"26" квітня 2011 р. справа № 2а-85/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Нагорної Л.М. Уханенка С.А.
при секретарі судового засідання: Алтуховій А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 19 липня 2010 р. у справі № 2а-85/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради про стягнення недоплаченої грошової допомоги на оздоровлення,-
ОСОБА_1, 02 липня 2009 р. звернулася до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради про визнання дій протиправними.
Відповідач позов не визнав, посилався на те, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення допомоги на оздоровлення. Також вказував, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р та про винесення змін до деяких законодавчих актів України»Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, дії Управління щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2006-2009 рр. правомірні та відсутні законодавчі підстави щодо перерахунку виплаченої щорічної допомоги на оздоровлення.
Постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 19 липня 2010 р.позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано дії Управління щодо нарахування ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, згідно ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальних захист населення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи»в 2007 ,2008 та 2009 рр. неправомірними, та зобов'язано Управління донарахувати ОСОБА_1 недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 ,2008 та 2009 рр. відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Було зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити одноразову допомогу , як особі , яка стала інвалідом 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради просить скасувати постанову суду першої інстанції та в позові відмовити. Вважає, що одноразова допомога на оздоровлення виплачувалась позивачу згідно чинного законодавства .
Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положень ст..41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.
Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова частковому скасуванню.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи першої категорії, інвалідом 3 групи, що підтверджується посвідченням.
Позивачка зверталася до Управління праці та соціального захисту населення з проханням виплатити допомогу в повному обсязі. Письмовою відповіддю від 26 червня 2009 року, відповідач повідомляв, що разова грошова допомога на оздоровлення виплачена згідно з Постановою КМУ №562 від 12.07.2005 року та законів України про державний бюджет на відповідний рік .
Відповідно ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позовні вимоги ОСОБА_1 за 2006 рік не підлягають задоволенню, оскільки позивачка пропустила строк для звернення до адміністративного суду з позовними вимогами щодо визнання дій посадових осіб незаконними та стягнення недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2006 рік. Позивачка не обґрунтувала поважність причин пропуску вказаного строку, а про порушення своїх прав та законних інтересів щодо грошової допомоги на оздоровлення за вказаний період позивачка знала щороку при отриманні грошової допомоги та в суд з позовом звернулася лише 02 липня 2009 року, тобто з пропуском встановленого законодавством строку.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Що стосується 2007 р., відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким в 2007 році зупинено дію ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року вказані обмеження визнані неконституційними.
Колегія суддів вважає невірними висновки суду першої інстанції стосовно задоволених позовних вимог за 2007 рік, оскільки одноразова допомога ОСОБА_1 за 2007 рік виплачена у березні 2007 року , тобто до прийняття рішення Конституційного Суду України №6-рп від 09 липня 2007року
Відносно позовних вимог за 2008 рік, колегія суддів вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради за 2008 рік були правомірними, оскільки щорічна допомога на оздоровлення ОСОБА_1 за 2008 рік була перерахована відповідачем з січня 2008 року (до прийняття рішення Конституційного суду України).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»було внесено зміни до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року такі зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Тобто, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стовно задоволених позовних вимог за 2008 рік.
Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції , щодо задоволених позовних вимог за 2009 рік, оскільки статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Кабінетом Міністрів України у 2009 році на виконання ст.71 цього Закону не приймались рішення. Отже, позовні вимоги за 2009 рік підлягають задоволенню.
При таких обставинах колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради, постанову суду скасувати частково .
Керуючись статтями 198, 202 , 205 , 206 КАС України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради - задовольнити частково.
Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 19 липня 2010 р. у справі № 2а-85/10 в частині задоволених позовних вимог за 2007 -2008 роки -скасувати, та в задоволенні позовних вимог в цій частині - відмовити.
В іншій частині постанову суду першої інстанції - залишити без змін
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: С.А. Уханенко