП ВАФПМ, разом з іншим закріплено також і функції зі збереження обладнання з виробництва алюмінієвої фольги, а в подальшому і введення в експлуатацію даного обладнання.
З огляду на викладене, наявні в справі матеріали підтверджують позицію заявника апеляційної скарги, щодо того, що судом першої інстанції під час судового розгляду справи неповно з'ясовані обставини, що мають значення по справі, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню в розумінні ст. 202 КАС України.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства з виробництва алюмінієвої фольги та пакувальних матеріалів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.05.2009р. у справі № 2а-1904/09/0870 - задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.05.2009р. у справі № 2а-1904/09/0870 - скасувати.
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №0001282305/0 від 12.08.2008р.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко