ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 910/22259/14 26.11.14
За позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"
простягнення 49 000,00 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача: Невідомий О.М. - представник за дов.;
від відповідача: Купрієнко С.О. - представник за дов.;
У судовому засіданні 26.11.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал - Страхування" про виплату страхового відшкодування 50 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2014 порушено провадження у справі №910/22259/14, розгляд призначений на 10.11.2014.
Ухвалою від 10.11.2014, відкладено розгляд справи на 26.11.2014.
19.11.2014 позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму коштів у розмірі 49 000,00 грн. та пеню - 2 067,40 грн.
Дослідивши подану заяву суд дійшов наступного висновку.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку (п. 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Враховуючи все вищенаведене, зі змісту прохальної частини заяви про збільшення позовних вимог вбачається, що додатково до суми основного боргу заявленої при поданні позову, позивач просить стягнути пеню, яка не заявлялась до стягнення при зверненні з позовом, тому слід зазначити, що заява направлена на одночасну зміну підстав та предмету позову.
Тому в задоволенні заяви про збільшення позовних вимог слід відмовити.
У відзиві на позов відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог з тих підстав, що у справі відсутня постанова про притягнення водія автомобіля Опель Кадет АК9627ВЕ до адміністративної відповідальності, оскільки постановою про закриття кримінального провадження від 21.03.2014 кримінальне провадження відносно Кадирова С.С. закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
З наведених підстав відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні 26.11.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд міста Києва,-
Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування", є видом добровільного страхування.
В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
06.02.2014 між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування" (далі - позивач, страховик) та Малаховим Олександром Сергійовичем (далі - страхувальник) (вигодонабувач - ПАТ "Укрсоцбанк") укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту №АС№008780 (далі - Договір), за яким був застрахований автомобіль Land Rover Range Rover Sport державний номер АА4555РІ.
26.02.2014 на дорозі Н-05 Красноперекопськ-Сімферополь 43 км. 600 м. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Land Rover Range Rover Sport державний номер АА4555РІ під керуванням Малахова О.С. та Опель Кадет державний номер АК9627ВЕ, під керуванням Кадирова С.С.
22.04.2014 страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до звіту №22613 та калькуляції №22613 від 27.03.2014 вартість матеріальної шкоди завданої автомобілю Land Rover АА4555РІ складає 750 356,73 грн. (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) (виконаний Експертною компанією "Автоекспертиза" - сертифікат №12690/11 від 29.11.2011, свідоцтво від 06.03.2007 №5291, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ№4774 від 23.12.2006, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача від 27.02.2013 №МФ№426-ПК) та згідно звіту №34833185_26.02.2014_10/04/14 від 10.04.2014 (виконаний ПАТ "ЕК"Укравтоекспертиза" - посвідчення МФ№4316-ПК від 08.02.2012, свідоцтво №1212, посвідчення від 06.03.2014 МФ№5283-ПК, свідоцтво від 08.08.2013 №10185, кваліфікаційне свідоцтво (строк дії 27.04.2012-27.04.2015), сертифікат №14331/13 від 12.02.2013) - 480 779,39 грн.
На підставі договору від 06.02.2014, страхового акту №КР-008031 від 16.05.2014, розрахунку суми страхового відшкодування до страхового акту, позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 347 340,11 грн. на рахунок вигодонабувача згідно листа №10.1-186/67-6756 від 14.04.2014, що підтверджується платіжним дорученням №1519 від 02.06.2014.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно внаслідок експлуатації автомобіля Опель, державний номер АК9627ВЕ.
Як вбачається з довідки №9354823 ВДАІ Первомайського РВ МВС в АРК матеріали ДТП направлені до Первомайського районного відділу Головного Управління МВС України в Автономній Республіці Крим. Відповідно до постанови від 21.03.2014 Первомайського районного відділу ГУ МВС України в АРК, старший слідчий розглянувши матеріали досудового розслідування за фактом ДТП встановлено, що автомобіль Опель АК9627ВЕ Кадиров С.С. рухаючись по ділянці автомобільної дороги Красноперекопськ-Сімферополь 43 км. 600 м., не переконавшись у безпеці дорожнього руху та не впоравшись з керуванням, допустив зіткнення з автомобілем Land Rover Range Rover Sport державний номер АА4555РІ під керуванням Малахова О.С., який рухався у зустрічному напрямку.
Отже, слідчий дійшов висновку про відсутність ознак кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, так як Кадиров Я.С. відмовляється від проходження судово-медичної експертизи, а встановити іншим шляхом ступінь тяжких тілесних ушкоджень, виявлених у останнього не вбачається можливим, тому слідчий постановив кримінальне провадження закрити за п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Щодо заперечення відповідача про відсутність доказів на підтвердження вини водія Кадирова Я.С. у ДТП, що сталася 26.02.2014, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому, суд надав оцінку наявним в матеріалах справи доказів та встановив, що відповідно до розширеної довідки ВДАІ Первомайського РВ МВС в АРК, ДТП 26.02.2014 сталось внаслідок перевищення безпечної швидкості Кадировим Я.С, тобто відбулося порушення Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність, відповідно до ст. 124 КУпАП.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення - акт судового розгляду справи, який є результатом дослідження всіх документів та з»ясування всіх необхідних обставин. Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, дорожньо-транспортні пригоди, належним доказом є довідка Державної автомобільної інспекції, складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. У свою чергу, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того суд бере до уваги, що у постанові від 21.03.2014 зазначено, що Кадиров Я.С. не переконавшись у безпеці дорожнього руху та не впоравшись з керуванням допустив зіткнення з автомобілем Land Rover Range Rover Sport державний номер АА4555РІ.
Отже, матеріали справи підтверджують вину Кадирова Я.С. у ДТП внаслідок експлуатації автомобіля Опель, державний номер АК9627ВЕ, що сталась 26.02.2014.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Опель, державний номер АК9627ВЕ була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) АС/9239985 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом АС/9239985, діючим на дату ДТП).
Отже, відповідач є особою на яку полісом АС/9239985 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля Опель, державний номер АК9627ВЕ на час спірної ДТП.
Спеціальним законом, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України "Про страхування").
Отже, розмір франшизи за страховим полісом АС/9239985, що становить 1000,00 грн.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як встановлено судом вартість матеріальної шкоди завданої автомобілю Land Rover АА4555РІ, тобто шкоди заподіяної водієм автомобіля Опель, державний номер АК9627ВЕ склала 347 340,11 грн., що перевищує ліміт відповідальності відповідача за страховим полісом АС/9239985, за яким ліміт відповідальності по майну становить 50 000,00 грн. Тобто, при визначені ціни позову позивач врахував зазначений факт та звернувся до суду про стягнення страхового відшкодування у розмірі 49 000,00 грн.
За встановленими судами обставинами справи, позивач, отримав право вимоги в сумі 49 000,00 грн., яке особа, мала до особи, відповідальної за завдані збитки.
02.07.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою про стягнення виплату страхото відшкодування у розмірі 50 000,00 грн., яка отримана відповідачем 04.07.2014.
У відповідь на претензію, відповідач направив лист №170914-00570/к/у від 17.09.2014 про відмову у виплаті вказаних коштів за відсутності вини його водія.
Відповідач в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував заявлені позовні вимоги.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У зв'язку із задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул.. Борщагівська, 154, код 33908322) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування" (08131,3 Київська обл.., Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 56, код 35429675) страхове відшкодування у розмірі 49 000,00 грн. (сорок дев»ять тисяч гривень 00 коп.) та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.
3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Дата підписання
повного тексту рішення: 01.12.2014.
Суддя М.Є. Літвінова